Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу

Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідюзу, що включає комплексну терапію із застосуванням лікарських препаратів, який відрізняється тим, що в якості імуномодупюючого препарата призначають Лаферон (рекомбінантний 2-інтерферон) в дозі 1 млн міжнародних одиниць внутрішньом'язево один раз на добу ввечері, всьо Винахід, що заявляється, стосується медицини, точніше клінічної імунологи і призначений для лікування хронічного урогенітального хламідюзу,. який протікає з певними змінами стану імунної системи За даними НІ Європейської конференції по хлам їді ям кожен рік на хламідюз (урогенітальний, очний, легеневий) хворіють близько 500 млн чоловік [1] Урогенітальний хламідюз є однією з актуальних проблем захворювань, що передаються статевим шляхом у зв'язку э його поширеність» серед молоді, ваптних та новонароджених, високою здатністю до хрошзацп процесу та тяжкими ускладненнями За даними літератури, хламідіями вражені від 29 до 84% жінок з негонококовими запальними захворюваннями сечостатевих органів, що являється найбільш частою причиною гострих сальпінгітів та подальшого розвитку безпліддя У ЧОЛОВІКІВ урогенітальний хламщюз проявляється єпідідімітами та простатитами На сьогодні цей мікроорганізм є найпоширенішим тригерним аген ринного імунодефіцитного стану у цих хворих Наявність останнього значно ускладнює1 проведення лікурання, призводить до кінцевої неефективності проведеної терапії Переконливо доведено, що захист від хла том при реактивних артритах у ЧОЛОВІКІВ 3 хла МІДІЙНОЮ інфекцією зв'язують розвиток більше 20 нозологічних форм Як правило, клінічна картина хламідійної інфекції немає специфічної симптоматики і діагностується як "неспецифічне запалення" Імунна реакція організму на хламідію трахоматіс (XT) досить складна, вірогідно, через слабку імуногенність внутрішньоклітинного збудника і локальність запалення Немає достовірних даних щодо природного несприйнятгя XT або виникнення ефективного імунітету після виліковування Навпаки, підтверджена можливість реінфекції та розвитку вто го десять ІН'ЄКЦІЙ на курс МІДІЙ як внутрішньоклітинного мікроорганізму за лежить від функціональної активності лімфоцитів і особливо Т-хелперів 1 типу Ці КЛІТИНИ сприяють розвитку імунної ВІДПОВІДІ на збудник за рахунок продукції та взаємодії певних цитокінів - ІЛ-2, уІФН, ФНП Ях відомо цитокіни не впливають безпосередньо на збудник, але змінюють метаболізм клітини-хазяїна інтерферують з процесами нормального внутрішньоклітинного розвитку хламіди трахоматис Хламідм є одним з невірусних патогенів, для яких була показана здатність індукувати синтез інтерферонів Дослідження на тваринах показали, що нейтралізація ендогенного у-ІФН специфічними моноклональними антитілами призво дить до загострення інфекційного процесу, в той час як введення рекомбінантного у-ІФН надає протективний ефект Проведені нами дослідження імунопатогенезу хронічного урогенітального хламідюзу дозволяють зробити висновок, що у хворих з цією патологією функціональна активність Т-хелперів 1 типу знижена, про що свідчить низький рівень секреції ІЛ-2 та у-ІФН І навпаки, активність Т-хелперів 2 типу, проявом чого є продукція ІЛ-10, значно підвищена Було виявлено, що серед досліджених цитокінів найбільш значні зміни відбуваються в продукції у-ІФН Рівень спонтанної секреції цього цитокіну у хворих в 3 рази знижений у порівнянні зі здоровими особами Однак, на відміну від ФНП та ІЛ-2, при додатковій активації мітогеном відбувається значне підвищення синтезу у-ІФН CO 00 со 34873 Враховуючи широкий спектр біологічних властивостей, які характерні для -у-ІФН, та значні зміни рівня та функціональних властивостей цього цитокіну при данній патологи, з ним пов'язують ефективність захисту від хламідійної інфекції Не виключено, що й у організмі хворого на хронічний урогенітальний хламідюз низький рівень уІФН не тільки не ефективний як медіатор імунної реакції, але навіть є фактором, який сприяє підтримці хпамідійної інфекції' Значне підвищення інтенсивності продукції у'ФН після активації клітин мітогеном може свідчити про наявність функціонального резерву та доцільності використання препаратів інтерферону або Індукторів Інтерферону у лікуванні цього захворювання. Дослідженнями було показано, що дії різних типів інтерферонів на клітини-мішені в багатьох випадках перекривають один одного. Так, на сьогодні відомо, що а-ІФН гальмує утворення протизапальних цитокінів, таких як ІЛ-1, ІЛ-8, ГМ-КСФ, а у-ІНФ активує та посилює фагоцитоз, індукує киснезапежні та кисненезапежні механізми бактерицидності, причому останні більш ефективні в обмеженні росту хламідій. Також у-інтерферон пригнічує рост XT за рахунок зміни фізіологічного стану клітини-мішені шляхом індукції ферментів, які каталізують руйнування триптофану На СЬОГОДНІШНІЙ день в клініці найчастіше використовують препарати рекомбінантного а-ІФН. Експериментально в лабораторіях світу та клінічно при практичному застосуванні на хворих продемонстровані антивірусна. протипухлинні та імуномодулююча властивості цих препаратів. Враховуючи все вищезгадане, можливо зробити висновок, що для підвищення ефективності лікування хронічного урогенітального. хламідіозу з урахуванням змін імунного стану хворих необхідно використовувати імуномодулюючі дози препаратів інтерферону Таким чином, хронічний урогенітальний хламідюз (ХУГХ) є серйозною медикобіопогічною та соціальною проблемою, що спонукає до розробки нових ефективних способів лікування з урахуванням сучасних поглядів на імунолатогенез цього захворювання. Так, традиційні способи лікування хронічного хламідіозу передбачають тривалу терапію з використанням одного чи двох антибіотиків широкого спектру дн' [2,3]. Однак є обставини, які мають велике значення для розуміння обмежених можливостей антибактеріальної терапії урогенітапьного хламідіозу По-перше, спороподібні, метаболічно мало активні елементарні тільця, які энаходятся в міжклітинному просторі, мало піддаються впливу препаратів, які здатні руйнувати мікроколонії хламідій в клітинних культурах По-друге, під впливом антибіотиків, хламіді'і. можуть трансформуватися в t-форми або викликати малоактивну персистуючу інфекцію. L-форми мікробів можуть існувати в клітині-господарі до кінця й існування і передаватися дочірній КЛІТИНІ В зв'язку з цим хламідіям притаманна тривала персистенція в організмі господаря, потенційно небезпечна не контрольованою реінфекцією За даними літератури, в інших схемах лікування ХУГХ авторами [4,5,6] додатково до анти біотикотерали використовуються неспецифічні та специфічні імуномодулятори: алоє, поліоксідоній. метилуроцил, препарати тимусу та Ін Доводиться також, що використання Імунотропних препаратів без антибіотиків у хворих на ХУГХ приводило до виліковування 70% хворих, а у інших випадках пройшла реверсія хламідіі трахоматіс до звичайних форм хламідійної1 інфекції, що дало можливість призначити антибіотики [7] Однак даним схемам лікування притаманні недоліки, пов"язані або з недостатньою ефективністю терапп, коли після закінчення курсу у деяких хворих повторно виявляється збудник або залишаються запальні інфільтрати, рубцьові зміни в порожнині малого тазу. Також у частини хворих погіршується стан імунітету через токсичний та імуносупресивний вплив високих доз антибіотиків, що призводить до розвитку вторинних імунодефіцити их станів. Найближчим а налогом-прототипом способу лікування, що заявляється, є способ лікування хворих хронічним урогеиітальним хламідіозом [8], який включає в себе використанням Інтрона А, препарату а2-інтерферону фірми Шеринг-Плау, так ях препарат, що використовувався нами для лікування, являє собою вітчизняний рекомбінантний а2-інтерферон - Лаферон Схема лікування складається з введення Інтрону А в дозі 3 млн МО, через 3 дні приєднували антибіотик Рупід (фірма Руссепь) по 150 мг 2 рази на добу. На курс хворі отримували 3-4 ін'єкції Інтрону А з інтервалом 6-7 днів, тривалість прийому антибіотика складала 10-15 днів. На сьогодні відомо, що Лаферон являє собою рекомбінантний а2 в-інтерферон. На відміну від аналогів Лаферон максимально наближений до природної форми інтерферону, тоді як в аналогах (Інтрон А, Роферон А. Реальдірон та ін) є домішка олігомерних форм, які відсутні в природному інтерфероні. За даними літератури [9] Лаферон виявив високу противірусну (при гострому гепатиті В, герпетичних інфекціях різно* локалізації, ГРВІ у дорослих та дітей), антипроліферативну (злоякісні пухлини) та імуномодулюючу (гнойно-септичні захворювання, перитоніти, абсцеси та ін ) активність, тому препарат широко застосовується в комплексній терапії дорослих та дітей з вищезгаданою патологією Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає в корекці» імунних порушень клітинного імунітету у хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз імуномодулюючими дозами Лаферону Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному зменшенні частоти хронізації' урогенітального хламідюзу та запобіганні розвитку таких ускладнень, як безпліддя, звичайні викидені, реактивні артрити та ін. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування хронічного урогенітального хламідіоза, який включає комплексну терапію із застосуванням препаратів, згідно винаходу в якості імуномодулюючого препарату призначали препарат "Лаферон". Всі хворі відповідно регламенту приймали препарат в дозі 1 млн МО внутрішньом'язево 34873 •один раз на добу ввечері всього десять ін'єкцій на курс Ознаками які відрізняють спосіб лікування ХУГХ. що заявляється, від способу-прототипу є 1 Лаферон призначався двома курсами під час перерви та по закінченні курсу антибактеріальної терапії 2 Препарат використовувався в імуномодулюючій дозі 1 млн МО курсом 10 днів 3 Вплив Лаферону на рівень продукції ряду ЦИТОКІНІВ (ІЛ-2, у-'ФН та ФНП) призвів до специфічної активами Т-клітинної ланки імунітету, стимуляції фагоцитозу та покращенню виведення імунних комплексів 4 Добра переносимість препарату при всіх випадках застосування 5 Побічних ефектів не виявлено ні у одного із хворих При імунологічному обстеженні хворих до лікування порівняно з контрольною групою виявлено У половини хворих (53%) спостерігалось зменшення КІЛЬКОСТІ Т-хелперів (CD4+) У 20% хворих даний показник не відрізнявся від норми Характеризуючи КІЛЬКІСНІ показники гуморальної ланки імунної системи, треба ВІДМІТИТИ, що вміст В-лімфоцитів (CD 19+) майже у 80 % хворих був підвищений в середньому на 25% При аналізі імунограм відмічено підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів в середньому до 0,14 од оптичної ЩІЛЬНОСТІ у 47% обстежених в порівнянні з 0 04-0,09 у здорових осіб У решти осіб вміст імунних комплексів був у межах норми Встановлено, що для хворих на хронічний урогенітальний хламщюз характерний більш низький (в 1,6 разів), ніж у здорових осіб, рівень спонтанної секреції ІЛ-2, а додаткова активація клітин мітогеном не призводить до істотного підвищення його продукції Ці результати можіть свідчити про зниження ІЛ-2 продукуючої здатності лімфоцитів при хлам і дюзі Серед досліджених ЦИТОКІНІВ найбільш значні зміни відбуваються в продукції -у-ІФН Рівень спонтанної секреції цього цитокіну у хворих в 3 рази знижений у порівнянні зі здоровими особами Однак на відміну від ФНП та Ш-2 при додатковій активації мітогеном відбувається значне підвищення синтезу у-ІФН Проведені дослідження дозволили зробити висновок, що у хворих на хронічний урогенітальний хламідюз функціональна активність Т-хелперів 1 порядку знижена, про що свідчить низький рівень секреції ЦИТОКІНІВ, які вони синтезують Спосіб лікування, що заявляється, здійснюється слідуючим чином і включає збір анамнезу захворювання в тому числі скарги, а також з якого часу вважає себе хворим, можливі джерела інфекції, КЛІНІЧНІ ознаки вторинного імунодефіциту, супутні захворювання, загальноклінічні методи діагностики, етіологічну діагностику шляхом виконання ланцюгової полімеразної реакції дослідження імунного стану хворого визначення КІЛЬКІСНИХ та функціональних показників клітинного та гуморального імунітету Хворі обстежувались за цією схемою до та після прийому лікувального курсу в який входив і Лаферон в імуномодулюючій дозі Комплексне лікування хворих на урогенітальний хламідюз проводилося в два етапи 1 етап - підготовчий, який включав використання 1 ентерпсорбенту мікотону по 1 чайній ложці 3 рази на день в перерві між прийомом їжі 2 полівітамінних препаратів у терапевтичних дозах на протязі двох тижнів 3 з десятої доби призначався тималін по 10 мг внутрішньом'язево ввечері, через день, всього п'ять ін'єкцій на курс 2 етап - основний, під час якого проводилася базисна терапія антибактеріальними засобами за такою схемою 1 сумамед по 1 г в перший день, потім по 0,5 г один раз на добу на протязі чотирьох днів 2 доксициклін по 0,1 г два рази на добу та офгзксацин по 0,2 г два рази на добу на протязі де. яти діб Під час перерви та по закінченні курсу антибактеріальної терапії пацієнтам ВІДПОВІДНО ДО регламенту призначався Лаферон по 1 млн МО внутрішньом'язево один раз на добу ввечері всього десять ІН'ЄКЦІЙ на курс Під час прийому антибактеріальних засобів призначалися протигрибкові препарати (ністатин, клотримазол) та гелатопротектори (карсип) в терапевтичних дозах 3 етап - імунореабілітація 1 маннакс по 1 табл 3 рази на добу на протязі 2 ТИЖНІВ -За літературними даними такий ПІДХІД ДО лікування ХУГХ ще невідомий Аналіз існуючих способів лікування показує їх недостатню ефективність відносно термінів отримання позитивних результатів та повного виліковування хворого без хронізацп процесу та розвитку ускладнень Результати лікування аналіз даних показав, що динаміка середніх показників імунітету у пацієнтів після терапії, була недостовірна Так відносна КІЛЬКІСТЬ Т-лімфоцит'в не змінювалася - до лікування нормальні показники були у 48% пацієнтів, а після - у 56%, підвищений рівень цих клітин як до так і після лікування залишався в 39% випадків Звертає на себе увагу те, що до лікування нормальний рівень Т-хелперів відмічений лише у 36% хворих, тоді як після - у 59% хоча тенденція до підвищення цього важливого показника недостовірна (р>0,05) Нормальний відносний рівень Тсупресорів до лікування також був у половини хворих, а після - лише у третини, відмічена тенденція підвищення КІЛЬКОСТІ пацієнтів з високим рівнем цих клітин після терапії від 46% до 65% (р>0,05) ВІДПОВІДНО ЦИМ змінам простежується тенденція до зниження числа хворих з нормальним імунорегуляторним індексом від 32% до 18% (р>0 05) звертає увагу що в 4 1 % випадків співвідношення Тх Тс у хворих з хламідюзом після курсу терапії залишається низьким - 0 05), до того ж середній показник рівня В лімфоцитів в цій підгрупі становив 37% 34873 Рівень ЦІК в процесі лікування у пацієнтів не змінювався, залишаючись в нормі більше ніж у по.новини хворих - 6 1 % до та 56% після терапії, у 38% хворих цей показник був високим - в середньому 0,13 одиниць оптичної щільності Відносна кількість хворих, що мали нормальний рівень Ig G не змінювалась в процесі лікування - 55% до та 63% після (р>0,05). РОЗПОДІЛ пацієнтів по інтервалах в залежності від рівня ІдА також не виявив змін - нормальним цей показник був лише у 23% до та 19% після терапії, знижений - у 36% до та 38% після курсу лікування Рівень Ig M у хворих був у межах норми в 73% випадків до та в 64% - після лікування, що також свідчить про відсутність змін кількості імуноглобулінів в сироватці крові у хворих на хламідіоз у разі використаних схем терапії. Індивідуальний аналіз змін таких показників, що характеризують фагоцитарні можливості клітин, як фагоцитарний індекс та число, не виявив достовірної" динаміки, може ще тому, що вони були задовільні і до лікування Аналіз продукції цитокінів не дозволив виявити достовірної залежності змін спонтанного та індукованого синтезу ІЛ2, ІЛ10, ФНП та ІФН. При об'єктивному обстеженні хворих спеціалістами-дерматовенерологами, урологами, гінекологами відзначалося стихання загострення хроніч них запальних процесів, покращення об'єктивного статусу Конкретний приклад застосування Пафєрону. Приклад 1. Хворий 3 (історія хвороби № 1385) був направлений лікарем-урологом на консультацію на кафедру клінічної імунології та алергології з курсом дитячої імунології Хворіє 10 місяців. Захворювання почалось після зміни статевого партнера і клінічно проявлялося простатитом. Хворий скаржився на швидку втому, періодичні болі при сечопуску, неприємні відчуття внизу живота Із даних anamnesis vitae хронічні, вірусні, венеричні захворювання заперечує Діагноз хронічного урогенітального хламідіозу був підтверджений достовірними анамнестичними даними та результатами етіотропних лабораторних досліджень Призначене лікування включало в себе 3етапну терапію з використанням антибактеріальних (сумамед, доксициклін. офлоксацин) та імунотропних препаратів (тималін, лаферон, маннакс), що сприяло покращенню самопочуття хворого вже на 20 день від початку лікування. • Результати досліджень: PCR діагностика від 3 03.98 року (до курсу лікування)' Chiamidia trachomatis виявлені в клітинах епітелію простати. Дослідження імунного статусу Імунологічні показники Дата 3.03.98 Дата 14.06.98 Лімфоцити 44\2112 53\3604 Т-лімфоцити (CD3} 64U352 54X1946 Т-хеппери (CD4) 36\760 40X1442 Т-супресори {CD8) 28X591 14X505 1,3 2,86 44\929 35X1261 IgG 16,9 18,0 IgA 0,8 1,52 igM 1,14 2,15 Циркулюючі імунні комплекси 0,11 0,13 Фагоцит, індекс/ фагоцит, число 78\ 7,6 70X12,9 ІЛ-2 (спон./ інд) 326X450 245,0X247 ІЛ-1О(спон./інд) 387,9\167,2 203,1X111,2 8,8X35,8 72,0X105,3 Імунорегуляториий індекс (IP!) В-лімфоцити (CD19) Y-ІФН (спон / інд) 34873 PCR діагностика від 14.06.98 року (через 1 місяц після закінчення курсу лікування). • Chlamidia trachomatis не виявпена. При об'єктивному обстеженні хворого урологом після курсу лікування відзначалося стихання загострення хронічних запапьних процесів, покращення об'єктивного статусу (пройшла біль внизу живота, покращилось самопочуття) Позитивна динаміка клініко-лабораторних даних, в тому числі і за імунологічними тестами, була дбсягнута після повного курсу лікування. Приклад 2. Хвора П. (історія хвороби № 781) була направлена лікарем-гінекологом на кафедру клінічної імунології та алергологи з курсом дитячої1 імунології для призначення імунотропних препаратів в комплексну схему лікування ХУГХ Хворіє на протязі 3 років. Початок захворювання зв'язує з переохолодженням. Клінічно урогенітальний хламідіозу хворої проявляється хронічним правостороннем аднекситом. Скарги на швидку втому. Із даних anamnesis vitae: хронічні, вірусні, венеричні захворювання заперечує. 5 років потому перенесла вірусний гепатит. Діагноз: хронічний урогенітальний хламідіоз був підтверджений достовірними анамнестичними даними та результатами етіотропних лабораторних досліджень. Хвора неодноразово лікувалась від урогенітального хламідіозу антибіотиками та з використанням місцевих процедур, але ефективність лікування була низькою. Загострення захворювання спостерігається по декілька разів на рік. Призначене лікування включало в себе 3етапну терапію з підготовчим етапом, використанням антибактеріальних (сумамед, доксициклін, офлоксацин) * базисна терапія та імунотропних препаратів (тималін, лаферон, маннакс), що сприяло покращенню самопочуття хворої вже на 20 день від початку лікування. PCR діагностика від 6.06.98 (до початку курсу лікування): Chlamidia trachomatis виявлена в епітелії цервїкального каналу. Імунологічні дослідження Дата 6.06.98 Дата 14.09.98 Лімфоцити 33\947 45V3555 Т-лімфоцити (CD3) 60М168 . 53М884 Т-хелпери (СО4) 46\896 35X1244 Т-супресори (CD8) 15\292 18\639 3,07 1,9 38\740 35М244 Ідб 15,4 14.2 ідА 1,37 1.37 ідМ 0,82 0.99 Циркулюючі імунні комплекси 0,15 0,05 46\7,7 50А8.2 ІЛ-2 (спон./інд) 607,7\345.9 541,1\313,8 ІЛ-Ю(спон.Лнд) 338,5\129,8 290,в\150,1 10,8 15,3 Імунологічні показники Імунорегуляторний Індекс( ІРІ) В-лімфоцити (CD19) Фагоцит. Індекс/фагоцит, число у-ІФН (слон.) PCR діагностика від 14.09.98 року Опісля закінчення курсу лікування): Chlamidia trachomatis не виявлена. При об'єктивному обстеженні хворої гінекологом після курсу лікування відзначалося стихання загострення хронічних запальних про . цесів, покра'щення об'єктивного статусу (пройшла біль внизу живота, зникли болі, покращилось самопочуття). Позитивна динаміка клініко-лабораторних даних, в тому числі t за імунологічними тестами, була досягнута після повного курсу лікування. 34873 РЕЗЮМЕ За останні два роки в КЛІНІЦІ кафедри КЛІНІЧНО* імунопоги та алергології з курсом дитячої кш нічної імунологи (Вузлова лікарня № 1 ст "Дарниця" м Київ оул Сімферопольська, 8) було проліковано способом, що заявляється, ЗО хворих з діагнозом хронічний урогенітальний хламідюз підтвердженим анамнестичними, КЛІНІКО-лабораторними даними та результатами етіотропних дос ліджень Позитивний ефект в процесі терапії спостерігався у всіх хворих, що дає підстави вважати Лаферон ефективним засобом лікування хронічного урогенітального хламідюзу Таким чином, спосіб лікування хронічного урогенітального хпамідюзу, що заявляється, забезпечує значну (96,3 %) ефективність лікування Крім того, Лаферон в дозі 1 мпн МО є низькотоксичним препаратом (незареєстровано жодної місцево» або загальної реакції). Література 1 Авкобян В А 3-е Европейское совещание по хлзмидиям // Вестник дерматовенерологии 1997 -№1 -с 76 2 Ковалев В М , Кривенко З Ф , Иванова И Г) Сумамед и иифран в комплексном лечении больных хламидийными инфекциями // Актуальные проблемы научной и практической дерматологии и венерологии - Вып 5 -Днепропетровск -1994 -с 66 3 Мавров И И , Шатилов Обоснование местного применения иммуномодуляторое в комп лексном лечении хламидийных уретритов у мужчин // Вестник дерматовенерологии -1994 -№ 4 с 15-17 4 Соловьев А М Состояние иммунной системы и эффективность иммунокоррегирующего лечения у больных с хронической персистирующей хламидийной инфекцией // Терапевтический архив -1996 -т 68 -№11 -с 48-51 5 Ильин И И , Ковалев Ю Н Лысенко О В Размышления о лечении урогенитального хламидиоза//Вестник дерматовенерологии -1994 №1 -с 30-33 6 Гомберг М А , Соловьев А М , Некрасов А В , Иванова А С Иммунотерапия при хроническом урогенитальном хламидиозе // Заболевания, передающиеся половым путем -1997 -№4 -с 34 36 7 Канбеков С Ш Применение Рулида (Roussel) в комбинации с Интроном А для лечения хронического урогенитального хламидиоза // Материалы XXXII научно-практ конф дерматовенерол , акуш - гинек , урологов С- Пб,1997 - с 69-70 8 Ремизов А П , Неверов В А , Семенов Н В Хламидийные инфекции {клиника, диагностика, лечение) //Интерпресс- С-Пб,-199 9 Лаферон в лікуванні онкологічних та інфекційних захворювань Методичні основи КЛІНІЧНОГО застосування Лаферону // Рівне -1996 10 Ершов Ф И , Григорян С С , Ґотовцев Е П Интерфероновый статус в норме и при различных заболеваниях // Система интерферонов в норме и при патологии -М 1996 с 135-146 Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна 88000, м Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122)3-72-89 (03122)2-57-03