Спосіб діагностики загрози недоношування вагітності при розладах гестаційної трансформації матково-плацентарного кровотоку

Спосіб діагностики загрози недоношування вагітності при розладах гестаційної трансформації матково-плацентарного кровотоку, що включає проведення стандартного ехографічного дослідження, який відрізняється тим, що додатково проводять доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровотоку і за отриманими показниками судинного опору судять про наявність загрози недоношування вагітності. (19) (21) u200704314 (22) 19.04.2007 (24) 10.08.2007 (46) 10.08.2007, Бюл. № 12, 2007 р. (72) Маркін Леонід Борисович, Пилипчук Ірина Степанівна (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОН АЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА Г АЛИЦЬКОГО 3 25594 За допомогою ультразвукової камери "Toshiba" моделі SAL-38AS визначають ступінь гіпертонусу міометрію, величину відношення довжини порожнини матки до її передньо-заднього розміру і величину відношення довжини шийки матки до її діаметру на рівні внутрішнього вічка. Моніторинг основних параметрів матковоплацентарного кровообігу здійснюють на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoAce 9900". При цьому проводять кольорове доплерівське картування та імпульсну доплерометрію маткових артерій на боці плацентації і судин плацентарного ложа матки. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснюють шляхом визначення систолодіастолічного співвідношення (С/Д), пульсаційного індексу (Ш) та індексу резистентності (IP). С/Д являє собою відношення максимальної систолічної та кінцевої діастолічної швидкостей кровообігу (С/Д=А/Д ), ПІ виражається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до середньої швидкості кровообігу (ПІ=А-Д/М ), IP визначається відношенням різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровообігу (ІР=А-Д/А), де А - максимальна систолічна швидкість кровообігу, Д - кінцева діастолічна швидкість кровообігу. В нормі у II триместрі вагітності в басейні маткової артерії при доплерометрії виявляється низькорезистентний кровоплин. Криві швидкостей кровоплину в маткових і спіральних артеріях характеризуються низькою пульсацією і високим діастолічним компонентом. Клінічні спостереження проводили в пологовому відділенні 3-ї МКЛ м. Львова. Груп у спостереження складали 50 жінок, перебіг вагітності у яких ускладнився загрозою НВ невизначеної етіології при 24-27-тижневому терміні вагітності. Загроза НВ виникла у 56% випадків при 24-25 і у 44%- при 26-27-тижневому терміні вагітності. Діагноз загрози НВ ставили на основі скарг (болі внизу живота і попереку), клінічних ознак (підвищений тонус матки, зміни шийки матки) і даних об'єктивних методів дослідження (ехографії). У число спостережень не були включені випадки загрози НВ, де мали місце екстрагенітальні захворювання, урогенітальна інфекція, ускладнення, що пов'язані з вагітністю, аномалії розвитку жіночих статеви х органів, істміко-цервікальна недостатність. Дослідження матково-плацентарного кровообігу здійснювали на ультразвуковому діагностичному приладі "SonoAce 9900". При цьому проводили кольорове доплерівське картування та імпульсну доплерометрію маткових і спіральних артерій. Оцінку кривих швидкостей кровоплину здійснювали шляхом визначення С/Д, ПІ та IP. Аналогічні дослідження провели у 25 жінок із фізіологічною 24-27-тижневою вагітністю. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з виконанням сучасних методів варіаційної статистики за допомогою стандартних програм статистичного аналізу Microsoft Excel 5.0. Одним із провідних ультразвукових критеріїв загрози НВ було потовщення міометрію. Гіперто 4 нус міометрію І ступеня мав місце у 20% випадків. При цьому спостерігалося локальне його потовщення за виключенням місця плацентації. У більшості (64%) вагітних реєстр увалося декілька потовщень міометрію, в тому числі і на місці плацентації, тобто відзначався гіпертонус міометрію II ступеня. У решті спостережень (16%) внаслідок наявності гіпертонусу міометрію III ступеня значно зменшувався передньо-задній розмір матки. При цьому величина відношення довжини порожнини матки до її передньо-заднього розміру складала, в середньому, 1,75±0,05 (р