Спосіб діагностики форми урогенітального хламідіозу

Спосіб діагностики форм урогенітального хламідіозу, що включає дослідження біологічного зразка, який відрізняється тим, що у зразку еритроцитів периферичної крові вимірюють відсоток гемолізованих під впливом пероксиду водню еритроцитів і, якщо рівень перекисного гемолізу еритроцитів не перевищує 14% - діагностують гостру форму урогенітального хламідіозу, а вище 14% хронічну. (19) (21) u200705505 (22) 21.05.2007 (24) 27.08.2007 (46) 27.08.2007, Бюл. № 13, 2007 р. (72) Мавров Іван Іванович, Кондакова Ганна Костянтинівна, Бондаренко Гліб Михайлович, Єрмошенко Олена В'ячеславівна (73) ІНСТИТУТ ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ВЕНЕРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ 3 26015 форм урогенітального хламідіозу шляхом розрізнення гострої та хронічної форми. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики форм урогенітального хламідіозу, що включає дослідження біологічного зразку, згідно з корисною моделлю в зразку еритроцитів периферичної крові вимірюють відсоток гемолізованих під впливом пероксиду водню (Н2О2) еритроцитів і якщо рівень перекисного гемолізу еритроцитів не перевищує 14% вважають, що це гостра інфекція, а вище 14% - хронічна інфекція. Технічний ефект корисної моделі полягає в тому , що еритроцити є клітинами, що насамперед зазнають дії вільнорадикальних реакцій. Зменшення резистентності мембран еритроцитів внаслідок токсичних впливів екзо- і/або ендогенної природи є результатом ушкодження метаболічних шляхів збереження й оновлення ліпідного компонента, ліпід-білкових взаємодій та регулювання зазначених шляхів, що призводить до нестабільності мембран та гемолізу еритроцитів. З іншого боку, ненасичені жирнокислотні структури є основним субстратом пероксидного окислення ліпідів біомембран, тому резистентність еритроцитів визначається також і забезпеченістю їх складовими антиоксидантного захисту. У зв'язку з цим, визначення резистентності мембран еритроцитів до дії прооксидантних чинників, зокрема пероксиду вод 4 ню, є відображенням комплексу метаболічних змін в еритроцитах. Цей метод можна вважати самостійним критерієм оцінки гіпероксидних процесів в організмі. Кількісні значення перекисного гемолізу еритроцитів (ПГЕ) були встановлені імперичним шляхом, для чого були обстежені хворі на гострий урогенітальний хламідіоз, пацієнти із хронічною хламідійною інфекцією та практично здорові донори. В цілому по групі у хворих на урогенітальний хламідіоз рівень ПГЕ складав 12,56±0,74%, що було вірогідно більше (р