Спосіб вибору тактики лікування хворих на хронічний тонзиліт при запальних захворюваннях нирок

Спосіб вибору тактики лікування хворих на хронічний тонзиліт при запальних захворюваннях нирок за результатами імунологічного дослідження, а саме: визначення рівня секреторного імуно 3 26454 рих з „чистим" хронічним тонзилітом. 2. Він не несе інформації про стан інших органів та систем до та після проведення неспецифічного та специфічного подразнення. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб вибору тактики лікування хворих на хронічний тонзиліт при запальних захворюваннях нирок шляхом проведення додаткових біохімічних та клініко-лабораторних досліджень та отримання додаткових показників, які відображають клінічний стан нирок. Спосіб дозволяє забезпечити точність та достовірність стану нирок для вибору оптимальної тактики лікування хворих на хронічний тонзиліт. Поставлена задача вирішена тим, що в корисній моделі спосіб вибору тактики лікування хворих на хронічний тонзиліт при запальних захворюваннях нирок за результатами імунологічного дослідження, а саме: визначення рівня секреторного імуноглобуліну А у слині пацієнтів до та після дії на мигдалики електромагнітним полем низької частоти та мікробної вакцини, згідно корисної моделі, додатково здійснюють біохімічне та клініколабораторне дослідження і при підвищенні таких показників як рівень креатиніну у сироватці крові а також наявності білка та формених елементів у сечі на тлі підвищеного секреторного імуноглобуліна А у слині - доцільним вважається хірургічне лікування, а якщо зміни у сироватці крові та сечі відсутні, а рівень секреторного імуноглобуліну А залишається також підвищеним - проводять консервативну терапію. При цьому креатинін відображає порушення білкового обміну, пов'язані з нирками, а наявність білку та формених елементів крові у сечі - ступінь порушень морфологічних структур нирки [Мусіл, 4 1985]. Практичне застосування даного способу підтверджується конкретним прикладом. Пацієнтка Н. 12 років, хворіє на хронічний тонзиліт та пієлонефрит на протязі останніх 3 років. За висновком нефролога рекомендована тонзилектомія та тестування у періоді ремісії. Проведено тестування за даним способом. Хворої було призначене тестування у вигляді обробки мигдаликів з області їх проекції на шиї з обох сторін та місцевої стимуляції мікробними антигенами. Магнітостимуляцію проводили за допомогою пристрою „Магнітер" с параметрами магнітного поля - 15 мТл, частота 50 гц, час обробки 10 хвилин. Дану процедуру проводили один раз на день на протязі 3 днів, кожен раз після закінчення процедури обробки мигдаликів магнітним полем на їх поверхню наносили лізат мікробів аерозольним методом з балончика (препарат ИРС-19). У хворої до початку проведення тесту та через тиждень після закінчення збирали слину, кров та сечу та визначали в слині рівень секреторного імуноглобуліну А, в крові концентрацію креатінину, а сечі наявність білка та формених елементів. Після проведення тесту у хворої рівень секреторного імуноглобуліну А майже не змінився, концентрація креатиніну підвищилась, а в сечі визначався білок та, порівняно з вихідної більша кількість лейкоцитів. Кількість еритроцитів суттєво не змінилась. Ці дані репрезентовані у таблиці 1. Відсутність реакції мигдаликів за рівнем імуноглобуліну, поява підвищених концентрацій креатиніну в крові та білка у сечі, а також наявність більшої, ніж у вихідному значенні та у контролі (здорові пацієнти), кількості лейкоцитів дають підставу для проведення тонзилектомії. Таблиця. Порівняльні дані імуно-біохімічних показників слини, крові та сечі при проведенні тестування стану мигдаликів та нирок при хронічному тонзиліті та пієлонефриті. Групи Хвора Н. до Хвора Н. після тестування Контрольні значення Слина Сироватка крові sІgA, г/л Кретинін, мкмоль/л Білок, г/л не виявлено Сеча, Лейкоцити, в поле зрения 2-4 Еритроцити, в поле зрения 0-3 0,12 99,2 0,15 117,5 0,11 8-12 0-4 0,8-1,5 94-7 (ж) 0 0-2 0-1 Таким чином, запропонована корисна модель може бути застосована для вибору тактики лікування хронічного тонзиліту в залежності від реакції місцевого імунітету та змін у крові та сечі у хворих на запальні захворювання нирок. Джерела інформації: 1. Заболотний Д.И., Мельников О.Ф. Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита. - Киев.: Здоров'я. - 1999. - 145 с. 2. Myсил Я. Биохимические основы патологических процессов. - м.6 Медицина (пер. с чешс.). 1985. - 430 с. 3. Деклараційний патент України на винахід № 33382 A A61N2/04. Опубл. 15.02.2001. Бюл. № 1. 4. Хмельницкая Н.М., Власова В.В., Косенко В.А. Оценка функционального состояния небных миндалин у больных хроническим тонзиллитом // Материал. ХУ1 съезда отоларингологов РФ. - Сочи. - 2001. - С. 417-422. 5. Fujikawa S., Hanawa Y., Іto H. Streptooccal antibpody: as an indicator of tonsillectomy // Acta Otolaryngol (Stockh). - 1988. - suppl. - 454. - P. 279285. 6. Yamabe H., Osawa H., hiuma M. Deterioration of urinary findings after tonsil stimulation in patients with IgA nephropathy. - Acta Otolaryngol (Stockh). 1996. - Suppl. 523. - P. 169-172. 5 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 26454 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601