Спосіб діагностики хронічного неспецифічного паротиту

Спосіб діагностики хронічного неспецифічного паротиту, що включає променеве обстеження ураженої залози, який відрізняється тим, що одночасно проводять ультразвукове дослідження ураженої навколовушної слинної залози і доплеросонографію бічного відділу шиї та оточуючи х навколовушну залозу м'яких тканин, і за наявності збільшення кровотоку водночас в залозі та м'яких тканинах прилеглого бічного відділу шиї діагностують хронічний неспецифічний паротит. (19) (21) u200707808 (22) 11.07.2007 (24) 25.10.2007 (72) МАЛАНЧУК ВЛАДИСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, ГУЧ АЛЛА ОЛЕКСІЇВНА, UA, ЛОГ АНОВСЬКА ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВН А, U A, ПЕРЕРВА ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ, U A (56) 3 27419 полягає в підвищенні інформативності способу діагностики, спрощенні техніки виконання диференціальної діагностики запалення слинних залоз. Технічний результат - підвищення точності діагностики, скорочення часу обстеження хворого, призначення адекватної терапії. Поставлену задачу вирішують тим, що включає променеве обстеження ураженої залози згідно корисної моделі одночасно проводять ультразвукове дослідження ураженої навколовушної слинної залози і допплеросонографію бічного відділу шиї та оточуючи х навколовушн у залозу м'яких тканин і за наявності збільшення кровотоку водночас в залозі та м'яких тканинах прилеглого бічного відділу шиї діагностують хронічний неспецифічний паротит. Суть способу, який пропонується, полягає в наступному. Для уточнення діагнозу зіставляються показники ультрасонографії та УЗД ураженої навколовушної слинної залози і сонодопплерівського дослідження кровотоку в прилеглому до залози бічному відділі шиї у одного і того ж хворого одночасно. Для оцінки УЗД навколовушної слинної залози і її кровопостачання враховуються наступні параметри: 1. Ехогеність паренхіми: а) однорідність - гіпоехогена - гіперехогена - норма. б) неоднорідність - зерниста - незерниста. 2. Осередкові утворення: а) чіткі множинні розсіяні гіпоехогені; б) множинні точкові або лінійні анехогені включення; в) великі круглі або гіпоехогені зони, які зливаються; г) великі лінійні тіні або множинні кісти (кальцинати). 3. Об'єм залози (N 8,5-8,9см3). 4. Контури залози (чіткі, нечіткі). 5. Кровопостачання залози: PSS (відсоток стенозу судин, використовується для оцінки ступеня звуження судини (артерії), обчислюється у відсотках на основі вимірювань максимальних швидкостей кровотоку в судині у зоні, передуючій стенозу Vhc і в самій зоні Vc стенозу по формулі: PSS=(Vnc/Vc)100%). Об'ємний кровоток - похідна двох складових: діаметра судини і усередненої за серцевим циклом швидкості кровотоку (програмою обчислюється автоматично). Спосіб, що заявляється, дає можливість уточнити діагноз хронічного паротиту за станом навколовушної слинної залози і її кровопостачанню, уникнути гіперінвазивних і недостатньо точних методів, негативних психологічних чинників в стані пацієнтів, підвищити ефективність обстеження. Згідно нашим даним, об'єм навколовушної слинної залози був збільшений у 15 хворих з клінічним діагнозом «Хронічний паротит», 4 збільшення спостерігалося в обох навколовушних залозах, хоча і неоднакове. Показники кровопостачання навколовушної с і бічного відділу шиї прилеглого до залози (допплерівська соно Показники кровопостачання Захворюванням Норма 0,05-0,15 Хронічний паротит 3 PSS (см/с) Збільшений 0,7 і ^ 12 Зменшений Спосіб, який пропонується, дає можливість за допомогою неінвазивного і порівняно дешевого методу підвищити точність діагностики при захворюваннях навколовушних слинних залоз і скорегувати вчасно лікування. Спосіб здійснюють таким чином: - після збору анамнезу і інструментального обстеження проводять УЗД навколовушних слинних залоз; - відразу після УЗД проводять допплерівське картирування залози і її навколишніх м'яких тканин (бічного відділу шиї і навколовушно-жувальної ділянки); - оцінюють функціональний і морфологічний стан навколовушних слинних залоз за даними УЗД; - оцінюють кровопостачання навколовушни х слинних залоз і навколишніх м'яких тканин за даними допплерівського картирування; зіставляють дані функціонального і морфологічного стану залоз з даними допплерівського дослідження кровопостачання; - аналізують характер асоціативних змін за даними проведених УЗД і кольорової допплерівської сонографії. Спосіб, що пропонується, дозволяє уточнити діагноз хронічного паротиту і виявити асоціативну залежність цього стану і кровопостачання вказаних органів; уникнути гіперінвазивних методів дослідження, негативних психоемоційних чинників; підвищити точність дослідження. Приклад конкретного здійснення способу. Хвора К-а, 40 років, протокол №17 від 18.05.07 р., дослідження - УЗДС. Хворіє близько року, відзначає збільшення обох навколовушни х слинних залоз, ліва більше, періодично припухання збільшується, виникає хворобливість, при масажі залоз виділяється каламутна солонувата слина. Пальпаторно визначається ущільнення обох навколовушни х залоз, при пальпації з проток виділяється білястий з грудками слиз. Після огляду і пальпаторного обстеження проведене УЗД навколовушних слинних залоз: обидві залози практично не візуалізуються, знайдені полікістозні зміни; сонодопплерівське дослідження: правої залози - 23см3, PSS 19см/с, об'ємний кровотік 30мл/м; лівої - 30,0см3, PSS 22см/с, об'ємний кровотік 26мл/м. Висновок: УЗД та допплеросонографія ні Норм 5 27419 вказують на ознаки хронічного запального процесу обох навколовушних слинних залоз. Одночасне УЗД навколовушни х слинних залоз і допплерівське обстеження оточуючих їх м'яких тканин і бічного відділу шиї вказують на синхронне ураження навколовушних залоз і збільшення їх кровонаповнення, що дозволило уточнити діагноз хронічного паротиту. Вказаним способом обстежено 15 чоловік, у яких передбачався хронічний паротит (сіалоаденіт). У всіх хворих була продемонстрована висока інформативність і діагностична цінність способу, що пропонується, проведений кореляційний аналіз морфологічного і функціонального стану навколовушни х слинних залоз і їх кровопостачання, що виявило тісний зв'язок між характером ураження залоз і їх кровопостачанням. Література: 1. Л.А. Юдин, С.А. Кондрашин. Лучевая диагностика заболеваний слюнных желез. М. Видар, 1995, с.118. 2. Балин В.Н., Гук А.С., Максюта Д.А. Лечение воспалительных заболеваний больных слюнных желез с применением излучения гелий-неонового лазера. Амб. хир ург. Стационаро-замещающиеся технологии, №2, 2002. 3. Громова О.Ю. Практическое руководство, ГОУ ВУНМУ МЗ РФ. М., 1989 (цит. по Щипскому А.В., 2001). 4. Лесовая И.Г. Некоторые аспекты этиологии хронических неопухолевы х заболеваний слюнных желез. Вісник стоматології, №1, 2001, Харьков, с.32-34. 5. Шипский А.В., Афанасьев В.В., Полилов Д.А. Автоматизированная система дифференциальной диагностики хронических заболеваний слюнных желез. «Сиалодиагностика - 2000», Стоматология, №3, 2002, с.17-19. 6. Ма тина В.Н., Сакович А.А., Криволуцкая Е.Г. Неопухолевые заболевания слюнных желез: вопросы систематизации и терминологии. Стоматология. - 2004. - №6. - с.1-4. 7. Шипский А.В., Афанасьев В.В. Дифференциальная диагностика сиаладеноза и хронического сиаладенита. Стоматология. - №3. 2001. - с.31-35. 6