Спосіб медикаментозної корекції холестатичного гепатозу вагітних легкого ступеня

Спосіб медикаментозної корекції холестатичного гепатозу вагітних легкого ступеня, що включає виведення токсинів з організму, який 3 Найбільш близьким до запропонованого та більш ефективним є прийняте нами за прототип рішення [4]. Воно передбачає лікування за рахунок засобів, з допомогою яких здійснюється видалення токсинів із організму. Це досягається з допомогою плазмаферезу та гемофільтрації. Плазмоферез це інвазивний спосіб, який здійснюється через сорбцію крові (плазми) шляхом проходження її через фільтри. Основним недоліком цього способу є зниження захисних сил організму за рахунок утрати частки імунних компонентів (антитіл та білків плазми), необхідність проведення посторних сеансів, так як лікування є симптоматичним, тобто виводить кінцевий продукт процесів. Спосіб потребує обширних втручань в організм, після чого можливі інфекційні ускладнення. Усунення цього недоліку і є основною задачею запропонованого рішення. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі медикаментозної корекції холестатичного гепатозу вагітних легкого ступеня шляхом виведення токсинів із організму згідно з запропонованим рішенням виведення токсинів здійснюють шляхом застосування курсом не менше 28 днів наступних антигомотоксичних препаратів (АГТП): - гепар композитум по одній ампулі внутрішньом’язово один раз в три дні, коензим композитум по одній ампулі внутрішньом’язового один раз в три дні, лімфоміозот по 10 крапель три рази на день за 15 хвилин до їжі та хепель по одній таблетці три рази на день за 30 хвилин до їжі. Курс лікування може бути продовжено (більш 4-х тижнів) до нормалізації лабораторних та інструментальних показників. Технічним результатом, що досягається запропонованим рішенням є підвищення ефективності корекції холестатичного гепатозу вагітних легкого ступеня без ризику виникнення тяжких побічних ускладнень в період лікування та після нього за рахунок застосування АГТП. Спосіб здійснюють згідно з формулою і додаткових пояснень не потребує. Для підтвердження ефективності цього способу були проведені дослідження. Під спостереженням знаходилось 45 вагітних у віці 1638 років. В контрольну групу було включено 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності в 3 триместрі, без патології печінки, в основну групу 15, яким було встановлено діагноз ХГВ легкого ступеня (за О. Осадченко 2000р.) Пацієнтки обох груп знаходились на обліку в жіночих консультаціях та співвідносились за віком, строком гестації, регіоном проживання (м.Київ й Київська область), акушерським анамнезом. Вагітним обох груп був визначений функціональний стан печінки за показниками клітинного імунного статусу, біохімічними, загально клінічними показниками, показниками коагулограми, ультразвукового дослідження гепатобіліарної зони. Вагітним основної групи призначались: Гепар композитум по 1 ампулі внутрішньом’язово 1 раз в 3 дні, Коензим композитум по 1 ампулі внутрішньом’язово 1 раз в 28054 4 3 дні, Лімфоміозот по 10 крапель 3 рази на день за 15 хвилин до їжі, Хепель по 1 таблетці 3 рази на день за 30 хвилин до їжі. Критеріями ефективності призначених АГТП є динаміка суб’єктивних скарг (наявності основних клінічних симптомів), ступінь відновлення функції печінки за даними лабораторних (функціональні печінкові проби, коагулограма, імунограма), інструментальних досліджень (УЗД органів черевної порожнини), пролонгація вагітності до строку фізіологічних пологів, показники стану новонароджених. Оцінку клінічних та лабораторних даних проводили до і після лікування АГТП. Результати експериментів піддавали статистичній обробці за загальноприйнятою методикою на персональному комп’ютері з використанням програмного забезпечення Excel. Динаміка основних клінічних симптомів в основній групі приведена у таблиці 1, а лабораторні показники основної та контрольної груп - в таблиці 2. Динаміка клінічних симптомів у хворих з ХГВ на ф Клінічний синдром свербіж шкіри набряки/пастозність нижніх кінцівок відчуття гіркоти у роті слабкість, стомлюваність загроза передчасних пологів субіктеричність шкіри та слизових До лікування 100% (15 осіб) 93% (14 осіб) 91,5% (9 осіб) 93% (14 осіб) 100% (15 осіб) 80% (12 осіб) Лабораторніпоказники основноїта контро Контрольна група До лікуван Показники середнє Тимолова проба(од) Лужна фосфатаза (од/л) Холестерин загальний(ммоль/л) Тригліцериди (ммоль/л) ГГТП (од/л) АсАТ (од/л) Ал AT (од/л) Протромбіновий час(сек.) Тромбіновий час (сек.) АЧТЧ (сек.) CD4 (%) CD8 (%) ІРІ (CD4/CD8) довірчий інтервал з р=0,05 середнє 1,58 134.24 0,31 24.96 4.94 246,05 6,44 0,31 9,56 2,14 10,66 24,41 20,34 0,29 1,44 3,14 3,93 3,05 36,59 35,53 46,09 15,37 1,77 18,02 12,67 37,75 30,95 19,60 1,59 0,75 1,62 3,05 1,89 0,16 18,77 44,14 32,57 16,29 2,05 У всіх пацієнток основної групи після курсу лікування на УЗД органів черевної порожнин не 5 спостерігалось ехогенний завис в жовчному міхурі, надстенотичне розширення загального жовчного протоку більше 6мм, які були виявлені при встановленні діагнозу (до початку лікування). У всіх пацієнток основної групи була пролонгована вагітність до строку фізіологічних пологів, показники стану новонароджених за шкалою Апгар, антропометричними показниками достовірно не відрізнялись від показників контрольної групи. Таким чином при призначенні для лікування АГТП за запропонованою вище схемою встановлена висока клінічна ефективність цих препаратів у хворих з ХГВ легкого ступеня. АГТП добре переносяться; лише в 1 пацієнтки під час лікування виник алергічний висип у вигляді кропив’янки, який потребував лише зменшення дози препаратів, в інших будь-яких побічних ефектів не було виявлено. Запропонований метод корекції ХГВ дозволяє ефективно зняти симптоми цього захворювання, нормалізувати лабораторні показники до показників здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, пролонгувати вагітність до строку фізіологічних пологів. Він може ефективно використовуватись для лікування даної патології в загальнолікарській практиці. Джерела інформації: 1. Шехтман М.М. Руководство по экстрагенитальной патологии у беременных. -М.: Триада-Х, 1999. - С.816. 2. Davidson K.M. Intrahepatic cholestasis of pregnancy.// Semin. Perinatol. - 1998. - Vol. 22. - P. 104-111. 3. Brites D., Rodriques CM.P., OliveiraN, Cardoso M C, Graca L.M. Correction of maternal serum bile acid profile during ursodeoxycholic acid therapy in cholestasis of pregnancy// J. Hepatol. 1998. - Vol. 28. - P. 91-98. 4. Айламазян Э.К., Дерябина Н.В., Воинов В. А., Аничкова СИ., Опарина Т.И.. Аржанова О.Н., Куличкин Ю.В. Плазмаферез в лечении холестатического гепатоза беременных. Восьмая конференция Московского общества гемафереза. Санкт-Петербург. - 2000. 28054 6