Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення коагулопатії шляхом додавання у плазму крові фактору зсідання, який відрізняється тим, що початкове визначають спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп у плазмі крові, наявність яких свідчить про коагулопатію, а у випадку їх відсутності в нову порцію плазми крові додають фактор зсідання та у отриманій реакційній суміші: плазма крові обстежуваного та фактор зсідання, визначають вільні небілкові SH-групи, наявність яких також вказує на коагулопатію.

Текст

Спосіб визначення коагулопатії шляхом додавання у плазму крові фактору зсідання, який відрізняється тим, що початково визначають спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп у плазмі крові, наявність яких свідчить про коагулопатію, а у випадку їх відсутності в нову порцію плазми крові додають фактор зсідання та у отриманій реакційній суміші: плазма крові обстежуваного та фактор зсідання, визначають вільні небілкові SH-групи, наявність яких також вказує на коагулопатію. (19) (21) 97105067 (22) 16.10.1997 (24) 16.10.2000 (33) UA (46) 16.10.2000, Бюл. № 5, 2000 р. (72) Костюшов Володимир Васильович, Костюшова Лілія Антонівна, Костюшова Наталія Володимирівна, Тимчишин Олег Львович, Морозкін Володимир Васильович, Кутковєць Снежана Леонідівна, Бойкова Светлана Володимирівна (73) Костюшов Володимир Васильович 28863 білкові SH-групи, наявність яких також вказує на коагулопатію. Аналіз технічного рішення, що пропонується, дозволив виявити наступні відрізнення: - визначення спонтанного вмісту вільних небілкових SH-груп у плазмі крові; - визначення вмісту вільних небілкових SH-груп в реакційній суміші (ПК+ФЗ). Запропонована сукупність ознак дозволяє визначити у обстежуваного приховану коагулопатію за рахунок визначення вільних небілкових SH-груп як у плазмі крові, так і у реакційній суміші: ПК+ФЗ. Відомо визначення маніфестної форми коагулопатії по утворенню згустку фібріну у реакційній суміші: ПК+ФЗ, але не відомо визначення коагулопатії по наявності вільних небілкових SH-груп у плазмі крові або у реакційній суміші: ПК+ФЗ. Відомо визначення вмісту вільних небілкових SH-груп у еритроцитах, лейкоцитах, сироватці крові, наприклад, для діагностики захворювань крові, інфарктів внутрішніх органів та інш. Невідомо визначення вільних небілкових SH-груп у плазмі крові або реакційній суміші: ПК+ФЗ для визначення коагулопатії. Сутність способу, який пропонується нами, полягає у тому, що у обстежуваного початково визначають спонтанний вміст вільних небілкових SHгруп у плазмі крові, і наявність їх свідчить про коагулопатію. У випадку їх відсутності, у нову порцію плазми крові додають ФЗ, та у отриманій реакційній суміші: ПК+ФЗ, визначають вільні небілкові SHгрупи. Якщо у такій реакційній суміші з'являються вільні небілкові SH-групи, то їх наявність також вказує на коагулопатію. Ми виходили з отриманих нами даних, згідно яких встановлено, що у здорових осіб та у хворих, захворювання яких не пов'язано з порушенням системи гемостазу, у плазмі крові, а також при взаємодії ПК з ФЗ у реакційній суміші: ПК+ФЗ, вільні небілкові SH-групи відсутні та не визначаються. Встановлено також, що у хворих з маніфестними та прихованими формами порушення системи гемостазу у плазмі крові можуть з'являтись та виявляються спонтанні вільні небілкові SH-групи, а у випадку їх відсутності, додаючи у нову порцію плазми крові ФЗ, вони з'являються та виявляються у реакційній суміші: ПК+ФЗ. Отримані нами дані, результати яких приведені вище, свідчать, що у формуванні коагулопатій тіолопривні механізми грають важливу роль. При цьому необхідно мати на увазі, що поява вільних небілкових SH-груп як у плазмі крові, так і у реакційній суміші: ПК+ФЗ є характерною ознакою денатураційних перетворень білків. Це свідчить, що прихована та маніфестна форми коагулопатії пов'язані з порушенням фізико-хімічних властивостей білків, їх особливим структурно-функціональним станом - денатураційними перетвореннями та супроводжуються супутною реакцією - появою вільних небілкових SH-груп (як результат дестабілізації міцності зв'язку низькомолекулярних тіолів з білком та лабіалізації при цьому небілкових SHгруп). Тому феномен появи вільних небілкових SHгруп як у плазмі крові, так і у реакційній суміші: ПК+ФЗ специфічний для прихованої, та для маніфестної форм коагулопатії. Вказане вище стало передумовою для розробки способу, що пропонується нами. Спосіб, що пропонується нами, здійснюється таким чином. У обстежуваного, з дотримуванням правил асептики, здійснюють забір венозної крові у кількості 9,0 мл у стерильну пробірку, що містить 1,0 мл 3,8% розчину цитрату натрію (Иванов Е.П. Диагностика нарушений гемостаза. - Минск: "Беларусь". - 1983. - С. 78) та доставляють у лабораторне відділення. Плазму крові одержують загальноприйнятим способом. Потім початково визначають спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп у плазмі крові методом амперометричного титрування (АМТ), на розробленому нами пристрої для АМТ (заявка № 96124935, пріоритет від 27.12.1996, позитивне рішення від 11.07.1997), наявність яких свідчить про коагулопатію. У випадку їх відсутності, у нову порцію плазми крові додають ФЗ, наприклад, стандартний розчин тромбопластину у співвідношенні 1:2, здійснюють термостатування такої реакційної суміші при температурі 37°С, протягом 30 хвилин. В отриманій реакційній суміші: ПК+ФЗ досліджують вміст вільних небілкових SH-груп методом АМТ. Наявність вільних небілкових SH-груп у реакційній суміші: ПК+ФЗ свідчить про коагулопатію. При визначенні коагулопатії по способу, що пропонується нами, використовувались відомі, загальноприйняті ФЗ крові: 10% розчин хлориду кальцію або стандартний розчин тромбопластину або стандартний розчин тромбіну та інші, підготовка та розведення яких проводилась згідно загальноприйнятих методик (Баркаган З.С. Исследования системы гемостаза в клинике: Метод. указания. - Барнаул. - 1975. - 75 с.). Для порівняння чутливості, інформативності, діагностичної цінності способу, що пропонується нами, зі способом-прототипом дослідження проводились паралельно. Про більш високу чутливість, інформативність, діагностичну цінність способу, що пропонується нами у порівнянні зі способом-прототипом, свідчать дані такого аналізу у таблиці. Обстежено 83 особи, які були поділені на такі групи: І група (контрольна) - 40 здорових осіб; II група (дослідна) - 43 хворих, у яких мали місце гострі та хронічні захворювання інфекційної та неінфекційної природи. Нами одержані такі дані. Встановлено, що у І групі, при дослідженні плазми крові та потім реакційної суміші: ПК+ФЗ вільні небілкові SH-групи не виявляються, що вказує на відсутність коагулопатії. При проведенні дослідження системи гемостазу способом-прототипом, коагулопатія також не виявлена. У II групі, з 43 хворих при дослідженні плазми крові наявність вільних небілкових SH-груп було виявлено у 21 особи. З 21 особи, у яких способом, що пропонується нами були виявлені вільні небілкові SH-групи, що свідчить про коагулопатію, при проведенні дослідження системи гемостазу способом-прототипом вдалось виявити маніфестну форму коагулопатії тільки у 7 осіб. У інших 22 хворих II групи, при дослідженні плазми крові вільні небілкові SH-групи були відсут 2 28863 ні та не визначались. При додаванні у нову порцію плазми крові цих 22 хворих ФЗ, в отриманій реакційній суміші: ПК+ФЗ стали визначатись вільні небілкові SH-групи у 17 осіб. При проведенні дослідження системи гемостазу способом-прототипом у цих 22 хворих II групи маніфестна форма коагулопатії не була виявлена. Приклади конкретного виконання Приклад 1. У донора Г-ра, з дотримуванням правил асептики, здійснювали забір 9,0 мл венозної крові у стерильну пробірку, що містить 1,0 мл 3,8% розчину цитрату натрію. Плазму крові одержували загальноприйнятим способом. У першій порції ПК визначали спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп, який склав 0 мкМ/л. Потім повторно відбирали нову порцію ПК у кількості 500 мкЛ та до неї додавали 12,5 мкЛ 10% розчину хлориду кальцію, здійснювали термостатування такої реакційної суміші при температурі 37°С, протягом 30 хвилин. В отриманій реакційній суміші: ПК+ФЗ визначали вміст вільних небілкових SHгруп методом АМТ, який склав 0 мкМ/л, що вказує на відсутність коагулопатії. Проведені паралельні дослідження способомпрототипом у донора Г-ра також не виявили порушення системи гемостазу. Приклад 2. У хворого Г-ко, що знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу ІБС: гострого трансмурального інфаркту міокарду, з дотримуванням правил асептики, здійснювали забір 9,0 мл венозної крові у стерильну пробірку, що містить 1,0 мл 3,8% розчину цитрату натрію. Плазму крові одержували загальноприйнятим способом. У першій порції ПК визначали спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп, який склав 38 мкМ/л, що свідчить про коагулопатію. Проведені паралельні дослідження способомпрототипом дозволили виявити у хворого Г-ко порушення системи гемостазу - підвищення вмісту фібріногену до 6,5 г/л. Приклад 3. У хворого У-ва, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу ішемічної хвороби серця, нестабільної стенокардії, з дотримуванням правил асептики, здійснювали забір 9,0 мл венозної крові у стерильну пробірку, що містить 1,0 мл 3,8% розчину цитрату натрію. Плазму крові одержували загальноприйнятим способом. У першій порції ПК визначали спонтанний вміст вільних небілкових SH-груп, який склав 0 мкМ/л. Потім повторно відбирали нову порцію плазми крові у кількості 500 мкЛ та до неї додавали 12,5 мкЛ 10% розчину хлориду кальцію, здійснювали термостатування такої реакційної суміші при температурі 37°С, протягом 30 хвилин. В отриманій реакційній суміші: ПК+ФЗ визначали вміст вільних небілкових SH-груп методом АМТ, який склав 34 мкМ/л, що свідчить про коагулопатію. Проведені паралельні дослідження способомпрототипом у хворого У-ва не дозволили виявити порушення системи гемостазу. Отримані дані свідчать, що спосіб, який пропонується нами, є більш чутливим, інформативним, має високу діагностичну цінність, причому, у відрізненні від способу-прототипу дозволяє визначати приховані коагулопатії. Окрім того, спосіб, що пропонується, дозволив об'єктивно проводити облік реакції по біохімічному маркеру. Таблиця Порівняна оцінка способу, який пропонуєтся, та способу-прототипу при визначенні коагулопатії Група обстежуваних І група II група Визначена коагулопатія Способом, який пропоСпособом-прототипом нується 0 0 38 7 Обстежено осіб 40 43 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 34 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for determination of coagulopathy

Автори англійською

Kostiushov Volodymyr Vasyliovych, Kostiushova Lilia Antonivna, Kostiushova Natalia Volodymyrivna, Tymchyshyn Oleh Lvovych, Morozkin Volodymyr Vasyliovych, Kutkovets Snizhana Leonidivna, Boikova Svitlana Volodymyrivna

Назва патенту російською

Способ определения коагулопатии

Автори російською

Костюшов Владимир Васильевич, Костюшова Лилия Антоновна, Костюшова Наталья Владимировна, Тимчишин Олег Львович, Морозкин Владимир Васильевич, Кутковец Снежана Леонидовна, Бойкова Светлана Владимировна

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/49, G01N 33/68

Мітки: спосіб, коагулопатії, визначення

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-28863-sposib-viznachennya-koagulopati.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення коагулопатії</a>

Подібні патенти