Спосіб клініко-морфологічної діагностики безпліддя у жінок, хворих на туберкульоз

Спосіб клініко-морфологічної діагностики безпліддя у жінок, хворих на туберкульоз, який 3 29067 інфікуванням МБТ. Зважаючи на анамнестичні дані - 17 осіб у минулому хворіли на туберкульоз легень різноманітних форм, у 7-ми під час обстеження виявили позитивний швидкий тест на туберкульоз, у 6-ти, контактних із хворими на туберкульоз , тест був слабко позитивний і в 3-ох хворих туберкульозне ураження кишечнику та жіночих статевих органів виявлено як знахідку під час лапароскопії. Діагностичну лапароскопію та реконструктивно-пластичні операції (РПО) застосували у всі х хворих на кінцевому етапі діагностики безпліддя. Тривалість безпліддя коливалася від 2 до 9 років. Первинне безпліддя виявлено у 62,3% пацієнток, вторинне у - 37,7%. Скарги на пізнє менархе зазначили у 14 осіб, первинну аменорею 9, вторинну - 4. Альгодисменорея мала місце у кожної другої пацієнтки. Позитивну пробу Манту в пубертальному періоді відмічали 19. Період вторинного безпліддя тривав від 3 до 5 років, при тому 5 жінок мали дітей, у 2-ох позаматкова вагітність і у однієї - передчасні пологи з антенатальною втратою. Хронічні сальпінго офорити в анамнезі мали місце у 21 жінки, операції з приводу кіст яєчника -у 11, апендектомії - у 7 і у 2-ох позаматкова вагітність. Всім пацієнткам проведено гормональне дослідження, тести функціональної діагностики, УЗД. У 28 випадках виключено чоловічий фактор безпліддя. Метросальпінгографія (МСГ) виконана 29 жінкам до оперативного втручання, із них у 22 діагностовано двобічну непрохідність маткових труб і в 7-ми - однобічну. Хромосальпінгоскопія під час лапароскопії підтвердила двобічну непрохідність маткових тр уб лише у 12-ти жінок, однобічну - у 6-ти, в тому числі у 2-о х з попередньо видаленою трубою. У всіх інших випадках маткові труби були прохідні. Тому ми категорично відмовилися від проведення МСГ, оскільки хромодіагностика має ряд переваг: дозволяє абсолютно точно оцінити прохідність маткових тр уб, ступінь і локалізацію оклюзії, стан фімбріального відділу і цілеспрямовано підходити до вибору методів лікування і відновлення їх функції. УЗД у всі х випадках дозволили виявити суп утню патологію в гені таліях - ознаки хронічного аднекситу у 17-ти пацієнток кісти яєчника, у 9-ти, гідросальпінкси - у 4-о х, вільну рідину у черевні порожнині - у 3-ох, гіперпластичні процеси ендометрія - 6-ти жінок, проте в жодному випадку не запідозрено специфічних ознак туберкульозного ураження. Аналіз лапароскопічних втр учань показав, що візуальний огляд органів малого таза дозволив виявити характерне туберкульозне ураження геніталій, кишечнику й очеревини лише у 5-ти жінок, у яких туберкульозний процес перебігав за класичною клініко-морфологічною формою: горбикові висипання білуватого кольору по всій поверхні матки і маткових труб з переходом на кишечник і очеревину. За формою нагадують просяне зерно і розміщуються скупченнями на всій 4 довжині маткових труб. У дво х пацієнток візуалізувалися петрифікати. Маткові труби гіперемовані, помірно набряклі, судинний малюнок не чіткий, фімбрії виражені. Труби вільно розміщені в малому тазу, не спаяні з сусідніми органами, у задньому склепінні до 100мл. випоту. У всіх інших хворих переважали ознаки, характерні для перебігу неспецифічного захворювання. Оклюзію маткових труб І-ступення (за класифікацією Donnez) виявили у 6-ти пацієнток, ІІ-го ступеня в 11, III-IV-y 4-о х жінок. У третини жінок непрохідність дистального відділу маткової труби поєднувалася зі спайковим процесом малого таза І-ІІ стадії (за J.Hulka). Під час лапароскопії проводили сальпінговаріолізис, розсікання спайок, біопсію тканин для гістологічного дослідження. У випадках гідросальпінкса маткових тр уб (9 осіб) виконували сальпінгостомію за методикою І.З. Гладчука з аспірацією вмісту тр уби, іригацію, рефракцію серозної дезаглютинації та фімозоредукції. Сальтингоектомію виконано 3-ом жінкам за наявністю товстостінних деформованих двобічних гідросальпінксів, які супроводжували ексудативнопроліферативну форму туберкульозного ураження маткових тр уб. У двох пацієнток діагностична лапаркоскопія завершилася біопсією внаслідок суттєвого спайкового процесу. У трьох жінок на брижі кишечнику і маткових трубах виявлено поодинокі гранулематозні горбки, а в черевній порожнині містилося від 300 до 700мл прозорого ексудату. Для профілактики спайкового процесу після завершення оперативного втручання створювали гідроперитонеум теплим озонованим 0,9% розчином натрію хлориду. Істинне ураження маткових труб мікобактеріями туберкульозу досліджували морфологічно. Мікроскопічні зміни у маткових труба х у різних спостереженнях носили специфічний або неспецифічний характер. Відношення випадків банального ураження саме до туберкульозу підтверджувалось знаходженням кисло-стійких бактерій з характерною морфологією у препаратах, які були забарвлені за методикою Ціль-Нельсена. Специфічне запалення характеризувалося наявністю ділянок казеозного некрозу різного розміру, які оточені епітеліоїдними клітинами, лімфоцитами, велетенськими багатоядерними клітинами Лангганса. Локалізувалися вогнища ураження у всі х шарах маткових тр уб, причому вони були різко потовщені, та в очеревині (Рис.1). Фібротизація навколо описаних зон запалення або йшла відсутня або ж мала різне вираження від спостереження до спостереження, що напевно відображало різну давність туберкульозного процесу. Разом із специфічним запаленням мали місце гіперемія та набряк слизової оболонки маткової труби, іноді - крововиливи. Відмічалися виражена десквамація покривного епітелію. Неспецифічні зміни проявлялися по-різному, що віддзеркалювало, скоріше за все, певну стадію процесу. В одних спостереженнях переважали 5 29067 вогнища казеозного некрозу, які були оточені лімфоцитами, моноцитами, макрофагами без присутності епітеліоїдних клітин та клітин Лангганса (Рис.2). такі варіанти зазвичай притаманні раннім стадіям неспецифічного туберкульозного процесу. Інші спостереження наряду з інфільтрацією лімфоцитами та невеликими ділянками некрозу характеризувалися також присутністю різних розмірів полів розростання сполучної тканини фібротизацією (Рис.2). зазначена картина відповідає порівняно, пізнім стадіям туберкульозного запалення. Таким чином, гістопатологічне дослідження дозволило підтвердити та уточнити туберкульозний характер патологічного процесу у маткових тр убах, який був діагностований лапароскопічно. Висновки: 1. Ефективність лапароскопії у діагностиці трубного безпліддя і відновленні функції маткових труб за умов ураження їх туберкульозом залежить від форми перебігу захворювання, ступеня морфологічних змін і ефективності лікування. 2. Лапароскопічні операції за наявності туберкульозного двобічного ураження маткових труб і III-IV ступенях оклюзії слів завершувати на діагностичному етапі. 3. У всіх випадках тубектомії з приводу поширених гідросальпінксів туберкульозної етіології необхідно рекомендувати перехід на програму штучного запліднення після проведеного лікування. Задача корисної моделі - розробити спосіб клініко-морфологічної діагностики безпліддя у жінок, хворих на туберкульоз. Поставлена задача вирішується тим, що проводять гістопатологічне дослідження, яке може підтвердити та уточнити туберкульозний характер патологічного процесу у маткових трубах, який був діагностований лапароскопічно. Для гістологічного, гістохімічного та бактеріоскопічного дослідження матеріал фіксують у 10% розчині забуференого формаліну, зневоднюють у спиртах висхідної конценцентрації, заливають у парафін. Гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном і еозином. МБТ ідентифікували за методикою Ціль-Нільсена з наступною бактеріоскопією препаратів з масляною імерсією. Використовували загально клінічні, імунологічні, морфологічні методи дослідження; застосовували ультразвукове дослідження (УЗД), лапароскопію, метросальпінгографію, гідрохромосальпінгоскопію, проаналізовано функціональні та клінічні зміни репродуктивної системи при безплідді пацієнток, інфікованих мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та порушення структури маткових труб, гістопатологічне дослідження підтвердило туберкульозний характер патологічного процесу у маткових труба х, який був діагностований лапароскопічно. Суть даного способу вирішується тим, що спосіб клініко-морфологічної діагностики безпліддя у жінок, хворих на туберкульоз полягає у ефективності лапароскопії у діагностиці трубного 6 безпліддя і відновленні функції маткових труб за умов ураження їх туберкульозом залежить від форми перебігу захворювання, ступеня морфологічних змін і ефективності лікування. Література: 1. Асмолов O.K., Павлова О.В. Генитальный туберкулез у женщин // Укр. мед. часопис. - 2001. №4 (24). - С.110-114. 2. Кученко О.Г., Степанова Т.В., Гулуа И.Р. Генитальный туберкулез и его хирургическое лечение // Проб. туб. - 2001. - №9. - С. 53-59. 3. Кочарова М.Н., Семеновский А.В. Особенности гистеросальгингограмм при верифицированном туберкулезе гениталий // Проб. туб. - 2001. - №1. - С.31- 33. 4. Польова С.П. Діагностична цінність новітніх технологій у виявленні туберкульозу жіночих статевих органів // Клін. ант. та операт. Хірургія. 2005. -ТА-№2. – С.32-34. 5. Олейник А.Н. Активный туберкулез женских половых органов с вовлечением в процесс брюшины // Пробл. туб. и болезней легких. - 2003. - №19. - С.42-43. 6. Особенности хирургии туберкулеза женских гениталий. / А.В. Семеновский, И.П. Туманов, Л.П. Кутлинская и др. // Проб. туб. - 2001. - №9. - С.5153. 7. Юзько О.М., Юзько Т.А., Польова С.П. Оперативна лапароскопія та штучне запліднення в лікуванні хворих з неплідністю трубного походження // ПАГ. - 2003.-№6(400). – С.111-113.