Спосіб одержання протимікробного фітозасобу з інтерфероніндукуючою активністю

Спосіб одержання протимікробного фітозасобу з інтерфероніндукуючою активністю, що включає використання рослинної сировини з попередньою очисткою та екстракцією, який відрізняється тим, що як сировину використовують листки скумпії звичайної, багаторазово проводять екстракцію етиловим спиртом при співвідношенні 1:15 - 1:20 з наступним ліофільним сушенням кінцевого продукту. (19) (21) 95104728 (22) 31.10.1995 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Козловський Михайло Михайлович, Виноград Іван Андрійович, Бензель Леонід Васильович (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ГІГІЄНИ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, КОЗЛОВСЬКИЙ 29617 Потім екстракт розводили подвійним об'ємом гарячої води, охолоджували і фільтрували. Фільтрат розливали у флакони на 500 мл і проводили ліофільну сушку. Висушений екстракт представляє собою суму біологічно активних речовин поліфенольного характеру у вигляді гігроскопічного аморфного порошку світло-жовтого кольору без запаху і терпкого смаку. Вихід кінцевого продукту становить 21,5-24,3%. У ліофілізаті виявлені таніди і невелика кількість флавоноїдів. Рослинний ліофілізований засіб умовно позначений "ТН". Спосіб ілюструється слідуючими прикладами. Приклад 1. 100 г подрібнених листків скумпії звичайної очищали від супутніх речовин послідовною екстракцією хлороформом, діетиловим ефіром і етилацетатом. Оброблену рослинну сировину висушували і екстрагували поліфенольні сполуки в круглодонній колбі ємкістю 2000 мл 40% етиловим спиртом. Екстракцію проводили у співвідношенні сировина-екстрагент 1:15 при температурі кипіння розчинника із зворотнім холодильником протягом 60 хв. Екстракцію повторювали ще тричі. Екстракти об'єднували і відганяли етанол за допомогою вакууму. Потім екстракт розводили подвійним об'ємом гарячої води, охолоджували і фільтрували. Фільтрат розливали у флакони на 500 мл і проводили ліофільну сушку. Вихід кінцевого продукту становив 21,5%. Приклад 2. 100 г подрібнених і очищених від супутніх речовин листків скумпії звичайної вносили в круглодонну колбу ємкістю 2000 мл. Лікарську рослинну сировину екстрагували 50% етиловим спиртом у співвідношенні 1:20 при температурі кипіння розчинника впродовж 60 хв. Екстракцію повторювали ще 4 рази. Екстракти об'єднували і відганяли етанол за допомогою вакууму. Потім екстракт розводили подвійним об'ємом гарячої води, охолоджували і фільтрували. Фільтрат розливали у флакони на 500 мл і проводили ліофільну сушку. Вихід кінцевого продукту становив 23,6%. Приклад 3. 100 г подрібнених і очищених від супутніх речовин листків скумпії звичайної вносили в круглодонну колбу ємкістю 2000 мл. Сировину екстрагували 50% етиловим спиртом у співвідношенні 1:20 при температурі кипіння розчинника протягом 90 хв. Екстракцію повторювали ще 4 рази. Екстракти об'єднували і відганяли етанол за допомогою вакууму. Потім екстракт розводили подвійним об'ємом гарячої води, охолоджували і фільтрували. Фільтрат розливали у флакони ємкістю 500 мл і проводили ліофільну сушку. Вихід кінцевого продукту становив 24,3%. Вивчення інтерфероніндукуючої активності одержаного фітозасобу проводили в дослідах на мишах лінії СВА згідно з вимогами і методами, рекомендованими для оцінки індукторів інтерферону [2]. Ліофілізований екстракт вводили тваринам масою 12-14 г одноразово внутрішньоочеревенно в дозах 50 і 20 мг/кг. Через 5, 24, 48 і 72 год у них проводили забір крові, використавши на кожну експериментальну умову по 4 миші. В одержаних пробах сироваток крові визначали рівень інтерферону мікрометодом в культурі клітин L-929 по затримці цитопатичної дії (ЦПД) тест-вірусу енцефаломіокардиту мишей (ЕМС). Для порівняльної характеристики і оцінки активності досліджуваного фітозасобу в якості прототипу за характером дії використовували відомий комерційний препарат аналогічного призначення – ридостин, який застосовували за оптимальною для нього схемою введення: в/о в дозі 10 мг/кг [3]. Встановлено, що фітозасіб ТН в дозі 50 мг/кг індкукує у мишей інтерферон в титрах 25605120 од/мл з піком активності через 24 год після введення (таблиця). Значну концентрацію інтерферону (320 од/мл) реєстрували і при застосуванні ТН в дозі 20 мг/кг. В аналогічних умовах експерименту ридостін викликав інтерфероноутворення на рівні 5120 од/мл. Приведені результати вказують на високу інтерфероніндукуючу активність одержаного із скумпії звичайної фітозасобу, що по інтенсивності стимуляції інтерфероногенезу не поступається відомому індуктору інтерферону ридостіну. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що удосконалений спосіб одержання фітозасобу дозволяє отримати новий поліфенольний комплекс сполук, який володіє високою інтерфероніндукуючою активністю - на рівні відомого комерційного препарату ридостину. Виявлена властивість, а також встановлена невисока гостра токсичність даного фітозасобу (в 1,6 разів нижча ніж у ридостину) дозволяє пропонувати вищезгаданий спосіб для одержання високоефективного індуктора інтерферону - потенційного противірусного і антибактеріального препарату для профілактики і лікування багатьох поліетіологічних інфекцій. Джерела інформації 1. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. / Відп. ред. А.М. Гродзінський. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1989. - С. 400-401. 2. Чижов H.П., Ершов Ф.И., Индулен М.К. Основи экспериментальной химиотерапии вирусных инфекций. - Рига: 3инатне, 1988. - 171 с. 3. Ридостин - новий перспективний препарат неспецифической защиты организма от вирусной инфекции / И.В. Тимофеев, Т.Ф. Палецкая, Н.Г. Казанков и др. // Интерферон-92. - М., 1992. С. 143-149. Таблиця Порівняльна оцінка інтерфероніндукуючої активності фітозасобу ТН і ридостину Препарати ТН ТН Ридостин Доза в мг/кг 50 20 10 Титри інтерферону в од/мл в крові мишей через: 5 год 24 год 48 год 72 год 20 2560-5120 80 10