Спосіб визначення належної ваги тіла людини

Спосіб визначення належної ваги тіла людини, що полягає у спостереженні стану м'язової системи та її співвідношень з вагою тіла, який відрізняється тим, що належна вага тіла розраховується по рівню виділення одного з природних метаболітів людського організму креатиніну. (19) (21) u200710686 (22) 27.09.2007 (24) 25.01.2008 (72) ЗАДОРОЖНИЙ ВОЛОДИ МИР ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, СУБОТА НІНА ПАВЛІВН А, U A (73) ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ, UA 3 29734 те, що погляди на прекрасне, в тому числі на красу тіла, дуже відрізняються у різних експертів, вони підпадають під дію соціальних, етнічних, релігійних та інших факторів, вплив моди. Тому таких формул досить багато, в одному й тому ж випадку різні формули дають неоднакові результати. Всі подібні методи вельми приблизні, попередні, несуть в собі ваду суб'єктивізму, недостатньо обґрунтовані з боку фізіологічних уявлень про будову та функції тіла людини. В основу корисної моделі поставлено задача визначення належної ваги тіла на основі об'єктивних, фізіологічно обґрунтованих закономірностей шляхом оцінки параметрів, які мають безпосереднє відношення до складових компонентів ваги та є доступними кількісному вимірюванню, що забезпечить визначення індивідуальної ваги тіла з урахуванням конституційних особливостей будови тіла, що сприятиме поліпшенню та об'єктивізації контролю за станом здоров'я людини. Суть корисної моделі полягає в тому, що вага людини розглядається як така, що складається з певних складових частин. Це вага кісткового каркасу (скелету), вага паренхіматозних органів, вага м'язової системи, вага жирової тканини та вага біологічних рідин. Вага скелету, вн утрішніх органів та біологічних рідин відносяться до мало змінюваних, “захищених” складових частин ваги тіла, генетично детермінованих конституцією, до фізіологічних констант, які знаходяться під наглядом механізмів гомеостазу. їх зміни відбуваються тільки при глибоких порушеннях життєдіяльності організму. В найбільшій мірі впливу способу життя підлягають дві складові частини ваги тіла - м'язова система та жирові депо. В здоровому, гармонійно розвинутому організмі існує оптимальне співвідношення між масою м'язової системи і фізіологічних жирових депо. М'язова тканина складає 40-42% ваги тіла. В ряді ситуацій між ними складаються своєрідні конкурентні відносини. При порушеннях здорового способу життя та цілому ряді патологічних станів змінюються складові частини ваги за рахунок зменшення долі ваги м'яз тіла та надлишкового розвитку жирової тканини. В певних межах, коли організм зберігає контроль за „захищеними" складовими ваги тіла, саме зміни ваги м'язової системи стають критерієм відхилення від оптимальної ваги всього тіла. Стан м'язової системи можна цілком однозначно кількісно контролювати за рівнем виділення одного з природних метаболітів людського організму - креатінину. Це кінцевий продукт обміну біохімічних субстанцій, які слугують енергетичним субстратом для функціонування м'язової системи, забезпечують роботу м'язів. Принципово важливо, що добове виділення креатінину для кожної людини - показник вельми індивідуальний, генетично детермінований, доволі постійний, відображає його м'язову вагу, а також інші особливості - стать, вік. Концентрація креатінину в крові того ж порядку, як і концентрації деяких гормонів. У чоловіків на кожний 1кг маси 4 тіла за добу з сечею виділяється від 18 до 32мг креатінину, а у жінок - від 10 до 25мг. Ці цифри мало залежать від характеру харчування. М'язи перетворюють енергію хімічних сполук в механічну роботу, тому можна навести віддалену аналогію, порівнявши м'язову систему з двигуном внутрішнього згоряння, який принципово виконує таку ж функцію. Тоді екскрецію креатінину можна умовно порівняти з вихлопом відроблених газів двигуна: чим їх більше, тим більше згоряє палива, тим більше потужність двигуна. Аналогічно, чим вище екскреція креатінину, тим більш розвинена і активна м'язова система, тим більше її вагова частка в організмі. Спосіб реалізується наступним чином. Людина, що підлягає обстеженню, вранці зважується після сечовипускання. Ця порція сечі виливається. За тим, на протязі доби збирають всі наступні порції сечі, в тому числі вранці наступного дня. Вимірюють об'єм зібраної за добу сечі. Вимірюють лабораторним шляхом за відомою методикою рівень креатінину в сечі з добової кількості. Приведене фізіологічне обґрунтування дає змогу встановити та математично відобразити функціональну залежність між добовою екскрецією креатінину та станом м'язової системи, і взагалі, з вагою тіла за такою формулою: Cr ´ D W= , k ´ (P - A ) де W - вага тіла, кг; Сr - концентрація креатінину у сечі, мкмоль/л; D - добовий діурез, л; Сr x D - добова екскреція креатінину, мкмоль; А - вік, років; Р - коефіцієнт, який при розрахунках для осіб чоловічої статі приймає значення 117, а для жіночої - 100; k - коефіцієнт, з розмірністю (мкмоль/кг x рік), який при розрахунках для осіб чоловічої статі приймає значення 1,498, а для жіночої - 1,771. Приклад 1. Здорова жінка віком 25 років, зріст 162см, добовий діурез 1,2л, концентрація креатінину у сечі 5610мкмоль/л. Жінка має вагу 51кг. Розрахунок належної ваги за формулоюпрототипом дає 54,85кг. Розрахунок належної ваги за запропонованою нами формулою такий: 5610 ´1,2 W= = 50,68 (кг) . 1771´ (100 - 25) , Обидві формули дають результати, близькі до реальної ваги обстеженої здорової жінки. Запропонована нами формула дає значення ваги тіла, яке практично співпадає з результатом безпосереднього вимірювання. Результат визначення ваги тіла жінки за антропометричною формулою на наш погляд є дещо завищеним внаслідок того, що не прийнятий до уваги конституційний тип будови її тіла. Вважаємо результат, отриманий при розрахунку за нашою формулою більш прийнятним, оскільки він враховує астенічну конституцію жінки. 5 29734 Приклад 2. Здоровий чоловік віком 49 років, зріст 176см, добовий діурез 1,25л, концентрація креатінину у сечі 6374мкмоль/л. Чоловік має вагу 82кг. Розрахунок належної ваги за формулоюпрототипом дає 76,5кг. Розрахунок належної ваги за запропонованою нами формулою такий: 6374´ 125 , W= = 78,2(кг) . 1498 ´ (117 - 49) , Розрахунки за обома методами, як за формулою-прототипом, так і за запропонованим нами способом, дають принципово співпадаючий результат про наявність деякого надлишку ваги у обстеженого здорового чоловіка. Треба підкреслити, що запропонований метод має обмеження до застосування. Даний спосіб визначення належної ваги тіла у людей з нервовими хворобами з ураженням нервовом'язової передачі та трофічних процесів у самих м'язах потребує урахування додаткових факторів і у запропонованому вигляді використовуватися не може. Одночасно виявлення значних відхилень у визначенні ваги за цим способом від дійсної ваги тіла або розрахунків за іншими методами в силу відміченої обставини може бути підставою для прицільного неврологічного обстеження. Застосування запропонованого способу визначення належної ваги тіла людини сприятиме поліпшенню та об'єктивізації контролю за станом здоров'я людини, розширить можливості підтримання та пропаганди здорового способу життя, дасть можливість раннього виявлення деяких нервових хвороб з ураженням м'язової системи. 6