Процес діагностики і лікування соматоформної вегетативної дисфункції

Процес діагностики і лікування соматоформної вегетативної дисфункції, що включає клінікопатологічне і експериментально-психологічне дослідження з оцінкою тривожності, базисну медикаментозну терапію і психотерапевтичну корекцію, який відрізняється тим, що експериментальнопсихологічне дослідження проводять за допомогою інтерактивного тесту тривожності (ІТТ), а медикаментозну терапію і психотерапевтичну корекцію проводять диференційовано, за групами, відповідно до переважного типу тривожності, при цьому для І групи тривожності (емоційний дискомфорт) медикаментозна терапія включає антидеп 3 Відомий також процес діагностики та лікування соматоформних вегетативних порушень, який описаний в клінічному посібнику "Критерії діагностики та лікування психічних розладів поведінки у дорослих" (див. Харків. - РВФ "АРСІС, ЛТД". - 2000. - c. 164-167). Він включає клінікопсихопатологічне і експериментальнопсихологічне дослідження, медикаментозну терапію і психотерапевтичну корекцію. При цьому експериментально-психологічне дослідження включає проективні методики (множинна проекція конфліктної ситуації в проективній продукції, наявність показників емоціональної нестабільності), методики "виміру відносин" (наявність конфліктогенних відносин), опитувальники емоціональних станів (значна вираженість негативних емоцій). Медикаментозну терапію використовують базисну: транквілізатори, вегетотропні препарати, нейролептики, ноотропи, вітаміни і седативні засоби, а психотерапія включає раціональну психотерапію, групову психотерапію, аутогенне тренування, наркопсихотерапію, сімейну психотерапію та поведінкову психотерапію. Недоліком описаного процесу є недостатня ефективність лікування у зв'язку з відсутністю чітких алгоритмів лікування різних виявлених синдромів. Найбільш близьким до корисної моделі по суті та за результатом, що досягається, є процес діагностики та лікування соматоформної дисфункції, який описаний в посібнику "Соотношение методов долговременной и краткосрочной психотерапии при неврозах" (див. СПб. - 2000. - c. 5-9). Він включає клініко-психопатологічне і експериментально-психологічне дослідження, медикаментозну терапію та психотерапевтичну корекцію. При цьому експериментально-психологічне дослідження складається з тестів самооцінки та оцінки тривожності за Спілбергером-Ханіним, медикаментозну терапію здійснюють за допомогою препаратів тіанептин і тразодон, а психотерапевтичну корекцію - згідно з характером виявленого конфлікту. При перевазі внутрішньо-особистих проблем використовується когнитивна психотерапія Бека, при превалюванні міжособистих проблем інтерперсональна психотерапія Клермана-Вейссмана. Описаний спосіб дозволяє коректувати цілий ряд невротичних розладів з домінуючим депресивним і/або тривожним синдромами. Вадами метода є грубість діагностики у зв'язку з тим, що за результатами психологічного дослідження виявляється тільки зона локалізації внутрішньоабо міжособистого конфлікту і не досліджується його характер. Слід також наголосити, що хоча в процесі психологічної діагностики проводять оцінку тривожності за Спілбергером-Ханіним, але ці дані не приймають до уваги під час призначення психотерапії, базуючись, в основному, на характері виявленого конфлікту. Але відомо, що тривожність є одним із основних компонентів зазначених розладів (див. статтю В.В. Марилов, М.В. Коркина, В.И. Есаулов. Личностные особенности и 29802 4 характер психологических нарушений при синдроме раздраженной толстой кишки. - Социальная и клиническая психиатрия. -2000. - №4.- c. 22). Таким чином, метод є малоефективним для лікування соматоформної вегетативної дисфункції. В основу корисної моделі поставлене завдання створення удосконаленого процесу діагностики і лікування соматоформної вегетативної дисфункції, який дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок спрощення та об'єктивізації діагностики, оцінки тривожності шляхом виявлення того її компоненту, що має перевагу, а також уведення стандартизованих схем медикаментозної та психотерапевтичної корекції для різних виявлених груп дисфункцій. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі діагностики і лікування соматоформної вегетативної дисфункції, що включає клінікопатологічне і експериментально-психологічне дослідження з оцінкою тривожності, базисну медикаментозну терапію і психотерапевтичну корекцію, згідно з корисною моделлю експериментальнопсихологічне дослідження проводять за допомогою тесту ІТТ, а медикаментозну терапію і психотерапевтичну корекцію проводять диференційовано, по групам, відповідно до переважного типу тривожності за тестом ІТТ. При цьому для І групи тривожності (емоційний дискомфорт) медикаментозна терапія включає антидепресанти з вираженою протитривожною дією, а психотерапія - когнитивну психотерапію за Беком, для II групи (астенічний компонент) медикаментозна терапія - анксіолітики у сполученні з ноотропами з додатковою активуючою дією та похідними вітаміну В1 а психотерапія - прогресивну м'язову релаксацію за Джекобсоном, для III групи (фобічний компонент) медикаментозна терапія - антидепресант групи селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну (СІЗЗС), а психотерапія - систематичну десенситизацію, для IV групи (тривожна оцінка перспективи) медикаментозна терапія - антидепресант групи СІЗЗС у сполученні з анксіолітиком, а психотерапія - когнитивну психотерапію метод парадоксальної інтенції, для V групи (соціальний захист) медикаментозна терапія - анксіолітики у сполученні з антидепресантами з вираженою протитривожною дією, а психотерапія - моделюючу терапію. Проведення експериментально-психологічного дослідження за допомогою тесту ІТТ дозволяє підтвердити і уточнити результати клінікопатологічного дослідження, здійснити експресдіагностику тривожності, рівень її вираженості як ситуативної (реактивної) змінної, так і тривожності як особистісно-типологічної характеристики. При цьому тест є інтегративним і виділяє п'ять додаткових компонентів (субшкал), які розкривають змістовний характер самооцінки, що дозволяє медикаментозну і психологічну корекцію здійснювати диференційовано, в залежності від компонента тривожності, який переважає. При цьому медикаментозні призначення відповідають також результатам клініко-психопатологічного дослідження. 5 29802 Заявнику невідоме використання психологічного дослідження тривожності у хворих з соматоформними розладами органів травлення з метою диференційованого комплексного (медикаментозного та психотерапевтичного) впливу на різні її типи і лікування за рахунок цього основного захворювання. Докладний опис даного способу суміщено з прикладом його конкретного виконання. Клінічний приклад. Пацієнт Б., 29 років, звернувся зі скаргами на понос, часті позиви до дефекації, внутрішнє напруження, порушений сон. Із анамнезу хвороби: Спадковий анамнез не обтяжений. Алергологічний анамнез без патології. Вважає себе хворим близько трьох років, коли на тлі проблем на роботі з'явилися понос, тривога, зник апетит. Амбулаторно був обстежений у гастроентерологів - діагноз синдром подразненої товстої кишки, після курсу лікування мало місце короткотривале покращення. За рекомендацією гастроентерологів звернувся до психотерапевта, приймав топамакс, хлорпротиксен, паксил. Стан хворого значно покращився. Але через півроку через конфлікт пацієнт був змушений залишити роботу, і вищезазначена симптоматика з'явилася знов. Хворий звернувся по допомогу у консультативну поліклініку Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України, діагноз соматоформна вегетативна дисфункція нижнього відділу шлунково-кишкового тракту - F 45.32 за МКХ-10, амбулаторно були призначені сонапакс 25мг на добу, гідазепам 40мг на добу. Хворий відмічає незначне поліпшення стану. З метою обстеження та підбора адекватної терапії знаходився на лікуванні в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України. В стаціонарі: в соматичному та неврологічному статусі без ознак патології. У психічному статусі: контакт продуктивний, орієнтується в місці, часі та особистості вірно, говорить швидко та плутано, напружений, тривожний, фон настрою знижений, емоційно лабільний. Мислення, пам'ять - без ознак патології, увага прикута до хворобливих переживань. Пацієнт був обстежений за методикою «Інтегративний тест тривожності». Загальний бал ситуативної тривожності 24, що відповідає 8 стенам, загальний бал особистісної тривожності 26, що відповідає 8 стенам. По допоміжним шкалам: ЕД - 89 балів = 5 стенів ACT - 50 балів = 4 стенів ФОБ - 98 балів = 6 стенів ОП - 120 балів = 5 стенів СЗ - 230 балів = 9 стенів Таким чином, в структурі тривожності у даного хворого домінують прояви тривоги у сфері Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 соціальних контактів, що супроводжується невпевненістю у прийнятих рішеннях та здійснених вчинках. Лікування: пацієнту було призначено: антидепресант тіанептин 12,5мг 3 рази на добу та анксіолітик гідазепам по 20мг вранці та ввечері протягом 2 тижнів. Також було проведено 10 сеансів когнітивно-поведінкової терапії за методикою «Тренінг впевненості», а саме: на першому етапі лікування проводилася повна клінічна оцінка, виявлення негативних настанов пацієнта. Визначені соціальні ситуації, що потребують невідкладного втручання. Особливу увагу приділяли порушенням органів травлення, умовам та причинам їх виникнення. На другому етапі лікування проводили інструктаж та схвалення поведінки самоутвердження. Далі проводили виконання різних поведінкових вправ, які сприяють формуванню навичок для зовнішнього вираження своїх почуттів, контролю ситуації. Особливу увагу приділяли можливості повного контролю над функцією шлунково-кишкового тракту. Наприкінці лікування наголошували на підкріпленні нових стереотипів поведінки у реальному житті. Під час лікування сформована настанова на руйнування негативної концепції себе та стереотипу уникнення тривожної соціальної ситуації. Пацієнт опанував навички поведінки в «критичних» соціальних ситуаціях, контролю вербальних та невербальних параметрів поведінки, вміння справлятися з критикою. Після завершення курсу стаціонарного лікування пацієнт подовжував приймати тіанептин 12,5мг 3 рази на добу тривалим курсом лікування (2 місяці). Катамнез: через 3 місяці після завершення курсу лікування хворий самостійно знайшов роботу, де зараз успішно працює, виконуючи обов'язки керівника відділу маркетингу. Понос та часті позиви на дефекацію хворого більш не з'являлися. Єдиною скаргою залишається наявність неглибокого сну, що виникає в ситуації, коли треба прийняти дуже важливе рішення на роботі. Таким чином, запропонований процес дозволяє підвищити ефективність лікування соматоформної вегетативної дисфункції за рахунок спрощення та об'єктивізації діагностики, оцінки тривожності шляхом виявлення того її компоненту, що має перевагу, урахування впливу різноманітності патологічних процесів, що призводять до розвитку емоційних порушень, а також уведення стандартизованих схем медикаментозної та психотерапевтичної корекції для різних виявлених груп дисфункцій. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601