Спосіб дослідження центрального поля зору

Спосіб дослідження центрального поля зору шляхом викликання скотоми і її змалювання на екрані самим хворим, який відрізняється тим, що скотому викликають шляхом освітлення білого матового екрана мерехтливим світлом фотопічної яскравості з частотою 1-3 Гц. (19) (21) 98031211 (22) 10.03.1998 (24) 15.11.2000 (33) UA (46) 15.11.2000, Бюл. № 6, 2000 р. (72) Тодор Оксана Григорівна, Тодор Григорій Опанасович 30362 пам'ятовує локалізацію, форму і розмір плями, відкриває парне око і по пам'яті замальовує пляму на екрані. Під наглядом знаходилось 40 хворих, у яких в області заднього полюсу відзначали транссудативний процес під сітківкою внаслідок центральної серозної хоріоретінопатії, субретинальної неоваскулярної мембрани і макулодистрофії ("волога" форма). Гострота зору коливалась у межах 0,04-1,0. Результати дослідження центрального поля зору за допомогою запропонованого способу аутоскотометрії мельканням були такі. Відносну транзиторну скотому вдалося виявити в 87,5%. Форма скотоми в більшості випадків була округлою, колір - темно-сірий, локалізація - центральною, інколи з деяким зміщення вгору, вниз або вбік, що залежало від розташування патологічного процесу по відношенню до фовеї. При спостереженні хворих в динаміці було відзначено, що скотома з часом часто змінювалась: ставала овальною або грушеподібною, в ній з'являлись западання, випинання, просвітлення в центрі, темна або світла кайма по краю, колір змінював свою насиченість. В 10% випадків у хворих з низькою гостротою зору (0,04-0,08) через те, що пацієнт не бачив фіксаційної точки на екрані, аутоскотометрія проводилась з використанням фіксатора погляду [2], за допомогою якого хворий одним оком бачив центр екрана, а другим спостерігав скотому. У 12,5% випадків транзиторна скотома не виявлялась, не зважаючи на те, що офтальмоскопічно сітківка ще залишалась набряклою. Це явище можна пояснити тим, що в даних випадках відбулось переміщення транссудату в середні шари сітківки з наступним приляганням відшарування пігментного та нейроепітелію, відновленням метаболічних процесів в колбочках і синтезу зорових пігментів. Для демонстрації ефективності способу приводимо виписки з історії хвороби. Приклад 1. Хворий С. знаходився в очному відділенні у зв'язку в погіршенням зору правого ока двотижневої давнини після перенесеного тяжкого нервового стресу. Обстеження показало: гострота зору правого ока 0,7 з sph +0,5D - 0,9, лівого ока – 1,0. Хворий скаржився на зменшення предметів, деяку їх деформацію та появу "туману" перед правим оком, особливо в умовах зниженного освітлення. При офтальмоскопії: диск зорового нерву - без видимої патології, в центральній зоні макули сітківка мутна, непрозора, але ні кільцевого, ні дугового крайових рефлексів не виявлено, симптом інтраілюмінації [3] сумнівний. Лінійно-квадратичний тест [4] - ледь помітний конвекс-феномен парацентральних вертикальних ліній. Дослідження поля зору за допомогою периметра і кампіметра патології не виявило. Проведена аутоскотометрія за запропонованим способом, при освітленні екрану мерехтливим світлом з частотою 1,5-2 Гц виявлена центральна скотома у вигляді округлої плями сірого кольору розміром 4-5 градусів, контур плями ставав читкішим, якщо хворий примружував повіки. З'явилась підозра на наявність центральної серозної хоріоретинопатії. Була проведена флюоресцентна ангіографія, яка виявила вогнище прогресуючої гіперфлюоресценції з вираженою дифузією контрасту в тканини сітківки на відстані 600-700 нм від фовеоли. Аргонлазеркоагуляція "точки протікання" призвела до зникнення набряку через 3-4 дні. Таким чином, дослідження центрального поля зору за допомогою запропонованого способу дозволило запідозрити наявність відшарування пігментного або нейроепітелію, що й було підтверджено за допомогою флюоресцентної ангіографії. Приклад 2 Хвора З., 48 років, знаходилась на стаціонарному лікуванні в очному відділенні з приводу крововиливу в сі тківку макули. Субретинальна неоваскулярна мембрана (?) правого ока. При обстеженні: гострота зору правого ока 0,04 не корегується, лівого - 1,0. При офтальмоскопії: в області заднього полюсу знаходиться сіре вогнище фіброзу і набряку сітківки розміром 1/2 DD, навколо якого розташовані різної величини ретинальні геморрагії. Дуговий круговий рефлекс та симптом інтраілюмінації - слабо-позитивні. Була зроблена флюоресцентна ангіографія: в центрі макули в артеріальній фазі з'явилось вогнище прогресуючої гіперфлюоресценції довгастої форми (приблизно 1 DD), розмір якого протягом тканинної фази збільшився на 40-50%. Потім була виконана аутоскотометрія за запропонованим способом. У зв'язку з низькою гостротою зору правого ока, що не давало змоги фіксува ти центральну точку екрану, перед здоровим оком був встановлений фіксатор погляду, через який хвора чітко бачила фіксаційну точк у екрану. Після цього вона почала ритмічно натискати на кнопку і екран засвітився мерехтливим світлом. В цей час у центрі екрану хвора побачила темно-сіру округлу пляму з радіусом 6-8 градусів, яка через 12 хвилини зникла. Скотома одразу була замальована на екрані. Таким чином, дослідження центрального поля зору за допомогою запропонованої методики і фіксатора погляду дозволила виявити транзиторну відносну центральну скотому, що свідчить про наявність супутньої субретинальної неоваскулярної мембрани, яка призвела до виникнення числених ретинальних геморагій та відшарування пігментного та нейроепітелію. Запропонований спосіб має наступні переваги. 1. Ритмічне мелькаюче (1-3 гц) освітлення екрану фотопічної яскравості призводить до виникнення відносної транзиторної скотоми у хворих з транссудативним процесом під сітківкою макули. 2. Виявлення скотоми, в порівнянні з прототипом, спрощується і полегшується, бо хворому зручніше ритмічно натискати на кнопку, ніж часто моргати, одночасно фіксувати центр екрану і пам'ятати локалізацію скотоми. 3. Підвищується точність і полегшується виявлення центральної скотоми у хворих з низькою гостротою зору шля хом допоміжного використання фіксатору погляду. Аутоскотометрія мельканням - спосіб, який відрізняється високою точністю, простотою і доступністю для реалізації, як в офтальмологічному стаціонарі, так і в умовах поліклінічного прийому. 2 30362 Джерела інформації 1. Патент України № 220797-А. 2. Авторське свідоцтво СРСР № 1833729. 3. Авторське свідоцтво СРСР № 163039. 4. Авторське свідоцтво СРСР № 1695913. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3