Спосіб визначення клінічно-ефективної дози метопролола у хворих хронічною серцевою недостатністю

Спосіб визначення клінічно-ефективної дози метопролола у хворих хронічною серцевою недостатністю, який включає двухтижневе медикамен 30522 та після проведення проби на переносимість метопролола хворому у стані спокою визначають на протязі 5 хвилин показник варіабельності серцевого ритму (SDNN - середнє квадратичне відхилення нормальних RR інтервалів), потім дають титруєму дозу метопролола і через 2 години проводять повторне визначення показника, і при збільшенні показника варіабельності серцевого ритму на 10% і більше у порівнянні з початковим показником ця доза вважається клінічно ефективною. У випадку не ефективності випробованої дози необхідно збільшити дозу титрування з повторною реєстрацією показника варіабельності серцевого ритму до та на висоті дії препарата. Приклади конкретного виконання Приклад 1. Хворий К. (історія хвороби № 284), 41 рік, поступив у відділення серцевої недостатності УКРНДІ кардіології ім. М.Д. С тражеско із скаргами на задишку при підйомі на 2-3 поверх, шум у вуха х, загальну слабкість. Хворіє протягом 5 років гіпертонічною хворобою, останні 6 місяців регулярно приймає капотен. Клінічний діагноз: Гіпертонічна хвороба III ст. Гіпертонічне серце. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. СН ІІА. Після двухтижневого медикаментозного розвантаження за допомогою фуросеміда в дозі 40 мг через день і спіронолактона 50 мг щодобово хворому була проведена проба на переносимість метопролола, потім визначені показники варіабельності серцевого ритму протягом 5 хвилин до і після прийому метопролола в дозі 6,25 мг. Повторне визначення показника варіабельності серцевого ритму було проведене через 2 години. Показник SDNN до проби складав 31 мсек, після прийому метопролола також складав 31 мсек, показники артеріального тиску та ехокардіографії також не змінювалися. На наступний день була проведена проба з 12,5 мг метопролола і з визначенням варіабельності серцевого ритма до та після прийому препарата. При цьому початкова величина SDNN склала 31 мсек, а після проби - 42 мсек. Артеріальний тиск знизився з 130/100 мм рт. ст. до 110/85 мм рт. ст. Показники ехокардіографії не змінилися. Хворому був призначений метопролол у дозі 12,5 мг 2 рази на добу. Через 12 днів хворий виписався з покращенням: зменшилась задишка, загальна слабість, артеріальний тиск 120/85 мм рт. ст. Через 2 місяці хворого обстежили для контролю. Загальний стан задовільний, задишка хворого не турбує. За даними велоергометрії зареєстрована економізація забезпечення фізичного навантаження. Покращились показники варіабельності серцевого ритму. Приклад 2. Хворий P., 50 років (історія хвороби № 3614), госпіталізований у відділення серцевої недостатності з скаргами на приступи задишки, серцебиття, слабості. У 1989 році переніс інфаркт міокарда, з 1992 року з'явилася задишка, з 1993 року лікується з причини хронічної серцевої недостатності. З 1996 року в комплексне лікування включений метопролол в дозі 12,5 мг. Погіршення стану зв'язує із стресом та нерегулярністю прийому медикаментів. Клінічний діагноз: ІХС. Стенокардія напруження ФК III. Атеросклеротичний і постінфарктний кардіосклероз (крупновогнищеві рубці нижньої стінки після інфаркту міокарду в 1990 році) СН ІІА. Хворому були записані показники варіабельності серцевого ритму протягом 5 хвилин до та після прийому метопролола в дозі 12,5 мг. Показники SDNN склали 36 мсек і 42 мсек відповідно. Зміни склали більш аніж 10% у порівнянні з початковим показником варіабельності серцевого ритму. Хворому для постійного прийому залишений метопролол у дозі 12,5 мг 3 рази на день. Через 2 тижні виписаний у задовільному стані. Приклад 3. Хворий X.. 37 років (історія хвороби № 3192). Поступив з скаргами на задишку при підйомі на 3-4 поверх. У 1990 році з'явилася задишка при помірному фізичному навантаженні. У відділенні серцевої недостатності лікувався 1-2 рази на рік. Приймав нітросорбід 10 мг 3 рази на добу, целанід 0,25 мг 2 рази на добу, фуросемид 40 мг 2-3 рази на тиждень, метопролол 6,25 мг 3 рази на добу. Останній тиждень перед госпіталізацією у хворого підсилилася задишка. Клінічний діагноз: Ділатаційна кардіоміопатія. СН ІІА стадія. Після медикаментозного розвантаження за допомогою 40 мг фуросеміда через день та верошпирону 50 мг цілодобово на протязі 2 тижнів хворому були визначені показники варіабельності серцевого ритма прогягом 5 хвилин до та після прийому метопролола в дозі 6,25 мг. Показники SDNN до проведення проби склали 42 мсек, після - також 42 мсек. Наступного дня проведена проба з 12,5 мг метопролола. До проведення проби SDNN складав 42 мсек. Після прийому він дорівнював 53 мсек. Зміни склали більше 10% у порівнянні з початковим рівнем. Показники артеріального тиску і ехокардіографічні показники не погіршилися. Це дало підставу збільшити хворому дозу метопролола. Був призначений метопролол у дозі 12,5 мг 3 рази на добу. Через 2 тижні при контрольному досліджені хворий відмічав зменшення задишки, загальної слабкості, за даними велоергометрії відмічалося збільшення толерантності до фізичного навантаження. У порівнянні з прототипом запропонований спосіб дозволяє прискорити підбір клінічно ефективної дози метопролола, швидше досягнути покращення стану хворого і скоротити строки лікування. 2 30522 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3