Спосіб диференційної діагностики лівобічного варикоцеле

1. Спосіб диференційної діагностики лівобічного варикоцеле шляхом візуального визначення діаметра лівої ниркової вени, який відрізняється тим, що додатково визначають об'ємну швидкість 30314 ній швидкості кровотоку і збереженому діаметрі лівої ниркової вени діагностують патологію з боку лівої яєчкової вени. Об'ємну швидкість кровотоку визначають за формулою: Q=p×R×R×V×60; де p - константа (3,1416), R - діаметр судини, V - лінійна швидкість кровотоку. Виконуючи цей спосіб, неінвазивним методом ультразвукової доплерографії диференціюється венна ниркова гіпертензія або патологія з боку яєчкової вени. В результаті цього дослідження отримані дані визначають показання до виконання розвантажувальних проксимальних або дистальних вено-венозних анастомозів (тестикуло-іліакальний або анастомоз між внутрішньою яєчковою веною і глибокою веною, що огинає клубову кістку), а також у післяопераційному періоді, без додаткових інвазивних досліджень, можливим є оцінити відновлення гемодинаміки у контурі - ліва ниркова вена - внутрішня яєчкова вена - гроноподібне сплетення. З метою контроля інтраопераційно здійснювали катетеризацію лівої яєчкової вени (у дистальному і проксимальному відділах) з подальшим підключенням катетера до апарата, що вимірює венозний тиск (апарат Вальдмана). Реалізується спосіб подальшим чином. Трансабдомінально або транслюмбально здійснюють сонографію судин нирок конвексним або секторним ультразвуковими датчиками на 3,5 і 5 МГц у В-режимі. Досліджують загальну ниркову вену на всьому протязі від ниркових воріт до впадіння до нижньої порожнистої вени, оцінюють її діаметр, взаємовідносини із нирковою артерією, нижньою порожнистою веною і очеревинним відділом аорти, визначають аномальне розташування і будову ниркової вени. Потім переходять до доплерографічного режиму сканування і знімають доплерографічні показники з ниркової вени, на рівні впадіння яєчкової вени, оцінюють якісні (інтенсивність шумової хвилі) та кількісні (лінійна швидкість кровотоку) показники доплерограми. З метою контроля інтраопераційно, після перерізування яєчкової вени, здійснювали катетеризацію лівої яєчкової вени (у дистальному і проксимальному відділах), з подальшим підключенням до апарата, що вимірює венозний тиск (апарат Вальдмана). У 15 чоловіків без варикоцеле (контрольна група) встановлено, що об'ємна швидкість венозного кровотоку (Q), яка обчислюється за відомою формулою Q=p×R×R×V×60; де p - константа (3,1416), R – діаметр судини, V - лінійна швидкість кровотоку, знаходиться у межах 1385-1375 см3 і вище, що розцінювали як відсутність порушення відтоку крові з лівої ниркової вени. Здійснені нами у 43 пацієнтів з лівобічним варикоцеле доплерографічні дослідження магістра льного венозного кровотоку у лівій нирковій вені зіставляли з даними венографії (8 випадків) і інтраопераційним вимірюванням венозного тиску у лівій внутрішній яєчковій вені і лівій нирковій вені. У 26 хворих з лівобічним варикоцеле знайдене зниження Q нижче 1375 см3 і розширення діаметра ниркової вени більше, ніж 9 см, при цьому кров'яний тиск у проксимальному кінці лівої яєчкової вени був більше, ніж 14 мм вод.ст. Ці показники показували на лівобічну ниркову венну гіпертензію з "ретроградним" закиданням крові з лівої ниркової вени до лівої яєчкової вени та гроноподібного сплетення, що становило причину розвитку лівобічного варикоцеле. Дані підтверджені за допомогою селективної ангіографії (5 пацієнтів). У цих хворих були виконані патогенетично обгрунтовані операції - проксимальні розвантажувальні вено-венозні анастомози між яєчковою веною і глибокою веною, що огинає клубову кістку. У віддаленому післяопераційному періоді у терміни від 3 до 6 місяців у всіх 26 хворих рецидиву варикоцеле не було. У 20 з них, за даними доплерографії, відзначалась нормалізація швидкості венозного кровотоку, що було наслідком відновлення ниркової гемодинаміки. У 6 пацієнтів швидкість кровотоку по нирковій вені збільшилась порівняно з передопераційною, але нормальних показників не досягла. У 7 хворих з варикоцеле знайдений незмінений діаметр і кровоток лівої ниркової вени, що розцінено як патологія з боку внутрішньої яєчкової вени (стеноз, неспроможність клапанного апарата). Здійснювані ангіографічні (2 пацієнти) і інтраопераційні дослідження венозного тиску у проксимальному і дистальному відділах яєчкової вени показали патологію з боку яєчкової вени - підвищення тиску у дистальному її відділі (більше як 14 мм вод.ст.), що становило показання до дистального розвантажувального вено-венозного анастомоза між яєчковою веною і глибокою веною, що огинає клубову кістку. Рецидивів варикоцеле не було. У 10 хворих з варикоцеле знайдений незмінений кровоток у лівій нирковій вені і нормальний її діаметр, ангіографічно (1 пацієнт) і під час операції знайдений розсипний тип будови внутрішньої яєчкової вени. Цим хворим виконана операція Іваніссевича. Рецидивів варикоцеле не було. Приклад Хворий В. – 18 р. був обстежен з приводу лівобічного варикоцеле 2 ст. По даним ультразвукової доплерографії визначається розширення лівої ниркової вени R=10,2 мм, лінійна швидкість кровотоку V=9,0 см/сек, при цьому Q=29,4 см3/сек, що вказувало на наявність венозної ниркової гіпертензії і отже виконання розвантажувального проксимального вено-венозного анастомозу. 2 30314 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3