Спосіб визначення залишкових кількостей флудіоксонілу в зерні рису

Спосіб визначення залишкових кількостей флудіоксонілу в зерні рису шляхом підготовки проб до хроматографування та ідентифікації піків речовин відповідно до часу їх утримання, який 3 фільтрують через фільтр "синя стрічка" у грушоподібну колбу для відгону розчинників місткістю 250мл, а пробу заливають новою порцією 50мл хлороформу і екстрагують на апараті для струшування ще раз протягом 1 години, після чого фільтрують через той же фільтр у ту ж колбу для відгону розчинників. Конічну колбу та осад на фільтрі промивають 30мл хлороформу. Розчинник концентрують на ротаційному випарнику при температурі водяної бані не вище 40°С до об’єму 0,2-0,3мл. Розчинник упарюють на повітрі до сухого залишку. Сухий залишок змивають тричі по 5мл ацетону, переносять у конічну колбу місткістю 100мл, приливають 25мл суміші для коагуляції, перемішують. Колбу поміщають у морозильну камеру на 1 годину. Після цього суміш фільтрують через фільтр "синя стрічка" у конічну колбу місткістю 250мл. Осад на фільтрі промивають за допомогою піпетки тричі по 5мл охолодженої суміші ацетон-вода (1+1, об.+об.). В цю ж колбу додають 100мл дистильованої води, перемішують і доводять реакцію середовища до рН 7, додаючи по краплях водний аміак. Переносять розчин у ділильну лійку місткістю 250мл, додають 30мл хлороформу, струшують протягом 1-2 хвилини, і після розділення фаз відділяють органічну фазу у конічну колбу місткістю 250мл. Екстракцію повторюють ще двічі порціями по 30 хлороформу, відділяючи кожного разу органічний шар. Екстракти об’єднують і сушать безводним сульфатом натрію (20-25г) шляхом настоювання у конічній колбі місткістю 250мл протягом 30 хвилин. Об’єднаний екстракт переносять у грушоподібну колбу для відгону розчинників місткістю 250мл і концентрують на ротаційному випарнику при температурі водяної бані не вище 40°С до об’єму 0,2-0,3мл. До сухого залишку упарюють розчинник на повітрі. Сухий залишок кількісно переносять у градуйовану пробірку місткістю 10мл за допомогою ацетонітрилу (загальний об’єм проби 1мл). Аналогічно готують паралельну пробу. Пробопідготовка відрізняється від існуючих способів тим, що до наважки подрібненого зерна рису додавали 70мл хлороформу замість 50мл, розчин фільтрували через фільтр „синя стрічка", а не через фільтр „червона стрічка". Сухий залишок переносився в градуйовану пробірку за допомогою ацетонітрилу, а у відомих методиках за допомогою ацетону. Наступним етапом - визначення вмісту флудіоксонілу на високоефективному рідинному хроматографі. За допомогою шприца для ВЕРХ відбирають розчин проби (25мкл) та вводять в інжектор хроматографу. Проводять хроматографування кожної з двох паралельних проб по 3 рази за таких умов: колонку хроматографічну сталеву (250мм´4,6мм), заповнену Нуклеосил С18 (5мкм), стабілізують при кімнатній температурі при об’ємній витраті рухомої фази 1,0мл/хв. протягом 30 хвилин. Включають детектор та чекають стабільності базової лінії 1015 хвилин. Умови роботи хроматографа: 30907 4 - рідинний хроматографа "Shimadzu,, або подібний з УФ- детектором колонка хроматографічна сталева (250мм´4,6мм), заповнена Нуклеосил С18 (5мкм) - рухома фаза - суміш ацетонітрил - 0,2% водний розчин ортофосфорної кислоти (45+40, об.+об.) - об’ємна витрата рухомої фази - 1,0мл/хв - довжина хвилі ультрафіолетового детектора - 254нм - чутливість - 0,0075 aufs (одиниць абсорбції на шкалу) - швидкість руху діаграмної стрічки самописа 4мм/хв об’єм петлі інжектора рідинного хроматографа - 20мкл Час утримання флудіоксонілу в даних умовах 7,3-7,5 хвилин. Кількісне визначення флудіоксонілу здійснюють методом абсолютного калібрування. Для цього необхідно побудувати градуювальну залежність висоти піка флудіоксонілу від масової концентрації в градуювальному розчині. Градуювальні розчини, з масовою концентрацією 5мкг/мл, 4мкг/мл, 2мкг/мл, 1мкг/мл, хроматографують тричі згідно умов роботи хроматографа. Ідентифікацію піків флудіоксонілу в розчинах проводять відповідно до часу утримання. Час утримання флудіоксонілу - 7,3-7,5 хвилини. Вимірюють висоту піка від нульової (базової) лінії у напрямку, перпендикулярної осі часу, за допомогою лінійки з похибкою 0,5мм. Обчис люють середнє значення висоти піка флудіоксонілу з 3 паралельних вимірювань. Отримані результати обробляють за методом найменших квадратів. Градуювальну залежність описується рівнянням: h=a+b´rст.., де h - висота піка флудіоксонілу, мм або відносні одиниці; rст - масова концентрація флудіоксонілу в градуювальному розчині, мкг/мл; а і b - коефіцієнти регресії. Градуювальну залежність вважають задовільною,якщо значення коефіцієнта кореляції знаходиться в межах від 0,8 до 1,0. Використовуючи відповідну градуювальну залежність, результати обчислень середнього значення висоти хроматографічних піків флудіоксонілу в пробах, обчислюють масову частку (w n, мг/кг) флудіоксонілу для кожної з паралельних проб за формулою: h np - a Vnp wn = ´ b m , де n - номер паралельної проби (n = 1, 2) hnp - висота піка флудіоксонілу (середнє з трьох спостережень), мм або відносній одиниці; а і b – коефіцієнти регресії; Vnp - кінцевий об’єм екстракту проби, мл; m - маса проби, г. Результати обчислень заокруглюють до другої значущої цифри. Перелік використаної літератури: 5 1. І.І. Даценко, О.Б. Денисюк, С.Л. Долошинський. Сучасні проблеми гігієни навколишнього середовища. Львів, 1997 - с.85. 2. Методичні вказівки з визначення флудіоксонілу в зерні рису методом високоефективної рідинної хроматографії: Методичні вказівки №701 - 2006// Погоджено МОЗ 10.05.2006р., Постанова №21, затверджено Мін. Охорони навколишнього природного середовища 26.05.2006р., Наказ №261. 30907 6