Спосіб моделювання пієлонефриту

Спосіб моделювання пієлонефриту, що полягає у порушенні відтоку біологічної рідини по судинам з нирки шляхом їх лігування і внутрішньовенному введенні штамів грамнегативної мікрофлори, який відрізняється тим, що порушують відток лімфи по відвідним лімфатичним судинам нирки. (19) (21) 98073500 (22) 03.07.1998 (24) 15.12.2000 (33) UA (46) 15.12.2000, Бюл. № 7, 2000 р. (72) Довбиш Михайло Афанасійович, Карзов Михайло Васильович, Волошин Микола Анатолійович, Бачурін Віктор Іванович (73) ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ДОВБИШ МИХАЙЛО АФАНАСІ 31042 нирку через лімфатичні судини, то набряк її виникає дуже повільно тільки на 3-4 добу. Розвиток пієлонефриту, внаслідок цього, також виникає повільно і в'яло з не дуже вираженими клінічними проявами. При цьому способі моделювання пієлонефрит виникає тільки у 79% випадках. Наявність та ступінь порушень відтоку лімфи від нирки при цьому зовсім не враховується. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу моделювання пієлонефриту шляхом заміни порушення гемодинаміки на порушення відтоку лімфи та лімфодинаміки, що забезпечить збільшення вірогідності виникнення пієлонефриту, зменшить термін його появи та забезпечить більш типову і інтенсивну клінічну картину захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає порушення відтоку біологічної рідини по судинах шляхом їх лігування і внутрішньовенному введенні штамів грамнегативної мікрофлори, новим є те, що порушують відток лімфи, для чого лігують відвідні лімфатичні судини нирки. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що пропонуються, та технічним результатом полягає у такому: перев'язка відвідних лімфатичних судин нирки призводить до значного набряку її тканини і фіброзної капсули уже через 1012 годин. Того як фіброзна капсула нирки мало еластична, і вона майже не розтягується, то це призводить до швидкого підвищення тиску в паренхімі нирки. Внаслідок цього здавлюються кровоносні та лімфатичні судини і, таким чином, порушується лімфодинаміка та гемодинаміка. Це, в свою чергу, призводить до розвитку ішемії і гіпоксії нирки та порушення метаболізму її тканини. Внутрішньовенне введення штамів мікробів в цих умовах, сприяє швидкому розвитку пієлонфрита уже через одну добу, збільшити частоту його виникнення до 94,5%, а також підвищити інтенсивність клінічних проявів. Спосіб здійснюють таким чином. Протягом 12 годин кроликів не годували. Потім внутрішньовенно вводили 10% розчин гексенала в дозі 1 мг/кг ваги. Через 10-15 хвилин, коли у кролика розвивався наркотичний стан, проводилась епіляція волосяного покриву. Операційне поле обкладалось стерильними простиралами, оброблялось спиртом та йодом. В лівій підреберній області робили розтин шкіри довжиною 5-6 см і пошарово розтинали черевну порожнину. В рану виводили нирку, макроскопічно оцінювали стан клітковини та нирки. Під фіброзну капсулу вводили 1 мл 0,4% розчину індигокарміну і фіксували час введення. По задній поверхні нирки виділяли миску, ниркову артерію і вену. Через 10-12 хвилин, з моменту введення індигокарміна, лімфатичні судини, що йдуть між артерією і веною, фарбувались в синій колір і легко виявлялись. Вони виділялись і перев'язувались капроновою ниткою. Частіше всього було 23 судини. Проводився гемостаз, контроль на сторонні тіла. Нирка занурювалась в черевну порожнину, і рана зашивалась пошарово наглухо. Шви на шкіру, йод та асептична наклейка. Через 12 годин в вену вуха тварини вводився штам Е. соlі із розрахунку 200 тисяч мікробних тіл на 1 кг ваги кролика. Через 24, 48 і 72 години та 7 діб тварин виводили з експерименту шляхом перерізу аорти під гексеналовим наркозом. Проводився розтин черевної порожнини, макроскопічно оцінювався стан клітковини та нирки з оперованої та контрлатеральної сторони. Ліва нирка з перев'язаними лімфатичними судинами значно збільшувалась в розмірі внаслідок набряку, фіброзна капсула була напружена. Під нею знаходились численні гнійники. Клітковина, що була навколо нирки, набрякла, рихла. Приклад 1. Кролик номер 4, вагою 3 кг, протягом 12 годин його не годували. Внутрішньовенно ввели 10% розчин гексенала в дозі 1 мг/кг ваги. Коли у кролика виник наркотичний стан, проведена епіляція волосяного покриву зліва в підреберній області. Операційне поле обкладене стерильними простиралами і оброблене спиртом та йодом. Потім під ребром зробили розтин шкіри довжиною 56 см і пошарово розітнули черевну порожнину. В рану вивели нирку, макроскопічнo оцінили стан клітковини та нирки. Під фіброзну капсулу ввели 1 мл 0,4% розчин індигокарміну і фіксували час введення. По задній поверхні нирки виділили миску, ниркову артерію і вену. Через 10-12 хвилин з моменту введення індигокарміна лімфатичні судини, що йдуть між артерією і веною, пофарбувались в синій колір і легко виявились. Дві лімфатичні судини виділені і перев'язані капроновою ниткою. Проведено гемостаз, контроль на сторонні тіла. Нирка занурена в черевну порожнину і рана зашита пошарово наглухо. Шви на шкіру, йод та асептична наклейка. Через 12 годин тварина мало активна, не їсть. В вену вуха введено штам Е. соlі із розрахунку 200 тисяч мікробних тіл на 1 кг ваги кролика. Через 24 години кролик не активний, не їсть. Тварину вивели з експерименту шляхом перерізу аорти під гексеналовим наркозом. Проведено розтин черевної порожнини, макроскопічно оцінено стан клітковини та нирки з оперованої та контрлатеральної сторони. Ліва нирка з перев'язаними лімфатичними судинами значно збільшена в розмірі внаслідок набряку. Її довжина, ширина та товщина, відповідно, дорівнювали 3,9 см, 3,1 см і 2,4 см, в той час як розміри протилежної здорової нирки дорівнювали 3,6 см, 2,4 см і 1,7 см. Вага експериментальної лівої нирки становила 17,2 грама, а протилежної здорової дорівнювала 9,5 грамів. Фіброзна капсула лівої нирки була напружена і набрякла. Під нею знаходились численні гнійники. Клітковина, що була навколо нирки, набрякла, рихла. Капсула правої, не оперованої, нирки була розового кольору, не напружена, а клітковина була без будь-яких змін. Приклад 2. Кролик номер 6, вагою 3,2 кг. Протягом 12 годин його не годували. Внутрішньовенно ввели 10% розчин гексенала в дозі 1 мг/кг ваги. Після появи наркотичного стану проведена епіляція волосяного покриву зліва в підреберній області. Операційне поле обкладене стерильними простиралами і оброблене спиртом та йодом. Під ребром зробили розтин шкіри довжиною 5-6 см і пошарово розітнули черевну порожнину. В рану вивели нирку. Вона була розового кольору, еластична, на поверхні її гнійників не було, капсула не напружена. Клітковина не набрякла. Під фіброзну капсулу 2 31042 ввели 1 мл 0,4% розчин індигокарміну і фіксували час введення. Виділили миску, ниркову артерію і вену. Через 10-12 хвилин лімфатичні судини, що йдуть між артерією і веною, пофарбувались в синій колір індигокарміном і легко виявились. Дві лімфатичні судини виділені, перев'язані капроновою ниткою. В рані проведено гемостаз. Нирка занурена в черевну порожнину, і рана зашита пошарово наглухо. Шви на шкіру, йод та асептична наклейка. Через 12 годин тварина не активна, мало переміщається по клітці, не їсть. В вену вуха введено штам Е. соlі з розрахунку 200 тисяч мікробних тіл на 1 кг ваги кролика. Через 72 години кролик не активний, мало п'є воду і не їсть. Його вивели із експерименту шляхом перерізу аорти під гексеналовим наркозом. Проведено розтин черевної по рожнини, макроскопічно оцінено стан клітковини та нирки з оперованої та контрлатеральної сторони. Ліва нирка з перев'язаними лімфатичними судинами збільшена в розмірі внаслідок набряку, темно-вишневого кольору. Її довжина, ширина та товщина, відповідно, дорівнювали 3,73 см, 2,84 см і 2,0 см. Права нирка була розового кольору, а розміри її дорівнювали 3,35 см, 2,25 см і 1,77 см. Вага експериментальної лівої нирки становила 10,5 грама, а протилежної здорової - 7,4 грамів. Фіброзна капсула лівої нирки була напружена і набрякла. Під нею знаходились численні гнійники. Клітковина, що була навколо нирки, набрякла, рихла. Капсула правої не оперованої нирки не напружена, а клітковина була без будь-яких змін. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3