Засіб для лікування загострених періодонтитів

Корисна модель належить до медицини, а саме до терапевтичної стоматології, і може бути використана для лікування загострених періодонтитів при їх ендодонтичному лікуванні. Відомий засіб для лікування загостреного періодонтиту запропонований компанією DENTSTAL має комерційну назву ABSCESS PASTE WITH DEXAMETHASONE [1. Павленко А.В., Волосовец Т.Н. Применение материалов фирмы НКФ DENTSTAL для лечения верхушечных периодонтитов //Стоматология сегодня. - Киев.2003.- № 7 (29).-С.16-17], який вміщує крезол, поліоксиетилен, дексаметазон, ментол, йодоформ, а також наповнювач. Перед використанням пасту необхідно перемішувати. Цю комбіновану лікувальну композицію використовують після повного препарування каріозної порожнини та створення вільного доступу до кореневих (ого) каналів (-у) та їх механічної та медикаментозної обробки (завершаючи обробку, ретельно висушують (наприклад, штифтами) кореневий(-і) канал (-и). Наприкінці пломбують запропонованою пастою до апексу (-ів). Закривають герметичною пов'язкою та спостерігають деякий час (до 3-х місяців). Але цей засіб має певні недоліки у зв'язку з тим, що не завжди спостерігається очікуваний лікувальний ефект. Відсутність позитивних змінювань пов'язана з можливістю токсичної та алергійної дій на періапікальні тканини деяких компонентів вище приведеної пасти (наприклад, крезолу, поліоксиетилену тощо). Не менш важливим є те, що ця паста спроможна розсмоктуватися в кореневому каналі. Неабияким фактором є висока ціна на зарубіжні стоматологічні матеріали. Найбільш близьким за технічною сутністю є засіб для лікування деструктивних форм періодонтитів [2. Ковалевский A.M., Голобов В.Г., Иорданишвили А.К., Панченко М.М. Современные принципы и методы лечения стоматологических больных.-СПб, 1994.-С.30-31], який включає гідроксил апатит кальцію. Крім того, засіб містить натрію мефенамінат, трикальційфосфат, параформальдегід, барію сульфат, цинку оксид, замішаних на евгенолі. Найбільш близький засіб теж має низку недоліків. Вірогідно зменшується буферність середовища, що є наслідком банальної реакції нейтралізації. Гідроксилапатит кальцію - основний компонент - має рН 11-12, а рН інших інгредієнтів лікувальної композиції, наприклад оксиду цинка, який також включено до суміші - 3,6-4,4; рН натрію мефенамінату не перевищує 6,0. Таким чином, рН авторської суміші втрачає важливу якість - лужність, показник якої значно зменшується. У випадку втрати лужності середовища слідом падає й бактерицидність усієї композиції. При використанні евгенолу, на якому замішується авторська суміш, негативні наслідки лише посилюються, так як евгенол інгібує полімеризацію композиційних пломбувальних матеріалів, а це, у свою чергу, негативно відбивається на тривалості збереження пломб, не кажучи про інші недоліки. В основу корисної моделі покладено завдання удосконалити засіб для лікування загострених періодонтитів, який міг би швидко купірувати біль, зменшувати ексудацію запальних тканин періодонта, пригнічувати мікрофлору, яка сприяє прогресуванню патологічного процесу, повністю санувати одонтогене вогнище інфекції, значно зменшити ризик прогресування патології, поліпшити кінцевий результат. Поставлене завдання вирішується тим, що засіб для лікування загострених періодонтитів, який містить гідроксилапатит кальцію згідно корисною моделі додатково включає дексаметазон, ацетилсаліцилову та янтарну кислоти, а також 30% водний розчин тіосульфату натрію. Лікарська паста готується ex tempore у такому співвідношенні компонентов, мас.%: дексаметазон 1,0-2,0 ацетилсаліцилова кислота 1,0-2,0 янтарна кислота 1,0-1,5 гідроксилапатит кальцію 94,0-92,0 94,0-92,0 30% водний розчин тіосульфату натрію 3,0-2,5 Запропонована паста використовується для тимчасового пломбування кореневих каналів терміном до 2-3 місяців до зникнення патологічних явищ в ділянці скомпрометованого періодонтитом зуба. У разі відсутності неприємних відчуттів, тобто ознак загострення запального процесу та, щонайважливіше, відсутності на рентгенівському знімку ознак прогресу резорбції кістки, залишки пасти видаляються з кореневих (-ого) каналів (-у) і останні пломбують звичайними методами (наприклад, гутаперчевими штифтами з будь-яким сілером), а порожнину відтворюють сучасними пломбувальними матеріалами, які відновлюють естетику та функціональну значущість зруйнованого органу - зуба. Новим є те, що запропонований нами засіб для лікування загострених періодонтитів, найбільш ефективний за рахунок додаткового вмісту декількох препаратів, які, потенціюючи один одного, призведуть до зникнення болю, припинення ексудації, стійкої ремісії в віддалені строки, так як вони сумісно санують існуючі заапікальні вогнища: Гідроксилапатит кальцію в кількості 94,0-92,0 мас.% - біоінертний і гіпоалергійний препарат - базова основа усієї композиції, подібний натуральній кістковій тканині; активно стимулює остеогенез. Завдяки хімічній структурі йому властива потужна сорбційна дія. Його рН досягає 11-12 (отже гідроксилапатит кальцію вельми бактерицидний лікарський засіб). Ацетилсаліцилова кислота (1,0-2,0 мас.%) - нестероїдний протизапальний препарат із аналізуючою, антиексудативною та антипроліферативною діями. Янтарна кислота (1,0-1,5 мас.%) - універсальний проміжний метаболіт, який приймає участь у циклі Кребса, активний антиоксидант, посилює дію ацетилсаліцилової кислоти, зменшує токсичність лікарських засобів. 30% водний розчин тіосульфату натрію (3,0-2,5 мас.%) - антитоксичний, протизапальний і десенсибілізуючий препарат. Сьогодні доведено, що тіосульфат натрію - потужний антиоксидант. У разі ініціації важливих процесів тіосульфат натрію виявляє антирадикальні та стимулюючі властивості. Дексаметазон (2,5- 5,0 мас.%) - глюкокортикоїд, місцево діє як протизапальний, антиексудативний та антиалергійний препарат (завдяки вазоконстрикторному ефекту). Показання для застосування: гострі та загострені періодонтити. Наводимо конкретні приклади здійснення терапевтичних втручань. Приклад 1. Хворий Е., 38 років, скаржиться на різкий постійний біль та неприємні відчуття при накушуванні на зуб. Загальний стан не порушений. Об-но : під час огляду обличчя симетрично, порожнину рота розкриває у повному обсязі. Колір 22 змінився з білого на сіруватий; в латеральному різці на верхній щелепі праворуч на апроксимально-дистальній поверхні було виявлено глибоку каріозну порожнину, вислану пігментованим мінералізованим дентином, залишками їжі. Порожнина зуба з'єднувалася з каріозною. Зондування стінок, дна каріозної порожнини ті місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневого каналу - безболісне, термореакція - негативна, реакція на вертикальну перкусію зуба - різко болюча. Слизова оболонка ясен у ділянці проекції верхівки кореня дещо набрякла, червоного кольору, трохи болюча у разі пальпації. ЕОД значно більше ніж 100 мА. Регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження злегка збільшені та мало болісні при пальпації. На рентгенівському знімку виявлено деструкція кісткових структур невизначеної форми біля верхівки кореня, яка не має чіткої межі. Діагноз: Загострення гранулюючого періодонтита 22 зуба. Лікування: місцеве знеболювання, фіксування двома пальцями 22 зуба препарування каріозної порожнини з повним видаленням патологічно зміненого дентину, евакуація путридних мас з каналу під ванночкою з антисептика, ретельна інструментальна обробка кореневого каналу, який наприкінці висушувався та обережно заповнявся запропонованою лікарською композицією, яка вміщувала: гідроксилапатит кальцію в кількості 94,0 мас.%, ацетилсаліцилову кислоту 1,0 мас.%, янтарну кислоту 1,0 мас.%, дексаметазон 1,0 мас.% і 30% водний розчин тіосульфату натрію 3 мас.%. Ця суміш герметично консервувалася дентин-пов’язкою. Через декілька часів після накладення цієї суміші у хворого припинився біль в зубі. Загальні засоби для перорального прийому не призначалися. Наступного дня перкуторна реакція зуба була безболісною, набряк слизової оболонки практично зник. Під час останнього сеансу (через два місяці) здійснено повторну інструментальну та медикаментозну обробку кореневого каналу, який наприкінці пломбувався гутаперчевим штифтом із сілером. Каріозна порожнина була відреставрована фотокомпозитом Definite (фірми Degussa). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких скарг, дефектів лікування, інших ознак погіршення стоматологічного статусу. Приклад 2. Хворий 3., 41 року, перебував на лікуванні з приводу загострення хронічного гранулюючого періодонтита сьомого зуба на верхній щелепі ліворуч. Протягом декількох тижнів хворого турбував постійний пульсуючий біль, відчуття розпирання в зубі, посилення дискомфорту і болю відбувалося у разі накушування на зуб, з'явився неприємний запах. Останнє загострення процесу настало два дні тому. Об'єктивно: під час огляду обличчя симетрично, порожнину рота розкриває у повному обсязі. 27 зуб змінений у кольорі - набув сіруватого відтінку в порівнянні з іншими поруч розташованими зубами; в сьомому зубі на верхній щелепі ліворуч на апроксимально-медіальній поверхні - глибока каріозна порожнина, з "єднана з порожниною зуба, виконана слабко-пигментованим щільним дентином. Зондування стінок, дна каріозної порожнини ті місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневого каналу - безболісне, термореакція негативна, реакція на вертикальну перкусію зуба - різко болюча. Слизова оболонка ясен в ділянці проекції коренів сьомого зубу набрякла, гіперемована з наявністю нориці з серозно-гнійним відділенням, різко болюча при пальпації. ЕОД значно більше ніж 100 мА. Реґіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження злегка збільшені та мало болісні при пальпації. На рентгенограмі значна деформація періодонтальноі щілини біля коренів зуба, у верхівкових ділянках - осередки деструкції кісткових тканин з нечіткими контурами невизначеної форми. Діагноз: Загострення хронічного гранулюючого періодонтита 27 зуба. Лікування: без попереднього знеболювання, але при фіксуванні двома пальцями відпрепароване каріозну порожнину, створений вільний доступ до устів кореневих каналів, проведена ретельна інструментальна та медикаментозна їх обробка. Кореневі канали заповнені тимчасовою лікарською композицією у пропорції: гідроксилапатит кальцію в кількості 94,0 мас.%, ацетилсаліцилова кислота 1,0 мас.%, янтарна кислота 1,0 мас.%, дексаметазон 1,0 мас.% і 30% водний розчин тіосульфату натрію 3 мас.%. Поверх кореневої пломби накладена герметична пов'язка на декілька діб. Через дві години у хворого припинилися больові відчуття. Наступного дня, оглядаючи ротову порожнину, ми не виявили наявні патологічні зміни: слизова оболонка ясен, втрачаючи гіперемію, придбала рожевий колір, пальпація ії була безболісною, як, власне, і перкусія зубів. Під час другого сеансу (через два місяці) видалено герметичну пов^язку, тимчасову пломбу, повторна інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів, пломбування останніх гутаперчевими штифтами з використанням сілеру. Постійна пломба, яка відтворювала анатомічну цілісність зруйнованого зуба, - із фотополімірного матеріалу Prodigy (фірми Кегг). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких ознак погіршення стоматологічного статусу. Пломба, яка відновлювала коронку зуба, збережена. Косметичні властивості зуба не втрачені. Приклад 3. Пацієнтка Л., 43 років звернулася до стоматолога зі скаргами на різкий постійний біль у зубі на нижній щелепі, який посилюється при накушуванні на нього. Загальний стан не порушений. Об-но: Коронка 31 зміненого кольору, більш сірувата ніж інші зуби. На апроксимально-дистальній поверхні 31 глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба. Дно та стінки цієї порожнини виконані темним щільним дентином. Глибоке зондування безболісне, реакція на термоподразники - негативна. Перкусія болісна. На слизовій оболонці в ділянці проекції верхівки кореня є нориця на фоні незначної гіперемії з мізерним серозногнійним відділенням. Біль при доторканні до locus morbi. ЕОД - більш ніж 100 мкА. Реґіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження злегка збільшені та мало болісні при пальпації. Рентгенограма виявляє осередок деструкції кісткових тканин невизначеної форми та без чіткої межі. Діагноз: Загострений гранулюючий періодонтит 31. Лікування: препарування каріозної порожнини з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба, формування вільного доступу до устя кореневого каналу, інструментальна обробка кореневого каналу на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів, медикаментозна обробка останнього антисептичними препаратами (1% розчин йодинолу), пломбування кореневого каналу тимчасовою пастою, яка складається з гідроксилапатиту кальцію в кількості 92,0 мас.%, ацетилсаліцилової кислоти 2,0 мас.%, янтарної кислоти 1,5 мас.%, дексаметазону 2,0 мас.% і 30% водного розчину тіосульфату натрію 2,5 мас.%. Під час другого сеансу (ч/з 2 місяці) заміна тимчасової пломби традиційним пломбувальним матеріалом -гутаперчевим штифтом із сілером у межах отвору верхівки кореня. Коронка зуба відреставрована фотокомпозитом Esthet X (фірми DeTrey/ Dentsply). Надані рекомендації щодо раціональної гігієни порожнини рота та методики чищення зубів тощо. Повторні дослідження не виявили ніяких ознак погіршення стоматологічного статусу, навпаки виявилося вірогідне зменшення осередку ураження у періодонті. Пломба збережена. Апробація засобу здійснювалася на 12 добровольцях, у яких було виявлено загострений періодонтит, який супроводжувався болем, набряком слизової оболонки ясен у ділянці періодонтитного зуба, резорбцією кісткових тканин у періапікальній ділянці верхівок коренів зубів, що підлягали консервативному лікуванню, і показала його високу надійність, відсутність безпосередніх і віддалених ускладнень. За даними контрольних оглядів деструктивні вогнища спочатку стабілізувалися, а потім поступово зменшувалися. Запропонований спосіб припинення процесів руйнування кісткових структур в щелепах простий, надійний та доступний, не потребує додаткових витрат на оволодіння. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Павленко А.В., Волосовец Т.Н. Применение материалов фирмы НКФ DENTSTAL для лечения верхушечных периодонтитов // Стоматология сегодня.- Киев.-2003.- № 7 (29).-С.16-17. 2. Ковалевский A.M., Голобов В.Г., Иорданишвили А.К., Панченко М.М., Современные принципы и методы лечения стоматологических больных.- СПб, 1994.-С.30-31.