Спосіб діагностики ендотелійзалежної вазодилятації у дітей

Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до педіатрії, і може бути застосована для розробки схем діагностики функціонального стану ендотелію у дітей. Останнім часом дисфункція ендотелію є предметом багатьох досліджень, що обумовлено зв’язком даного патологічного стану з розвитком захворювань різних систем організму: серцево-судинної, травної, сечовидільної, ендокринної, нервової (1, 2, 3). Відомо, що дисфункція ендотелію судин є одним з основних ланцюгів патогенезу багатьох захворювань серцево-судинної системи, серед яких артеріальна гіпертензія, атеросклероз, ішемічна хвороба серця, системні захворювання сполучної тканини (4, 5, 6). В нечисленних публікаціях останніх років представлені відомості про ендотеліальну дисфункцію у дітей, але вони не дають повного уявлення про характер дисциркуляторних та метаболічних розладів, не враховують тяжкість захворювання та вік дитини, їх діагностика є недосконалою, а оцінка виявлених порушень - складною. Актуальність даної проблеми підкреслюється тим, що в більшості вітчизняних та зарубіжних досліджень залишається практично не вивченим взаємозв’язок між ендотеліальною дисфункцією та захворюваннями серцево-судинної системи саме у дітей. На підставі власних клінічних спостережень та даних оглядів літератури, можна вважати, що ендотеліальна дисфункція патогенетично пов’язана з розвитком таких захворювань серцево-судинної системи, як порушення серцевого ритму та провідності, артеріальна гіпертензія, атеросклероз, що впливає на ефективність їх лікування та прогноз. Звідси зрозуміло, яке значення набуває розробка схем діагностики функціонального стану ендотелію у дітей, враховуючи те, що нормалізація саме стану мікроциркуляції має важливе значення для нормальної роботи серцево-судинної системи. Поширені способи оцінки судинного резерву периферичних артерій, що полягають у проведенні реовазографїї, оклюзійної плетизмографії, медикаментозних проб, коронарогрфії, ультразвукової допплерангіографії. Але ці методики мають свої недоліки та не завжди підходять до рутинного обстеження в педіатричній практиці. Методи реовазографії та оклюзійної плетизмографії не відображують динаміку зміни діаметру досліджуваної судини. Коронарографія - складний, інвазивний та дорогий метод, що не підходить для педіатричної практики. Тому, більшого розповсюдження набувають ультразвукові неінвазивні методики. Використання ультразвуку високого розрішення дозволяє безпосередньо вимірювати діаметр деяких судин та швидкість кровотоку в них, а також вивчати зміну цих параметрів під дією різних стимулів. Відомий спосіб діагностики порушень ендотеліальної дисфункції передбачає визначення ендотелійзалежної вазодилятації (ЕЗВД) за допомогою допплерографічного сканування плечової артерії. При цьому проводять вимірювання діаметру та швидкості кровотоку в плечовій артерії під дією механічного стимулу. Механічним стимулом в даному дослідженні є тимчасова оклюзія артерії з наступним вимірюванням її реакції на гіперемію. Ендоте-лійзалежну вазодилятацію судини визначають по зміні діаметру плечової артерії до та після оклюзії, у відсотках (6). Найближчим аналогом способу, що заявляється є спосіб діагностики порушень ендотеліальної дисфункції та визначення ендотелійзалежної вазодилятації, в основі якого лежить методика Целермаєра-Соренсона. При цьому проводять вимірювання діаметру плечової артерії у стані спокою, під час компресії та після декомпресії та реєстрацію лінійної швидкості кровотоку в фазі реактивної гіперемії за допомогою ультразвукового допплєрвазографічного дослідження плечової артерії (7). Однак суттєвими недоліками найближчого аналога є те, що при проведенні проби не враховується вік дітей та суб’єктивні відчуття під час дослідження (біль, поколювання, заніміння кінцівки). Це не дозволяє адекватно оцінити показники (больові відчуття стимулюють активацію симпатоадреналової системи, що веде до зміни регуляції судинного тонусу) та визначити резерв адаптаційних можливостей ендотелію. Крім того, ці недоліки не дозволяють враховувати функціональний стан ендотелію у дітей із захворюваннями серцево-судинної системи та його реакцію на застосування терапевтичних комплексів, що призводить до призначення стандартизованих, неадекватних соматичному стану дитини схем лікування. Задача корисної моделі, що вирішується, полягає в забезпеченні точної та динамічної діагностики ендотеліальної дисфункції у дітей із захворюваннями серцево-судинної системи шляхом адаптації існуючої схеми для дитячого організму з метою індивідуалізації медикаментозного впливу на гемореологічну ланку патогенезу захворювань серця та судин. Технічним результатом, що досягається при вирішенні задачі, є призначення адекватної терапії та підвищення ефективності лікування дітей із захворюваннями серцево-судинної системи в залежності від функціонального стану ендотелію. Перевагою способу є можливість адекватної оцінки стану ендотелію судин у дітей, що дозволяє виявити доклінічні зміни, характерні для багатьох захворювань, таких як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, тощо; та на підставі отриманих результатів розробити індивідуалізовані схеми профілактики та лікування вказаних захворювань. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, що включає вимірювання діаметру плечової артерії у стані спокою, за 30 секунд до декомпресії, через 60 секунд після декомпресії та реєстрацію лінійної швидкості кровотоку в фазі реактивної гіперемії за допомогою ультразвукового допплєрвазографічного дослідження плечової артерії згідно корисної моделі після декомпресії тривалість компресії плечової артерії скорочують до 1,5-2 хвилин (до виникнення больових відчуттів у кінцівці) і при значенні приросту діаметру плечової артерії при реактивній гіперемії менше 10% діагностують ендотелійзалежну вазодилятацію. Спосіб здійснюють наступним чином: За 48 годин до проведення дослідження пацієнту відміняють всі вазоак-тивні лікарські препарати (діуретики за 1 добу). Перед дослідженням пацієнт повинен знаходитись у горизонтальному положенні не менше 10хв., при цьому проводять вимірювання вихідного артеріального тиску. Дослідження проводять на a. brahialis. Плечову артерію візуалізують датчиком 7-10МГц у поздовжньому перерізі на 2-15см вище ліктьового згину. її діаметр вимірюють від передньої до задньої лінії, що розділяє м’язову та адвентиціальну оболонки, на фіксованій відстані від анатомічних маркерів. У вихідному положенні вимірюють діаметр плечової артерії, лінійну швидкість кровотоку. Потім проводять пробу з реактивною гіперемією, для чого нижче місця локації накладають манжетку сфігмоманометра на накачують до тиску, що на 50мм.рт.ст. перебільшує систолічний артеріальний тиск. Тривалість оклюзії у дітей становить 1,5-2хв (в залежності від появи болю, поколювання, заніміння пальців). За 30с до припинення оклюзії вимірюють діаметр плечової артерії. Після чого, в фазі реактивної гіперемії (протягом 15с після декомпресії) реєструють швидкість кровотоку на 60с після декомпресії (фаза максимальної вазодилятації) - діаметр плечової артерії. За допомогою ультразвукової допплервазографії проводять наступні вимірювання на плечовій артерії: 1. діаметр плечової артерії у стані спокою, мм (ДП1); 2. діаметр плечової артерії за 30с до декомпресії, мм (ДП2); 3. діаметр плечової артерії через 60с після декомпресії, мм (ДП3); 4. швидкість кровотоку у стані спокою, м/с; 5. швидкість кровотоку через 15с після декомпресії, м/с; Обстеження проводять за стандартними методиками на ультразвуковому апараті з функцією допплера. При значеннях приросту діаметру плечової артерії при реактивній гіперемії менше 10% діагностують ендотеліальну дисфункцію. ЕЗВД, % = 100* (ДП3-ДП1)/ДП, Таблиця 1 Показники плечової артерії у дітей віком 10-16 років з порушеннями серцевого ритму та провідності Показник Діаметр плечової артерії Швидкість кровотоку, см/с Приріст діаметра, % В стані спокою, ДП1 За 30с до декомпресії, ДП2 За 60 с після декомпресії, ДП3 В стані спокою За 15с після декомпресії група контролю n=15 2,9±0,15 2,2±0,12 3,5±0,09 140,0±1,86 110,5±2,17 17,1±0,56 основна група n=20 Після До лікування лікування 1,9±0,12 2,5±0,10 1,6±0,18 2,2±0,12 2Д±0,10 3,1±0,14 110,0±0, 14 125,5±0,11 114±0,11 110,2±0,09 9,5±0,24 19,3±0,39 Приклад конкретного виконання способу: Дослідження було виконано на базі Київської міської дитячої клінічної лікарні №2 у відділенні кардіоревматології. Хворий, Іванов І., вік 14 років, (медична картка №645). Діагноз: Порушення провідності серцевого ритму: AVблокада II ступеня типу Мобітц І. Вегетативна дисфункція по ваготонічному типу. Хронічний декомпенсований тонзиліт. У відділенні був призначений курс медикаментозної терапії. При цьому на підставі клінікоінструментальних досліджень (клінічний огляд, анамнез, ЕКГ, ХМ ЕКГ, кардіоритмографія, допплервазографія) були отримані наступні показники: ЧСС - 55-62 на хв., AT 90/60мм.рт.ст., ДП1 - 2,2мм, ДП2 - 1,9мм, ДП3 - 2,4мм, V1 - 110м/с, V2 - 96м/с, приріст діаметру плечової артерії - 9%, що дало підстави визначити ендотеліальну дисфункцію. Після адаптованого курсу медикаментозної терапії протягом 14 діб проведено повторну допплереховазографію та отримано наступні показники: ДП1 - 2,3мм, ДП2 - 2,0мм, ДП3 - 2,9мм, V1 - 118м/с, V2 110м/с, що відповідає нормі й дає підстави зробити висновок, що проведена терапія доцільна і має позитивний вплив на функціональний стан ендотелію та перебіг захворювання у дитини. Також було обстежено 40 дітей, із захворюваннями серцево-судинної системи. Для визначення функціонального резерву серцево-судинної системи впроваджено комплекс інструментально-лабораторних досліджень (клінічний огляд, ЕКГ, ХМ ЕКГ, допплервазографію, кардіоритмографію). При цьому встановлена залежність клінічних проявів захворювання з порушеннями функції ендотелію. Спосіб дозволяє підвищити ефективність діагностики наявних захворювань серцево-судинної системи у дітей та виявляти ранні ознаки патології з метою проведення своєчасного лікування профілактики. Література: 1. Денисюк В. Профилактика аритмий сердца. Часть 2. Повышение эффективности профилактики аритмий путем коррекции эндотелиальной дисфункции// Ліки України. - 2005. - №7-8. - С.35-38. 2. Малая Л.Т., Балковская Л.Б., Корж А.Н. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы. - Харьков: Форсинг, с.2000. - 432. 3. Kearney P., Erbel R., Rupprecht H.J., Ge J et al. Differences in the morphology of unstable and stable coronary lesions and their impact on the mechanisms of an-gioplasty. An in vivo study with intravascular ultrasound. Eur. Heart J 1993; 17:721-731. 4. Патент 33643 А Україна. Спосіб діагностики порушень ендотеліальної ди-лятації артеріальних судин// Полівода С.М., Кривенко В.І., Черепок О.О., Самура Б.Б. (Україна). - Заявка №99031532; Заяв. 19.03.99; Опубл. 15.02.01. Бюл. №1. 5. Патент 35061 А Україна Спосіб діагностики порушень чутливості ендотелію артеріальних судин до напруження зсуву/ Полівода СМ., Черепок О.О. (Україна). - Заявка №99084494; Заяв. 05.08.99; Опубл. 15.03.01. Бюл. №2. 6. Затейшикова А.А., Затейшиков Д.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение// Кардиология. - 1998. - №9. – С.42-49. 7. Celermajer D.S. et all. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet. 1992, v.340, p.1111-1115.