Спосіб лікування головного болю перенапруження у дітей віком старше 15 років

Корисна модель стосується медицини, зокрема педіатрії, і може бути використана для покращення терапії первинного болю голови, а саме головного болю перенапруження (ГБП). Головний біль перенапруження – це найчастіший варіант болю голови у дітей, розповсюдженість якого, за даними різних досліджень, коливається від 30% до 70%. Первинно ГБП розглядався переважно як психогенне порушення, однак результати останніх досліджень вказують на нейробіологічну природу ГБП [1]. Проблема комплексного лікування дітей з головним болем перенапруження полягає в тому, що, не зважаючи на значну розповсюдженість цієї форми болю голови і виражені клінічні прояви, патогенетичні механізми ГБП, дотепер залишаються недостатньо вивченими. У відповідності з сучасним уявленням основними факторами формування ГБП є невротичні особливості особи, на ґрунті хронічного стресу під впливом індивідуально значимих психогенних факторів з порушеннями функціонального стану лімбіко-ретикулярного комплексу. Зазначені процеси супроводжуються змінами в діяльності ноці- і антиноціцептивної систем, розвитком тривожнодепресивного синдрому і порушенням функціонального стану "трійчастий-лицевий нерви". Вказані порушення призводять до вегето-ендокринної і психомоторної активації, що може спричинити до зростання м'язового тонусу, ішемії, набряку та біохімічних змін в м'язовій тканині, розвитку астенічного синдрому [2]. Необхідно відмітити, що серед комор бідних станів найбільш часто зустрічаються поєднання астенічних проявів та абдомінального синдрому. Лікування ГБП є складним клінічним завданням. Фармакотерапія тривожного стану обумовлює застосування психотропних засобів: анксіолітиків, антидепресантів, ноотропів та нейролептиків. В лікуванні ГБП є поширеною практика політерапії, яка передбачає використання комбінацій препаратів: транквілізатор з антидепресантом, антидепресант з нейролептиком, ноотроп з антидепресантом. Однак такі схеми лікування у дітей і підлітків недостатньо враховують ризик виникнення медикаментозної взаємодії, появу побічних ефектів, пов'язаних з використанням транквілізаторів, трициклічних антидепресантів, конвенційних нейролептиків. Слід врахувати, що схема психофармакотерапії ГБП повинна бути максимально простою, оскільки надання медичної допомоги підліткам в основному здійснюється педіатрами та лікарями сімейної практики. В зв'язку з цим проблема вибору психотропних препаратів, яким слід надати перевагу у педіатричній практиці, є безсумніву актуальною. Враховуючи психогенний компонент в етіології ГБП, в клінічній практиці застосовується спосіб корекції емоційних розладів за допомогою ГАМК-ергічних засобів. Одним з таких засобів є фенібут (ноофен), який здійснює свій вплив через стимуляцію ГАМК-Б рецепторів, зменшуючи психоемоційну напруженість, страх, прояви вегетативної дисфункції та незначно знижуючи прояви астенії. Класична схема використання полягає в призначенні фенібуту впродовж 14 днів по 0,25г тричі на добу, надалі на 3-4 тиждень по - 0,25г двічі на добу [3]. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та клінічному результату, який може бути досягнутий, тому його вибрано в якості прототипу. Слід відзначити, що фенібут є достатньо безпечним, однак його застосування може супроводжуватись сонливістю, нудотою, а також, враховуючи подразливу дію, препарат необхідно обережно призначати дітям з супутньою патологією шлунко-кишкового тракту. Слід вказати, що фенібут може посилювати дію снодійних, наркотичних, нейролептичних та протисудомних засобів. В основу корисної моделі покладено завдання підвищити ефективність лікування головного болю перенапруження шляхом впливу комплексної терапії на патогенетичні ланки. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування головного болю перенапруження у дітей віком старше 15 років, що включає призначення терапії ГАМК-ергічним препаратом, згідно з корисною моделлю, в якості ГАМК-ергічного препарату призначають етіфоксин (Стрезам) з 1 по 7 день по 1 капсулі 2 рази на добу (100мг), а з 8 по 14 день - по 1 капсулі 1 раз на добу (50мг), і додатково з 8 по 14 день призначають антиастенічний коректор метаболічних процесів препарат 50% розчин цитруліну малату (Стимол) по 1 пакетику 2 рази на добу. Етіфоксин (Стрезам) впливає на хлоридні канали, діючи напряму на ефектор ГАМК-рецептора, переважно на ГАМК-А b 2 і ГАМК-А b 3 рецептори. Другий механізм анксіолітичної дії реалізується через рецептори мітохондріального типу, які контролюють синтез нейростероїдних сполук, які також є модуляторами ГАМКрецепторів. Таким чином, вплив етіфоксину на гальмівні процеси в центральній нервовій системі (ЦНС) є найбільш фізіологічним серед всіх анксіолітиків, що поєднує селективність і політопність впливу на різні ланки ГАМК-ергічної трансмісії. Завдяки такому механізму дії етіфоксин ефективно знімає всі прояви тривожності (напруження, неспокій), відчуття страху, нормалізує сон, не викликає сонливості, втоми, розслаблення м'язів, не впливає на якість сприйняття інформації, не викликає синдрому відміни препарату, а також він виписується по стандартній рецептурній формі. 50% розчин цитруліну малату (Стимол) сприяє нормалізації обміну речовин та має загальнотонізуючу дію. На відміну від інших протиастенічних засобів, які переважно є стимуляторами ЦНС, Стимол складається з двох речовин - цитруліну і малату, які в нормі завжди присутні в організмі і є каталізаторами метаболічних процесів. При надходженні цих речовин в організм в момент настання адаптаційного кризу відбувається посилення реакцій метаболізму і виведення лактату та амонію. Малат допомагає обійти аміачний блок окислювального шляху та обмежити накопичення молочної кислоти шляхом переорієнтації її в сторону глюконеогенезу. Цитрулін є проміжною речовиною циклу сечовини, який прискорює його і тим самим посилює виведення амонію. Важливим є те, що етіфоксин (Стрезам) і 50% р-н цитруліну малату (Стимол) не викликають психічної і фізичної залежності та ефекту відміни препарату. Спосіб виконують таким чином. На фоні базисної терапії ГБП призначають наступну схему лікування: 1-ий тиждень: етіфоксин (Стрезам) - 1 капсула 2 рази на добу (100мг); 2-ий тиждень: етіфоксин (Стрезам) - 1 капсула 1 раз на добу (50мг) і 50% розчин цитруліну малату (Стимол) 1 пакетик 2 рази на добу. Для оцінки терапевтичної ефективності запропонованого способу терапії до і після проведеного лікування проводили клінічну оцінку головного болю перенапруження у дітей старше 15 років, вивчали вегетативний гомеостаз, стан неспецифічних систем головного мозку за даними електроенцефалографії (ЕЕГ), а також моніторинг показників сечовини. Інтенсивність болю голови визначали за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ), яка в неврологічній практиці дозволяє об'єктивно порівнювати вираженість симптому до і після лікування. Рівень тривожності визначали за допомогою шкали Гамільтона для оцінки тривоги (HDRS-14). Для вивчення ефективності запропонованої терапії було обстежено 35 дітей віком понад 15 років, з діагнозом головний біль перенапруження. До лікування у 72% дітей були скарги на біль голови дифузного характеру, середньої інтенсивності з переважною локалізацією в лобній, лобно-скроневій, рідше в потиличній ділянках, ниючого, тиснучого характеру, переважно у другій половині дня, після шкільних занять. Іншими провокуючими факторами, на думку дітей, були конфлікти вдома та метеочутливість. Інтенсивність болю голови по ВАШ становила 6,5±2 бали. Рівень тривоги по шкалі Гамільтона (HDRS-14) 35±4 балів, що свідчило про значну роль емоційних порушень у формуванні ГБП. Електроенцефалографічні дослідження свідчили про дисбаланс синхронізуючих і десинхронізуючих систем головного мозку, з перевагою останніх. Це проявлялося в зниженні амплітуди альфа-ритму (25-30мкВ) у порівнянні з контролем (40-50мкВ), а також у підвищенні амплітуди хвиль бета-діапазону до 15-20мкВ (в контролі 5-10мкВ). Через два тижні після лікування головний біль нівелювався у 90% дітей. У 10% він ще з'являвся 1-2 рази на місяць, тривалістю від 40 хвилин до 1 години і самостійно проходив у стані спокою. Середній бал по ВАШ становив 3±0,5 бали, рівень тривоги по шкалі Гамільтона (HDRS-14) - 15±3 бали. Астенічний синдром був повністю ліквідований у 95% дітей. Також слід відзначити, що у дітей нормалізувався сон, зникли скарги на біль в абдомінальній ділянці. ЕЕГ після лікування свідчила про зниження активації ерготропних (симпато-адреналових) механізмів, що виявлялося у підвищенні активності синхронізуючих механізмів. Про це свідчило підвищення амплітуди альфахвиль до 40-45мкВ і зниження представленості повільно-хвильового діапазону. Отже, лікування ГБП за запропонованою схемою з використанням препаратів Стрезам та Стимол впродовж 14 днів сприяло клінічному покращенню та нормалізації нейрофізіологічних показників та психосоматичної сфери у хворих дітей. Приклад 1 Хворий К., 16 років. Скарги на біль голови стискаючого характеру, переважно в лобній та скроневих ділянках (відчуття стискаючого обручу). Біль з'являвся переважно в другій половині дня, після конфліктної ситуації з вчителями в школі. Біль іноді супроводжувався дискомфортом в ділянці живота. Полегшення приходило після сну. Через 2 місяці від початку появи симптомів почав періодично приймати анальгетик (цитрамон), який протягом першого місяця полегшував стан, але з часом перестав допомагати. За останні два місяці порушився сон, з'явилася невмотивована тривога, загальна слабкість та зниження працездатності. В неврологічному статусі: вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Інтенсивність болю голови по ВАШ становила 7 балів. По шкалі Гамільтона (HDRS-14) рівень тривоги становив 38 балів. На момент госпіталізації - гемоглобін 130г/л, лейкоцитоз 3,9×109/л, ШОЕ 6мм/год, цукор крові 4,3ммоль/л, сечовина 3,16. ЕЕГ реєструвала дисфункцію неспецифічних систем головного мозку з переважанням синхронізуючих систем (амплітуда альфа-ритму 25мкВ). У дитини встановлено діагноз - головний біль перенапруження. Хворому призначено Стрезам з 1 по 7 день по 1 капсулі 2 рази на добу (100мг), з 8 по 14 день Стрезам - 1 капсула 1 раз на добу (50мг) і Стимол - 1 пакетик 2 рази на добу. Головний біль та дискомфорт в черевній ділянці зменшилися до кінця першого тижня прийому препаратів, але підвищена втома залишалася. До кінця другого тижня нормалізувався сон, зникли явища астенії. По шкалі Гамільтона (HDRS-14) рівень тривоги становив 10 балів. На момент закінчення курсу лікування гемоглобін - 132г/л, лейкоцитоз 3,9×109/л, ШОЕ 6мм/год, цукор крові 4.5ммоль/л, сечовина 2,8. Слід відзначити, що під час застосування препаратів пацієнт активно вчився, підвищеної сонливості та загальмованої реакції не спостерігалося. Приклад 2 Хвора С., 17 років. Скарги на біль голови стискаючого характеру, переважно в лобній та скроневих ділянках (по типу стискання обручем). Біль почав часто турбувати після того, як вона почала ходити до репетиторів у зв'язку з підготовкою до вступу у ВУЗ. Хвора відмічала, що останнім часом дуже переживає через майбутні екзамени. Біль голови супроводжувався підвищеною тривогою, серцебиттям, дифузними болями в животі та підвищеною втомою. Самостійно приймала настій валеріани, в результаті чого біль незначно знизився, але зменшилась концентрація уваги і з'явилася сонливість. В неврологічному статусі: вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Астенізована, тривожна, емоційно лабільна. Інтенсивність болю голови по ВАШ становила 8 балів. По шкалі Гамільтона (HDRS-14) рівень тривоги становив 42 бали. На момент госпіталізації - гемоглобін 120г/л, лейкоцитоз 4,2×109/л, ШОЕ 7мм/год, цукор крові 4,8ммоль/л, сечовина 3,25. ЕЕГ реєструвала дисфункцію неспецифічних систем головного мозку з переважанням синхронізуючих систем (амплітуда альфа-ритму 23мкВ). Дитині встановлено діагноз - головний біль перенапруження. Хворій призначено з 1 по 7 день Стрезам по 1 капсулі 2 рази на добу (100мг), з 8 по 14 день Стрезам - 1 капсула 1 раз на добу (50мг) і Стимол - 1 пакетик 2 рази на добу. Головний біль, серцебиття та дискомфорт в черевній ділянці зменшилися до кінця першого тижня застосування препаратів, але підвищена втома залишалася. До кінця другого тижня нормалізувався сон, зникли явища астенії. По шкалі Гамільтона (HDRS-14) рівень тривоги становив 12 балів. На момент закінчення курсу лікування - гемоглобін 125г/л, лейкоцитоз 4,2×109/л, ШОЕ 6мм/год, цукор крові 4,5ммоль/л, сечовина 2,85. Слід відзначити, що під час прийому препаратів дитина активно вчилася, підвищеної сонливості та загальмованої реакції не спостерігалося. Таким чином, комбінація ГАМК-ергічного препарату етіфоксин (Стрезам) та антиастенічного коректора метаболічних процесів 50% розчин цитруліну малату (Стимол) завдяки впливу на патогенетичні ланки ГБП є високоефективним та одночасно фізіологічним для лікування дітей старше 15 років. Джерела інформації: 1. Headache classification committee of the International Headache Society. The International Classification of Headache Disorders (second edition). Cephalalgia. - 2004. - №24. - P.1-160. 2. Molovsky W. Headaches in Children // Pediatric Annals. - 1998. - Vol.27(10). - P.614-621. 3. Деклараційний патент України на винахід №61644А, МПК А61К31/00, А61К47/00; Опубл. 17.11.2003, Бюл. №11.