Спосіб ідентифікації личинок trichinella spiralis в м’ язовій тканині тварин

1. Спосіб ідентифікації личинок Trichinella spiralis в м'язовій тканині тварин, що включає відділення м'язових тканин, подрібнення маси м'язів, виготовлення штучного шлункового соку (ШШС), переварювання м'язів у ШШС, витримування цієї суспензії, відділення осаду і дослідження його на наявність трихінел, який відрізняється тим, що готують ШШС шляхом розчинення у відповідному об'ємі (0,01-10,0л) води з температурою +42±2°С відповідної кількості (0,01-100,0г) сухого порошку суміші пепсину з активністю не нижче 1:300 та модифікатора, дослідження відібраних проб прово U 2 (19) 1 3 бами санепіднагляду, однак для прижиттєвої діагностики використовується вкрай рідко. Існує два способи для післяубойної діагностики трихінельозу, а саме мікроскопічний (компресорний) та біохімічний (спосіб перетравлення). Порівняльний аналіз цих способів показує, що спосіб переварювання є більш трудомістким але і більш надійним. При проведенні трихінелоскопії за способом перетравлення використовують штучний шлунковий сік (ШШС). На сьогодні існують 2 різновиди способу „Ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині тварин за допомогою перетравлення м’язів у ШШС”. Відомий спосіб ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині тварин за допомогою перетравлення м’язів у ШШС, який готується власноруч, за допомогою пепсину, концентрованої соляної кислот та води [«Рекомендації, щодо методів боротьби з трихінельозом домашніх і диких тварин, м’ясо яких вживається в їжу людиною» Комітет Міжнародної комісії з трихінельозу (МКТ) по стандартизації заходів боротьби з трихінельозом]. Відомий спосіб ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині тварин за допомогою стандартного набору „Діагностичний набір ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині" [UA, №56972, кл. C12Q1/25, А61К39/00, від 15.05.2003, ТОВ "ЛОГО МЕД"], який у своєму складі має оптимально підібрані кількості пепсину та соляної кислоти, а також специфічний барвник для забарвлення капсули личинки. До ШШС додають подрібнену масу м’язів досліджуваних тварин, витримують цю суміш протягом 5-7 годин при температурі +41-+42°С. Після чого осад піддають дослідженню на наявність трихінел за допомогою диференціальної діагностики [Методические указания по лабораторной диагностики трихинеллеза животных, Утв, Департаментом ветеринарии РФ, №13-7-2/1428 от 28.10.98г.]. Капсульованих трихінел необхідно диференціювати від утворень, що найбільш часто зустрічаються в м’ясі і м’ясопродуктах саркоцист (мішерові мішечки) і мікрофін. Диференціація заснована на морфології збудника і будівлі капсули. Трихінели мають капсулу лимоновидної, округлої форми, усередині спірально згорнута личинка (або декілька личинок). Саркоцисти мають власну оболонку циліндричної або неправильної форми; циста укладена у власну тонку оболонку і складається з камер, усередині яких знаходяться мерозоіти. Мікрофіни на відміну від трихінел розташовуються між м’язовими волокнами, мають овальну форму й оточені шаруватою оболонкою. Результати вважають позитивними, якщо в зразках дослідженої продукції виявлена хоча б одна личинка капсульних або безкапсульних трихінел. Відомий спосіб ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині тварин за допомогою перетравлення м’язів у ШШС [UA, №56973, кл. C12Q1/25, А61К39/00, від 15.05.2003, 33110 4 ТОВ "ЛОГО МЕД"]. Спосіб включає виготовлення штучного шлункового соку (ШШС) шляхом змішування води, концентрованої соляної кислоти та пепсину, після чого до ШШС додають подрібнену масу м’язів досліджуваної тварини, витримування цієї суміші, відділення осаду із суміші і дослідження його на наявність трихінел завдяки специфічного барвника. Недоліком цього способу є те, що він потребує складної диференціальної діагностики. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити спосіб ідентифікації личинкової стадії Trichinella spiralis в м’язовій тканині тварини, який включає виготовлення штучного шлункового соку (ШШС) шляхом змішування води відповідної кількості та сухої суміші, з оптимально підібраних кількостей пепсину та модифікатору, після чого до ШШС додають подрібнену масу м’язів досліджуваної тварини, витримування цієї суміші, відділення осаду із суміші і досліджують його на наявність трихінел, що дає можливість забезпечити якісну та надійну діагностику наявності личинки Trichinella spiralis в м’язах тварин. Поставлена задача вирішується наступним чином, відповідно до корисної моделі, виготовлення ШШС проводять шляхом додавання до води відповідного об’єму 0,01-10,0л сухого порошку (суміш) відповідної кількості (від) з температурою +42±2°С, суміш як основний компонент містить пепсин з активністю не нижче 1:300 у кількості відповідно 0,01-100,0г, дослідження відібраних проб проводять індивідуально від кожної туші або груповим методом, об’єднуючи зразки проб від кількох туш, змішують подрібнену масу м’язів досліджуваної з ШШС і витримують 30 хвилин при температурі +45±2°С, після чого осад збирають і проводять мікроскопічні дослідження на наявність трихінел. Пепсин - це кристалізований сухий порошок, активністю не нижче 1:300; модифікатор хімічна речовина або суміш хімічних речовин у вигляді сухого порошку, яка при розчинені водою створює оптимальні умови для ферментної реакції пепсину, аналогічні, як при додаванні водяного розчину соляної кислоти. Заявлений спосіб реалізується наступним чином. Від туш свиней відбирають проби м’язів діафрагми на місці переходу їх у сухожилля, від туш коней - м’язів кореня язика та жувальних м’язів. Від промислових тварин відбирають зразки м’язів за такими вимогами: від кабанів - передпліччя або діафрагми або від ведмедів - м’язову частину діафрагми, масетери або язик або від моржів - язик або від борсуків - м’язи ніжок діафрагми, та маса проби м’язів від кожної туші свиней повинна бути не менше 5г або маса проби м’язів від кожної туші свиней повинна бути не менше 5г, від туші коней та промислових тварин не менше 10г. Якщо рекомендовані м’язи відсутні, відбирають альтернативні м’язи (м’язову реберну частину діафрагми, м’язи стравоходу, міжреберні, шийні) в кількості 10-20г від туші. Перед дослідженням відібраних проб, шматочки м’язів звільняють від жиру, фасцій, крові и готують фарш на м’ясорубці з діамет 5 33110 ром вічок решітки 2-3мм, перекручуючи двічі. Дослідження відібраних проб проводять індивідуально від кожної туші або груповим методом, об’єднуючи зразки проб від кількох туш. ШШС готують безпосередньо перед дослідженням. Для цього беруть хімічний стакан з плоским дном об’ємом 0,2-2,0л додають водопровідну воду, підігрітую до температури +42±2°С при перемішуванні висипають суміш з пепсину та допоміжних речовин. У виготовлений штучний шлунковий сік додають фарш із розрахунку на 1л штучного шлункового соку 50г фаршу із свіжого та 25г фаршу із мороженого м’яса. Склянку з сумішшю ставлять на магнітну мішалку з підігрівом. Перетравлення проводять при температурі +42±2°С з експозицією 30 хвилин. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Закінчення перетравлення визначається візуально, від фаршу повинен залишитися легкий осад бурого кольору. Після закінчення перетравлення, одержаний перевар фільтрують через капронове сито з діаметром вічок 300-400мкм у ділильну лійку з краном. Фільтрат у лійці відстоюють 30 хвилин для осаду личинок, зливають через кран 40мл осаду у мірний стакан, який знову відстоюють 15 хвилин. Потім 30мл надосадової рідини обережно зливають або відбирають піпеткою, а осад виливають у бактеріологічну чашку і досліджують під малим збільшенням мікроскопу (8´10). Якість отриманого препарату дозволяє проводити дослідження без специфічного барвника, просто при звичайному освітленні мікроскопу. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601