Спосіб корекції асоційованого метаболічного синдрому у хворих на гіпертонічну хворобу

Спосіб корекції асоційованого метаболічного синдрому у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом використання антигіпертензивної терапії з фізіотерапією, який відрізняється тим, що як 3 33556 ється її проникність для біологічно активних іонів, зокрема, для іонів кальцію. Низькочастотна електротерапія (НЕТ) у вигляді процедур електросну (ЕС), впливаючи на регуляторні центри головного мозку, зменшує активність симпатичної нервової системи і адаптаційної вісі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники, що ефективно знижує артеріальний тиск у хворих гіпертонічною хворобою. Крім того, електросон позитивно впливає на ліпідний і вуглеводний обмін у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) і цукровим діабетом. В заявленому способі корекції асоційованого метаболічного синдрому у хворих на гіпертонічну хворобу застосовується вплив низькочастотної магніто- і електротерапії в їх комплексі на метаболічні порушення як прогностичне неблагоприємну складову формування і прогресування артеріальної гіпертензії. У відкритому порівняльному дослідженні взяли участь 73 пацієнти, що страждали на артеріальну гіпертензію (АГ) 1-2 ступеню, які відповідно мають І і II стадії гіпертонічної хвороби. Середній вік хворих склав (49,2±5,6) років, чоловіки склали 46%, а жінки - 54%. У всіх досліджуваних пацієнтів малося більше трьох критеріїв МС: у 69 хворих - дисліпідемія, у 48 пацієнтів - порушення вуглеводного обміну, у 49 - ожиріння (індекс маси тіла перевищував 30кг/м 2), у всіх хворих - АГ, у 44 хворих - АГ в сполученні з ІХС. Хворі були розділені на 2 групи вибірково: 1 група (контрольна) склала 32 пацієнти, котрі одержували стандартну антигіпертензивну терапію (b-блокатори, діуретики, інгібітори АПФ). 2 група (41 пацієнт) на тлі антигіпертензивної терапії додатково отримувала низькочастотну електротерапію у вигляді процедур електросну за запропонованим способом. Фізіопроцедури проводилися у ранішні часи, через 30-40 хвилин після сніданку, процедури відпускалися послідовно з інтервалом до 30хвил. Тривалість контрольованого дослідження склала (82±7) днів. Обстеження пацієнтів включало: офісне вимірювання AT, ЧСС, добове моніторування AT (СМАД), визначення ліпідів крові (загального холестерину - ХС, ХС ЛВП, ТГ, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛНЩ) і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛДНЩ), вуглеводного обміну (глюкоза крові, глікозильований гемоглобін, інсулін). Вазопротекторний ефект застосованої терапії оцінювався за використанням неінвазивної вазодилатаційної проби з реактивною гіперемією (ендотелійзалежна вазодилятація (ЕЗВД)). За нормальну ЕВЗД приймали показники приросту дилатації артерії на 10%. Оцінюючи базові показники артеріального тиску після лікування за даними добового моніторування, виявлено, що у контрольній групі пацієнтів, які приймали тільки медикаментозну антигіпертензивну терапію, не зважаючи на достовірне зниження більшості показників, не були досягнуті нормативні показники середньодобового тиску: CAT і ДАТ (132±4,7 і 84,2±3,6)мм рт.ст., середньоденного CAT і ДАТ (136,0±4,2) і (86,4±3,2)мм рт.ст. і се 4 редньонічного CAT і ДАТ (128,4±4,6) і (82,2±3,4)мм рт.ст. У групі хворих, що додатково приймали НМТ і НЕТ дані показники після лікування у більшості пацієнтів склали регламентну норму: середньодобовий CAT і ДАТ (121,0±4,5) і (77,3±3,2)мм рт.ст. середньоденний CAT і ДАТ (123,3±3,2) і (79,2±3,1)мм рт.ст. середньонічний CAT і ДАТ (120,7±4,1) і (76,4±3,2)мм рт.ст. Дані показники в основній групі були значно нижчими, ніж в контрольній (р