Спосіб оцінки тяжкості і прогнозування синдрому гострого дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові

Спосіб оцінки тяжкості і прогнозування синдрому гострого дисемінованого внутрішньосудинно 3 34070 дукти ПОЛ-дієнові кон'югатів (ДК) визначають методом Placer, 1970 в модифікації В.Б.Гаврилова і М.І.Мішкорудної [Лабораторное дело.-1983, №3.С.33-36]. Реактиви: розчин ЕДТА 90ммоль (3,348г на 100мл води); гептан-ізопропанол 1:2; розчин НСІ 0,01N (РН-2,0); гептан; розчин ЕДТА 0,3ммоль, приготовлений на фізіологічному розчині (0,00558г до 50мл фізрозчину). Хід визначення: до 1 краплі ЕДТА додають 0,2мл плазми і розмішують, або до 2 крапель ЕДТА (приготовленому на фізрозчині) - 3мл крові і центрифугують для отримання плазми. До 0,2мл плазми додають 4мл гептан-ізопропанолу, струшують 30хв. і додають 1,0мл НСІ і 2,0мл гетану, струшують і відстоюють 30хв., збирають верхній шар і вимірюють протів гептану на спектрофотометрі СФ 46 при довжині хвилі 233нм. Результати екстинції перемножують на 20, виражають в у.о. Норма ДК - 1,7±0,2у.о. Вторинні продукти ПОЛ - малоновий диальдегід (МДА) визначають методом Р.А.Тімірбулатова і Є.І.Селезньова, 1981 [Лабораторное дело. - 1984, №4. - С.209-211]. Реактиви: фосфатний буфер РН-7,4 (2,689г Na2HPO4; 0,272г КН2РО4; 0,931 КСІ - на 1л води); КМnО4 -1ммоль розчин (15,8мг на 100мл води); FeSO4 - 10ммоль розчин (304мг на 100мл води, після приготування стоїть 30хв.); тіобарбітурова кислота (ТБК) 0,7% (700мг на 100мл води, перед використанням нагрівати); НСІ - 1N; трихлороцтова кислота (ТХО) - 20%; бутанол. Хід визначення: до 3,0мл фосфатного буферу додають 0,3мл сироватки/плазми , розмішують і 4 додають 0,5мл КМnО4, струшують і через 10хв. додають 0,5мл FeSO4, перемішують, через 10хв. знову додають 0,5мл FeSO4, перемішують і через 5хв. додають 1,0мл ТХО, перемішують, центрифугують 10хв. при 1500об/хв. До 4мл супернатанта додають 0,5мл НСІ і 1,0мл ТБК, перемішують і ставлять на водяну баню (95-100°С) на 20хв., охолоджують, додають 3,0мл бутанолу, розмішують, центрифугують 15хв. при 3000об/хв. Супернатантбутанол, який увібрав колір, обережно знімають і колориметрують на спектрофотометрі СФ 46 при довжині хвилі 532нм (можна на фотоелектроколориметрі при аналогічній довжині хвилі). Результати екстинції перемножують на коефіцієнт, який отримують при калібруванні. Для калібрувального розчину використовують МДА. При нормальній калібрувальній кривій коефіцієнт коливається в межах 260-270. Різниця між плазмою і сироваткою є завжди, тому набираючи групи хворих і контрольну групу, необхідно враховувати різницю і сироватку порівнювати зі сироваткою, а плазму - з плазмою. Норма МДА для сироватки крові - 68,4±6,3. Зниження концентрації продуктів ПОЛ у порівнянні з нормою свідчить про тяжкий стан хворого та ймовірний несприятливий прогноз. Для підтвердження ефективності запропонованого способу були проведені клініко-лабораторні дослідження груп хворих з різною тяжкістю протікання ДВЗсиндрому та контрольної групи донорів. Результати клініко-лабораторних досліджень подані в Таблиці. Таблиця Показники первинних і вторинних продуктів перекисного окислення ліпідів у хворих з ДВЗ-синдромом різної тяжкості протікання і прогнозом № п/п Показники Контроль 1 2 ДК (у.о) МДА (ммоль/мл) 1,7±0,2 68,4±6,3 ДВЗ І, ІІ, III фази зі сприятли- 3 несприятливим прогновим прогнозом (п=42) зом (п=12) 4,6±0,08 Р