Спосіб діагностики електрофізіологічної негомогенності міокарда шлуночків серця у хворих на гіпертонічну хворобу і цукровий діабет 2 типу у старшому віці

Спосіб діагностики електрофізіологічної негомогенності міокарда шлуночків серця у хворих на гіпертонічну хворобу і цукровий діабет 2 типу 3 36088 P.221-228.]. Недоліком прототипу є те, що для реєстрації ППШ необхідний високотехнологічний електрокардіографічний апарат, який має відповідне комп'ютерне забезпечення, що дає можливість підсилення, усереднення та фільтрації високочутливого ЕКГ сигналу від низькочастотних складових та несерцевої електричної активності з метою досягнення низького рівня шуму. Застосування ЕКГ ВП лімітується відсутністю єдиних критеріїв діагностики ППШ і використанням різних систем відведень електродів. Частота виявлення ППШ при ГХ без суп утньої кардіальної та ендокринної патології не перевищує 40%, тоді як при ГХ із залишковими явищами гострого порушення мозкового кровообігу більше 60%. Крім того, прототип не враховує змін маси міокарда та біоелектричної активності ЛШ. В основу дійсної корисної моделі покладене завдання діагностики електрофізіологічної негомогенності міокарда шлуночків серця у хворих на ГХ і ЦД старшого віку за рахунок урахування маси міокарда та біоелектричної активності ЛШ. Спосіб здійснюють наступним чином: реєструють стандартну електрокардіограму (ЕКГ) при частоті фільтру - 50Гц, автоматично отримують амплітудні показники зубців S і R відповідно у першому та п'ятому гр удних відведеннях при мануальному опрацюванні даних. Проводять ехокардіографію (ЕхоКГ) за стандартною методикою із парастернального доступу по довгій вісі. Визначають кінцево-діастолічний розмір ЛШ, товщину задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перетинки в діастолу, що дає можливість розрахувати масу міокарда лівого шлуночка (ММ ЛШ). Одночасно з цим виявляють ППШ за методикою Simson, визначаючи параметри: тривалість фільтрованого комплексу QRS (DQRS), середньоквадратичну амплітуду останніх 40мс комплексу QRS (RMS40), тривалість низько амплітудних (40мкВ) сигналів у кінці комплексу QRS (LAS40). ППШ реєстрували при наявності двох наступних критеріїв: DQRS>120мс, RMS4038мс [Breithardt G., Cain M., El-Sherif N. et al. Standards for analysis of ventricular late potential using high resolution or signal-averaged electrocardiography. A statement by a Task Force Committee between the European Society of Cardiology, the American Heart Association and the American College of Cardiology //European Heart J. - 1991. - Vol. 12. - P.473-480]. Для виявлення хворих на ГХ і ЦД із порушеною електричною гомогенністю міокарда шлуночків нами визначений індекс електричної негомогенності шлуночків серця (ІЕНМШС) як відношення амплітудного критерію ГЛШ Соколова-Ліона за даними стандартної ЕКГ [Sokolow M., L yon Т.Р. The ventricular complex in left ventricular hypertrophy as obtained by unipolar precordial and limb leads //Am. Heart J. - 1949. - Vol. 37. - P.161-186.] до параметра, що розраховується за допомогою ЕхоКГ ММ ЛШ [Devereux R.B., Reichek N. Echocardio 4 graphic determination of left ventricular mass in man //Circulation. - 1977. - Vol. 55. - P.613-618.], що визначається за формулою: ІЕНМШС=RV5+SV1 /ММ ЛШ, де: - ІЕНМШС - індекс електричної негомогенності шлуночків серця, - RV5 - амплітуда зубця R у п'ятому грудному відведенні стандартної ЕКГ, - SV1 - амплітуда зубця S у першому грудному відведенні стандартної ЕКГ, - MM ЛШ - маса міокарда ЛШ, яку розраховують за методикою Реnn Convention: ММЛШ=1,04×[(МШП+ЗС+КДР)3-КДР3 ] - 13,6, де: - 1,04 - коефіцієнт щільності серцевого м'яза, - КДР - кінцево-діастолічний розмір ЛШ, - ЗС - товщина задньої стінки ЛШ у діастолу, - МШП - товщина міжшлуночкової перетинки в діастолу. ІЕНМШС у хворих на ГХ і ЦД старшого віку з наявністю ППШ був меншим, ніж у пацієнтів аналогічного віку без ППШ на 31,6% (р