Спосіб локалізації бронхо-плевральних нориць при піопневмотораксі

Спосіб локалізації бронхо-плевральних нориць при піопневмотораксі, що включає фібробронхоскопію, дренування плевральної порожнини, 3 36450 отворах заповнює бронхіальне дерево занадто швидко, що утр уднює визначення сегментарної локалізації шуканого ураження. Оперативні властивості наведеного об'єкта є також низькими, адже на пошук локалізації нориць витрачається до 4060хв часу. В основу дійсної корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб визначення локалізації бронхо-плевральних нориць при піопневмотораксі, застосування котрого дозволило б шляхом суміщення відеоторако- та фібробронхоскопії підвищити достовірність кінцевого результату та оперативність. Поставлена задача вирішується тим, що при здійсненні у відомому способі локалізації бронхоплевральних нориць при піопневмотораксі, що включає фібробронхоскопію, дренування плевральної порожнини, введення через дренаж фарбованого розчину, візуалізацію його транспорту у бронхіальному дереві та виявлення локалізації ураження у конкретній гілці, за результатом зникнення з поля зору слідів р уху фарбованого розчину, у відповідності до корисної моделі, додатково одночасно з фіброброскопією виконують відеоторакоскопію, при цьому фарбований розчин вводять у кожний з сегментів бронху через фібробронхоскоп, а його транспорт у плевральній порожнині візуалізують за допомогою відеоторакоскопу. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом посягає у наступному. Проведення відеоторакоскопії розширює огляд плевральної порожнини та колобованої легені, поліпшує визначення локалізації перфорації та її дольової належності при значно меншій тривалості виявлення позиції фібробронхоскопії нориць. Це зумовлене тим, що введення фарбованого розчину через фібробронхоскоп у кожний сегмент бронху забезпечує його візуалізацію незалежно від калібру шуканих нориць, а відтак, розширює огляд локалізації норицезмістовного бронху, а візуалізація транспорту контрастного агента за допомогою відеоторакоскопу підвищує достовірність кінцевого результату за рахунок огляду важкодоступних гілок бронха. Суміщення фібробронхо- та відеоторакоскопії у часі збільшує оперативність пошуку топографії бронхоплевральних нориць майже у 2 рази, а достовірність кінцевого результату збільшується відносно прототипу на 27% (р>0,96-0,98). Таким чином, сукупність ознак способу локалізації бронхо-плевральних нориць при піопневмотораксі є суттєвою і відповідає критерію «новизна», оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з перевершенням вищезазначеного технічного результату і не випливає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Відомості, які підтверджують можливість здійснення запропонованого способу, з реалізацію вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Сутність. Для здійснення способу локалізації бронхоплевральних нориць при піопневмотораксі залучають фібробронхоскоп фірми «Olympus» 4 (Japan) Ø 2,9мм і відеоторакоскоп фірми «Storz» (Germany), оптику «Hopkins», відеокамеру «TeLeкаm C-Mount», оптику «Hopkins», монітор «JVS», троакар Ø11мм, інтубаційну інтратрахеальну трубк у. Під ендотрахеальним знеболюванням, поблизу п'ятого міжребер'я хворого, у плевральну порожнину вводять через троакар, по передній аксилярній лінії оптику «Hopkins», з можливістю 30° передньобічного бачення, поєднуючи з відеокамерою «ТеLекаm C-Mount», а зображення виводять на монітор «JVS». Через відеоторакоскоп здійснюють огляд плевральної порожнини. Орієнтовано встановлюють джерело перфорації. Через інтубаційну інтратрахеальну тр убку занурюють фібробронхоскоп, просовуючи його у сегментарні бронхи відповідної долі легені. У кожний сегмент за допомогою фібробронхоскопу вводять 3-4мл метиленового синього як контрастний агент. Локалізацію сегментарного норицезмістового бронху встановлюють при його появі у плевральній порожнині за візуалізацією на екрані монітора «JVS». На завершення процедури фібробронхоскоп видаляють і проводять штучн у вентиляцію легенів. Після встановлення локалізації бронхоплевральної нориці плевральну порожнину дренують в оптимальній точці та видаляють троакар. Тривалість процедури становить 20-30хв, проти 40-60хв за прототипом, а достовірність кінцевого результату зростає на 46% (р>0,960,98). Приклад Хворий Н., 39 років, перебував у торакальному відділенні Дніпропетровської ОККЛПО «Фтизіатрія» з приводу дисемінованого туберкульозу лівої легені ускладненого піопневмотораксом (і/х №24). Після термінового обстеження, що включало одержання оглядової рентгено-, електрокардіограми, загального аналізу крові, огляду анестезіолога, хворому під ендотрахеальним наркозом одночасного провели фібробронхота відеоторакоскопією. Через 5 міжребер'я по передньо-аксілярній лінії у ліву плевральну порожнину занурювали торакопорт, вводили оптику, з можливістю 30° передньобічного бачення, котру приєднували до відеокамери. При огляді плевральної порожнини була виявлені наявність мутного ексудату, обсягом до 200мл, фібринозні шарування й крапкова перфорація в проекції нижньої долі. Після введення фібробронхоскопу в гирло бронху VI сегмента та його заливки 4мл метиленового синього спостерігали його появу у плевральній порожнині, що інформувало про локалізацію бронхоплевральної нориці у VI сегменті. Тривалість процедури склала 20хв. У подальшому здійснювали аргоно-плазмову коагуляція норицевого ходу, видаляли плевральний ексудат, дренували нижню й верхні зони плевральної порожнини, а після 1,5 місячної санації проводили нижню плевролобектомію, з отриманням позитивного клінічного результату. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», оскільки допускає перевершення вищезазначеного технічного результату у торакальній хірургії на 5 36450 основі продуктів, що стали відомі за подією пріоритету, а його характеристика, що зазначена у н.п. Формули, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення, з можливістю кваліфікації як корисної моделі процесу. Джерела інформації: Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 1. Rafinski R. // Prax. Pneumal. - 1965. - №19. Р.736-746. 2. В.И. Гераськин // Хир ургия. - 1974. - №7. С.36-42. 3. Дякин В.М. // Вестник хирургии. - 1976. №10. - С.68-72. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601