Спосіб оцінки ступеня розвитку астенічних станів

Спосіб оцінки ступеня розвитку астенічних станів шляхом дослідження поту, який відрізняється тим, що за допомогою методу газорідинної хроматографії визначають наявність вищих жирних кислот (ЖК): стеаринової; олеїнової; арахідонової, розраховують їх співвідношення відносно контролю за формулами: C18 : 1 C18 : 1 , K2 = , де C20 : 4 C18 : 0 К1 - коефіцієнт, що характеризує порушення ліпідного метаболізму в гепатобіліарній системі; К2 - коефіцієнт, що характеризує вегетативні дисфункції організму; С18:0 - стеаринова ЖК, що відповідає за порушення нервової регуляції ліпідів біологічних мембран; С18:1 - олеїнова ЖК, зміни якої свідчать про порушення ліпідного метаболізму гепатоцитів; С20:4 основний субстрат утворення біорегуляторів (ейкозаноїдів), що відповідає за розвиток запального процесу, і при змінах коефіцієнтів К1 і К2 оцінюють ступінь розвитку астенічних станів. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до гігієни здоров’я, точніше, до ліпідології, і може використовуватися з метою оцінки ступеня розвитку астенічних станів. Стрес, гіподинамія, психоемоційна напруга, являється характерними рисами життя сучасного суспільства, лежать в основі формування хронічних астенічних станів. Актуальність проблеми профілактики і лікування астенічних розладів визначається їх значною поширеністю як в популяції населення в цілому - до 5%, так і в структурі скарг хворих, які звертались за медичною допомогою к лікарям загальної практики -14-65% [1-2]. Астенічний стан пов’язаний з психосоматичними розладами. Провідну роль у розвитку психосоматичної патології відіграє хронічний стрес. Саме він служить одним із найважливіших чинників запуску багатоланкового механізму розвитку психосоматичних захворювань із переважним ураженням нервової, серцево-судинної, травної або інших систем організму. Варіантом клінічного перебігу виявляється у вигляді вегетативних кризів із відповідними проявами симпатота /або ваготонії, тахі- або брадикардії, підвищення або зниження артеріального тиску, кардіалгій, сухості або пітливості шкіри і т.д./ у поєднанні з психоемоційними та кошітивними розладами у вигляді формування „невротичного типу особистості й афективними порушеннями [3]. Таким чином, одним з основних направлень усунення астенічних станів є складність вибору лікувальної тактики. Існує спосіб застосування седативних препаратів для лікування хворих з астенічними розладами [4]. Однак, вказаний спосіб не дозволяє оцінити ступеню розвитку астенічних станів. Найбільш близьким за технічним рішенням аналогом до способу, що заявляється, є спосіб прогнозування розвитку нейроциркуляційних розладів [5]. Цим методом визначають ліпідні показники в поті, які характеризують порушення в ендокринної системі. Однак, цей спосіб має суттєві недоліки. Цей спосіб не дозволяє оцінити ступеню розвитку астенічних станів. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу прогнозування розвитку астенічних розладів у осіб з неврозоподібним станом з метою покращення рівня здоров’я та нормалізації вегетативних дисфункцій. Досягнутий технічний результат від використання заявленої корисної моделі полягає у своєчасному виявленні і профілактиці розвитку астенічних розладів; дає можливість покращити ефективність гігієнічних та профілактичних засо (19) UA (11) 36842 (13) U K 1= 3 36842 бів, діагностувати ранні прояви вегетативних дисфункцій. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження поту, згідно корисної моделі, за допомогою метода газорідинної хроматографії визначають наявність вищи х жирних кислот (ЖК): стеаринової, олеїнової, арахідонової, розраховують їх співвідношення відносно контролю за формулами: K 1= C18 : 1 , K 2 = C18 : 1 де C20 : 4 C18 : 0 К1 - коефіцієнт, що характеризує порушення ліпідного метаболізму в гепатобіліарній системі; К2 - коефіцієнт, що характеризує вегетативні дисфункції організму; С18:0 - стеаринова ЖК відповідна за порушення нервової регуляції ліпідів біологічних мембран; С18:1 - олеїнова ЖК, зміни якої свідчать про порушення ліпідного метаболізму гепатоцитів; С20:4 - основний субстрат утворення біорегуляторів (ейкозаноїдів) та відповідна за розвиток 4 запального процесу, і при змінах коефіцієнтів К1 і К2 оцінюють ступень розвитку астенічних станів. Переваги цього метода: чутливість газорідинної хроматографії -10-7А, висока інформативність, що дозволяє проводити оцінку: - порушень ліпідного метаболізму, який викликає вегетативні дисфункції, - покращення функціонального стану, - відновлення фізіологічних резервів організму. Спосіб здійснюють таким чином: 1. забір проби поту виконують в ранішні години, натщесерце після попередньої санітарної обробки підмишечних западин, використовуючи фільтрувальний папір площею 5,0´5,0см протягом 15 хвилин. Потім фільтрувальний папір, змочений потом, поміщають у пробірку об’ємом 15,0мл з притертим корком. 2. газохроматографічний аналіз підготованого біологічного матеріалу здійснюють за методикою [6]. Таблиця Результати запропонованого способу представлені у таблиці ( в %) Назва ЖК С18:0 С18:1 С20:4 Контроль поту п=15 13,4±0,9 15,7±0,8 4,5±0,5 І гр упа п=8 6,0±0,6* 8,4±0,8* 30,9±1,5* 11 група п=17 5,4±0,5* 13,7±1,0 9,7±1,0* K 1= C18 : 1 , C20 : 4 3,50 0,27 1,41 K2 = C18 : 1 , C18 : 0 1,20 1,40 2,50 *) р