Спосіб моделювання комбінованого судинно-імунного пошкодження мозку

Спосіб моделювання комбінованого судинноімунного пошкодження головного мозку, що вклю 3 36843 Запропонований спосіб моделювання комбінованого судинно-імунного ураження головного мозку в експериментальних тварин здійснюють наступним чином: Проводять сенсибілізацію тварин (щурів) 20% водно-сольовим екстрактом гомологічної тканини мозку з вмістом білку 0,33-0,5мг/мл по методу Лоурі: в 1-й день - 0,5мл антигену; 2-й день - 1мл; 3-й день 1,5мл антигену. Через 12 днів після початку сенсибілізації тваринам у сонну артерію вводять 0,2мл розчину, що містить 20мл відмитих ізольованих адипоцитів, 2,8мл 10% розчину кальцію хлориду, 10г твіну та 0,9% розчин натрію хлориду до 100мл, після чого на артерію накладають лігатуру. Результат: через 1-3 доби після операції спостерігається коматозний або сопорозний стан тварин, звуження очної щілини з боку операції, крововиливи в око з боку операції, тонічна флексія контрлатеральної передньої лапи та її менший супротив поверхні при пасивному русі назад, рух у контр латеральний бік при утриманні щура за хвіст, тенденція до спонтанного обертання тварини у контр латеральну сторону при находжені на горизонтальній поверхні. Гістологічно в ураженій півкулі через 1 добу виявляється набряк, в дрібних артеріях виявляються адипоцити, спостерігається дилатація кровоносних мікросудин та значний переваскулярний набряк, велика кількість реактивно змінених нейроцитів. З 3 доби в сенсорній корі виявляються ознаки інфаркту мозку. Через 30 діб на верхньо-бічній поверхні ураженої півкулі виявляється значний дефект тканини або кіста. Прикладами конкретного виконання способу, що пропонується, є порівняльне дослідження комбінованого судинно-імунного ураження головного мозку та модельованого ішемічного ушкодження мозку у щурів. Піддослідні тварини були поділені на дві групи. Оперативні втручання здійснювали під внутрішньочеревним тіопенталовим наркозом (50мг/гк). Першу гр уп у (контроль) склали 20 щурів, яким відтворювалася емболізація адипоцитами гілок сонної артерії. Другу груп у склали 20 тварин в еону артерію яким емболізація адипоцитами гілок сонної артерії проводилася після попередньої сенсибілізації мозковим антигеном. Матеріал для дослідження, після евтаназії тварин передозуванням наркотичних засобів, забирався через 1, 3, 10 та 30 діб після початку досліду. Мозок щурів фіксували в 10% нейтральному формаліні при 4°С протягом 24 годин та ущільнювали у парафіні. Гістологічні парафінові зрізи товщиною 7мкм забарвлювали азур II-еозином. Проведені спостереження показали, що через 1 добу після початку досліду щури, яким моделювалося комбіноване судинно-імунне ураження головного мозку, знаходилися в стані. Гістологічно в ураженій півкулі через 1 добу виявляється набряк, в дрібних артеріях виявляються адипоцити, спостерігається дилатація кровоносних мікросудин та значний переваскулярний набряк, велика кількість реактивно змінених нейроцитів. У щурів контрольної групи проявляли дещо обмежену рухову активність, спостерігалися звуження очної щілини з боку операції, тонічна флек 4 сія контрлатеральної передньої лапи та її менший супротив поверхні при пасивному русі назад, рух у контрлатеральний бік при утриманні щура за хвіст, тенденція до спонтанного обертання тварини у контр латеральну сторону при находжені на горизонтальній поверхні. Гістологічно в ураженій півкулі мозку в дрібних артеріях виявлятися адипоцити. Кровоносні судини з боку ураження були розширені. Виявлявся значний переваскулярний набряк. Відмічається гіперхромне забарвлення більшої частини нейроцитів. Через 3 доби після початку досліду в щурів, яким моделювалося комбіноване судинно-імунне ураження головного мозку, спостерігалося знижена рухова активність, звуження очної щілини та крововиливи в око з боку операції, тонічна флексія контрлатеральної передньої лапи та її менший супротив поверхні при пасивному русі назад, рух у контрлатеральний бік при утриманні щура за хвіст. Гістологічно в ураженій півкулі мозку виявлялося ознаки початку формування осередку інфаркту. У щурів, яким моделювалася ішемія, спостерігається звуження очної щілини з боку операції, тонічна флексія контрлатеральної передньої лапи та її менший супротив поверхні при пасивному русі назад, рух у контр латеральний бік при утриманні щура за хвіст. Гістологічно в ураженій півкулі мозку виявлялося розширення кровоносних судини з боку ураження, виражені явища переваскулярного набряку. Через 10 діб після початку досліду в щурів, яким моделювалося комбіноване судинно-імунне ураження головного мозку, спостерігається зменшення виразності неврологічної симптоматики, але вона була більш виразна ніж при ізольованій ішемії мозку. В ураженій півкулі мозку визначався великий осередок інфаркту. У щурів, яким моделювалася ішемія, спостерігається зменшення виразності неврологічної симптоматики, рух у контрлатеральний бік при утриманні щура за хвіст виражений слабо, спонтанне обертання тварини у контрлатеральну сторону при находжені на горизонтальній поверхні практично відсутнє. В ураженій півкулі мозку зберігається розширення кровоносних судини з боку ураження, переваскулярний набряк зменшується, у порівняні з попереднім строком спостережень. Через 30 діб після початку досліду в щурів, яким моделювалося комбіноване судинно-імунне ураження головного мозку, спостерігається помірно виражена неврологічна симптоматика. В ураженій півкулі мозку виявлялися формування великого розміру тканинного дефекту або кісти. Через 30 діб після початку досліду в щурів, яким моделювалася ішемія, спостерігається звуження очної щілини з боку операції, а інша неврологічна симптоматика є невиразною. В ураженій півкулі мозку виявлялися окремі розширені кровоносні судини, незначно виражений навколо них переваскулярний набряк. На гістологічних препаратах з боку операцій у корі мозку візуально у 3 тварин визначається дефект тканин, а у двох кісти заповнені рідиною. Таким чином, проведені спостереження показали, що моделювання комбінованого судинно 5 36843 імунного ураження головного мозку призводить до посилення та збільшення розповсюдженості нейродегенеративних процесів. Література: 1. Цимбалюк B.I., Бондар Л.В. Спосіб моделювання гострого церебрального ішемічного інсульту у щурів. Патент на винахід №25489А від 30.10.1998 p. 2. Ганнушкина И.В.: Иммунологические аспекты травмы и сосудистых поражений головного мозга. - М., 1974. - 200 с. 3. Kogure К., Busto R., Scheinberg P., Reinmuth O.M. Energy metabolites and water content in rat brain during the early stage of development of cerebral infarction // Brain. - 1974. - V. 97. - P. 103 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 6 114. 4. Xue D., Slivka A., Buchan A.M. Tirilazad reduces cortical infarction after transient but not permanent focal cerebral ischemia in rats / Stroke. 1992. - V. 23. - P. 894-899. 5. Zhang Z., Zhang R. L., Jiang Q., Raman S. В., Cantwell L., Chopp M. A new rat model of thrombotic focal cerebral ischemia / J Cereb Blood Flow Metab, 1997. V. 17, N 2. P. - 123-35. 6. Zhang R.L., Zhang L., Jiang Q., Zhang Z.G., Goussev A., Chopp M. Postischemic intracarotid treatment with TNK-tPA reduces infarct volume and improves neurological deficits in embolic stroke in the unanesthetized rat. Brain Res. - 2000. - V. 878, N 1-2. - P. 64-71. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601