Спосіб лікування виразкової хвороби, сполученої з helicobacter pylori

Спосіб лікування виразкової хвороби, сполученої з Helicobacter pylori, що включає призначення антибактеріального препарату амоксициліну та інгибітора протонної помпи - пантопразолу, який відрізняє ться тим, що додатково призначають антибіотик азитроміцин (сумамед) у дозі 1000 мг один раз на день протягом 3 діб. (19) (21) 2000021090 (22) 24.02.2000 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Тіщенко Вікторія Вікторівна, Передерій Ольга Вячеславівна, Кляритська Ірина Львівна (73) Національний медичний університет імені О.О. Богомольця 36918 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування виразкової хвороби асоційованої з Helicobacter pylori, яка включає призначення традиційної терапії у вигляді антибактеріального препарату амоксициліну та інгибітора протонної помпи - пантопразолу, згідно з винаходом, замість метронідазолу призначають антибіотик - азітроміцин (Сумамед®) у дозі 1000 мг один раз на день протягом 3 діб. Ознаками, котрі відрізняють спосіб лікування виразкової хвороби асоційованої з Helicobacter pylori за винаходом від способу-прототипу, є використання азітроміцину, який швидко розповсюджується в організмі та досягає високих концентрацій у тканинах. Він має тривалий період полурозпаду (приблизно 68 годин), з повільнішим виділенням з тканин, що дозволяє приймати препарат один раз на добу та скорочує тривалість лікування. Азітроміцин - перший член нової макролідної категорії названої азалідами, має високу in vitro активність проти Helicobacter pylori; існує також доказ, що цей антибіотик досягає високої концентрації у тканині шлунку та ефективних концентрацій у шлунковому соку [10]. Високі рівні препарату, які оберігаються у тканині шлунку до 120 годин, після прийому однієї дози, дуже важливі, тому що завдяки цьому відбувається постійна доставка препарату до шлункових ямок, які є середовищем існування Helicobacter pylori, тому що азітроміцин підвищує частоту ерадікації цієї бактерії [11]. Також у способі за винаходом ми використовуємо замість омепразолу пантопразол (Контролок®), який має переваги над останнім, а саме має більш низьке споріднення до печінкової цитохром Р450 ферментативної системи, не впливає на її активність [12]. За літературними даними, в Україні такий підхід до лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, ще не відомий. Спосіб здійснюється наступним чином: на фоні традиційної терапії у вигляді антибактеріального препарату амоксициліну по 1000 мг під час їжі двічі на день (через 12 годин) та пантопразолу по 40 мг за 40 хвилин до їжі двічі на добу, ці препарати хворі приймали щоденно протягом 7-10 діб, з урахуванням динаміки клінічних, інструментальних, лабораторних показників, а також щоденно протягом перших трьох діб пацієнтам призначали азітроміцин по 1000 мг під час їжі один раз на добу. Таким чином, антихелікобактерна терапія складала 7-10 днів. На основі аналізу клініколабораторних даних встановлено, що застосування препарату в дозах менших за 1000 мг зменшувало частоту ерадікації Helicobacter pylori, a збільшення дози 1000 мг не покращило антихелікобактерного ефекту, що сприяло розвитку побічних реакцій потребуючих негайного припинення лікування. Контроль ефективності проведеного лікування здійснюється на основі клініколабораторних, ендоскопічних даних та даних швидкого уреазного та дихального 13С сечовинного тесту, гістологічного дослідження біоптату слизової оболонки шлунку, а надалі протягом року клінічне спостереження з виконанням дихального 13С сечовинного тесту через 6, 12 місяців після ерадікації Helicobacter pylori. Конкретний приклад застосування Хворий Г. (історія хвороби № 649) з діагнозом: виразкова хвороба у фазі загострення, активна виразка цибулини дванадцятипалої кишки (передня стінка 0,5х0,6 см, задня стінка 0,5х0,6 см). Уреазна активність біоптату різко позитивна. Позитивний дихальний 13С сечовинний тест DOB-18,3%о. При мікроскопічному дослідженні мазків-відбитків біоптатів слизової оболонки шлунку виявлено сильне обсіювання її Helicobacter pylori ( по Л. I. Аруїну). Призначене лікування включало 7-дений курс блокатора протонної помпи - пантопразолу (Контролоку®) за 40 хвилин до їжі, по 40 мг двічі на день, а також напівсинтетичного пеніцилінового антибіотика амоксициліну по 1000 мг. двічі на день під час їжі та макролідного антибіотика азітроміцину (Сумамед®) у дозі 1000мг один раз на день протягом 3 діб. Позитивна динаміка спостерігалася на 4 добу прийому терапії: перестали турбувати ''голодні'' та нічні болі у епігастральній ділянці. Контроль біохімічних показників крові (білірубіну, АЛТ, ACT, тимолової проби) проводили до лікування та відразу після закінчення: ніяких відхилень від норми не спостерігали. Тривалість амбулаторного антихелікобактерного лікування складала 7 днів. Через 4 тижні після ерадикаційної терапії було проведено ендоскопічне дослідження та взята біопсія з антрального відділу шлунку для проведення гістологічного дослідження, провели дихальний 13С сечовинний тест отримані результати показали, що виразка загоєна і при гістологічному дослідженні Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунку не було виявлено та ди хальний тест був негативний. Після закінчення лікування на протязі 12 місяців рецидивів виразкової хвороби та хелікобактерної інфекції не було. У клініці кафедри факультетської терапії № 1 Національного медичного університету (Клінічна лікарня № 18. бул. Т.Ше вченка, 17) було проліковано способом за винаходом 30 хворих з діагнозом: виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки, асоційована з Helicobacter pylori, легкої або середньої тяжкості, у стадіях загострення та ремісії, без ускладнень, підтвердженим анамнестичними, клініко-лабораторними, ендоскопічними даними та результатами швидкого уреазного та дихального 13С сечовинного тестів. В результаті проведеного лікування у 91% випадків спостерігалась ерадікація Helicobacter pylori, побічну дію відмічали 5,5% пацієнтів, які не потребували відміни призначеної терапії, протягом року у 4% хворих було відмічено загострення виразкової хвороби, при обстеженні яких знову було виявлено загострення виразкової хвороби, при обстеженні яких знову було виявлено Helicobacter pylori, тобто спостерігалася реінфекція. Таким чином, спосіб лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, за винаходом забезпечує більшу частоту ерадікації та безпечність терапії. Запропонований спосіб лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori, відрізняється від загальновизнаних застосуванням антибіотика - азітроміцину першого члену нової макролідної категорії названої азалідами у комплексі з традиційною терапією (антибіотиком і блокатором протоної помпи). Амоксицилін (Флемоксин Солю 2 36918 таб®) призначали по 1000 мг під час їжі двічі на день (через 12 годин); пантопразол (Контролок®) по 40 мг за 40 хвилин до їжі двічі на добу ( через 12 годин), ці препарати хворі приймали щоденно протягом 7-10 діб, а також щоденно на протязі перших трьох діб пацієнтам призначали азітроміцин по 1000 мг (Сумамед®) під час їжі один раз на день. Спосіб був апробований у клініці кафедри факультетської терапії № 1 Національного медичного університету. В результаті проведеного лікування 30 хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки, асоційовану з Helicobacter pylori (легкої або середньої тяжкості), частота ерадікації склала 91%, побічна дія 5,5%, число загострень протягом року склало 3%. Спосіб може бути рекомендованим для широкого використання у клінічній практиці. Джерела інформації 1. Kuipers E., Thijs J., Festen H. // Aliment. Phannacol. Ther, 1995, v. 9 (Suppl. 2), p. 59-69. 2. Pension J. // Aliment. Phannacol. Ther, 1996, v. 10, p. 469-486. 3. Walsh J.H. et al. The treatment of Helicobacter pylori infection in Management of Peptic Ulcer Disease. N Engi J. Med.,1995; 12: 984-90. 4. Лапина Т.Л., Мягкова Л.П., Склянская О.А., Секамова С.М. Антибактериальные средства в лечении обострения язвенной болезни // Materia Medica. - 1995. - № 3. - С. 43-54. 5. Опыт изучения антибиотикорезистентных российских штамов Helicobacter pylori / Л.В. Кудрявцева: Материалы 7-й сессии Российской группы по изучению Helicobacter pylori. 27-28 мая 1999 г. - Новгород. - С. 11-14. 6. Рысс Е.С., Зварта у Э.Э. Фармакотерапия язвенной болезни. – М., 1998. - С. 14. 7. Lee A., Megraud F., Helicobacter pylori: techniques for clinical diagnosis and basic research, 1996, р. 20-21. 8. Megraud F, Cayla R, Bouchar S, Darmaillac Survellance or Helicobacter pylori resistence to macrolides and nitroimidasole compounds at national level (abstract). Am J Gastroenterol, 1994, 89, 1368. 9. Логинов Ф.С., Ильенко Ф.Ф., Городинская B.C. Комбинированная терапия язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с хеликобактериозом // Росс. журнал гастроэнт., гепатол., колопроктол. – 1995. - № 1. - С. 45-48. 10. Hamson J.D. et al. Azitromycin Levels in Plasma and Gastric Tissue, Juice and Mucus. Eur. J.Clin. Microbiol. Infect. Dis: 1991, 10, 862-864. 11. Fould G., Johnson R.B. Selection of dose Regimens of azitromycin // Journal ofAntimicrobial Chemotherapy, 1993, 31 (supp. E), 39-50. 12. Irvin М. Modlin. From Prout to the Proton Pump, Hamburg, 1998, р. 24-30. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3