Спосіб дослідження центрального поля зору шляхом автоматизованої аутоскотометрії мерехтінням

1. Спосіб дослідження центрального поля зору шля хом автоматизованої аутоскотометрії мерехтінням, що полягає у викликанні скотоми і вклю 37454 Досягнутий результат полягає в тому, що запропонований спосіб дослідження - автоматизована аутоскотометрія мерехтінням - за допомогою нескладного обладнання забезпечує швидке і точне виявлення позитивної транзиторної скотоми, що є цінною діагностичною інформацією. Відповідно до винаходу позитивну транзиторну скотому викликають шляхом освітлення білого екрану мерехтливим світлом фотопічної яскравості, при цьому оптимальну частоту мерехтіння, тобто частоту, при якій найкраще видно скотому, визначають індивідуально, потім забезпечують автоматизований режим мерехтіння з підібраною частотою, а зарисовку скотоми виконують під час, тобто одночасно з мерехтінням, при цьому спостереження за екраном здійснюють через дірчасту діафрагму. Для реалізації способу застосовують таке обладнання. 1. Білий матовий екран із пластика (50х70 см), на якому нанесена тангенціальна сітка: меридіани з інтервалом 30° і паралелі -з інтервалом в 5°. 2. Автоматизований пристрій для регулювання частоти мерехтінь з елементами регулювання та індикації, який дозволяє змінювати частоту мерехтінь в межах від 0 до 4 Герц. В пристрої є трипозиційний тумблер, за допомогою якого отримують мерехтливе або постійне освітлення, або його вимикають. 3. Джерело освітлення - електролампочка (75 Вт) з рефлектором. 4. Дірчаста діафрагма - 3 мм (2-4 мм) в пробній оправі. Спосіб здійснюють таким чином. Дослідження проводять в дещо затемненому приміщенні при мезопічному освітленні (5-10 люкс), що дозволяє розрізняти на екрані тангенціальну сітку. Хворого садять на відстані 75 см від екрану так, щоб він мав можливість, не змінюючи положення голови, олівцем дістати до екрану. Перед оком в пробну оправу вставляють (при необхідності) коригуючу лінзу і дірчасту діафрагму 3 мм (2-4 мм), а перед парним оком - матову заслінку. Після 5-ти хвилинної темнової адаптації хворий відкриває очі, фіксує голову на підставці і уважно дивиться на центральну точку. Потім вмикають автоматизований пристрій і починають обстеження при частоті мерехтіння 0,5 Герц, поступово її підвищуючи до максимальної (4 Герц), а потім поступово знижуючи до мінімальної (0 Герц). Цей цикл повторюють 2-3 рази з метою виявити оптимальну (індивідуальну) частоту мерехтіння, при якій даний пацієнт найкраще бачить скотому. Цю частоту фіксують і реєстр ують. Після нього проводять заключний етап обстеження: встановлюють знайдену оптимальну (індивідуальну) частоту і хворий, фіксуючи поглядом центральну точку екрана, обмальовує контури скотоми під час мерехтіння. За допомогою запропонованого способу проведена аутоскотометрія у 50 хворих, у яких були діагностовані, або підозрювались такі захворювання як центральна серозна хоріоретинопатія, макулодистрофія (ексудативна форма) і субретинальна неоваскулярна мембрана. Результати дослідження виявились такі: позитивну транзиторну скотому вдалось виявити у 90% хворих. У 10% хворих скотома не була знайдена; 4% з них мали макулодистрофію Кунт-Юні уса в далеко зайденій стадії з гостротою зору 0,01-0,02; у 6% хворих відшарування пігментного епітелію прилягло, при цьому рідина перейшла в середні і внутрішні шар сітківки, настало підвищення чіткості зору, і майже зникло затуманювання, в зв'язку з цим центральну скотому перестали визначати. Нами встановлено, що оптимальна (індивідуальна) частота мерехтіння при центральній серозній хоріоретинопатії становить близько 1,5-2,5 Герц, при "вологій" формі макулодистрофії - 0,81,5 Герц, при неоваскулярній мембрані -1,0-1,6 Герц. Наводимо приклад застосування ефективності автоматизованої аутоскотометрії. Хворий Н., 30 років, був госпіталізований в очну клініку НМУ зі скаргами на погіршення зору, появу затуманювання та викривлення і зменшення предметів. Гострота зору = 0,6 /кор. +0,5 Д/ = 1,0. При дослідженні поля зору за допомогою кампіметра і периметра порушень не виявлено. Очне дно: в області заднього полюса знайдено округлої форми зону набряку сітківки розміром 2х2 ДД з крайовим дуговим рефлексом; симптом світного диску - позитивний. Була запідозрена центральна серозна хоріоретинопатія. Дослідження поля зору за допомогою методики автоматизованої аутоскотометрії мерехтінням дозволило виявити транзиторну центральну скотому діаметром 8х10°, контури якої були чіткішими і вона довше зберігалась при частоті мерехтінь 2,2 Герц. При іншій частоті скотому було видно гірше, або вона зовсім не виявлялась. На основі анамнезу, клінічної картини і даних функціональних досліджень був установлений діагноз - центральна серозна хоріопатія. З метою верифікації захворювання була зроблена флюоресцентна ангіографія, за допомогою якої виявили типову "точку протікання", яка була розміщена над фавеолою на відстані 700 мкм. Після проведеної лазеркоагуляції на 3-й день відшарування пігментного епітелію зникло і транзиторну скотому вже не знаходили. Цей приклад говорить про те, що виявлення позитивної транзиторної скотоми дозволило підтвердити діагноз, а після верифікації за допомогою ангіографії визнано доцільним призначити і застосува ти відповідне (лазерне) лікування. Запропонований спосіб дослідження - автоматизована аутоскотометрія мерехтінням - має такі переваги порівняно з прототипом. 1. Застосування автоматизації при регулюванні частоти, порівнюючи з мануальним способом, полегшує викликання скотоми, визначення і підтримання оптимальної (індивідуальної) частоти мерехтінь протягом всього дослідження, що сприяє підвищенню чіткості скотоми і подовженню терміну її існування. Знання оптимальної частоти полегшує виявлення скотоми і при повторних обстеженнях хворого в динаміці. 2. Застосування дірчастої діафрагми сприяє більш чіткому проявленню скотоми і полегшує її виявлення. 3. Підвищується точність реєстрації скотоми, бо хворий замальовує скотому одночасно з мерехтінням, а не після закінчення, як у прототипі. 2 37454 4. Підвищується ефективність діагностики хоріоретинальних захворювань, які супроводжуються відшаруванням пігментного або нейроепітелію в макулі. Література 1. Новохатский А.С., Руссев В.В., Шигина Р.П. Способ исследования центрального поля зрения. А.с. СССР 1153913. 2. Тодор Г.А., Тодор О.Г. Способ исследования центрального поля зрения. Патент Украины 22882 А 3. Тодор Г.А., Тодор О.Г. Способ исследования центрального поля зрения. Положительное решение о выдаче Патента Украины по заявке № 98031211, приоритет от 10.03.1998 г. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3