Антибактеріальна мазь

Антибактеріальна мазь, що містить гентаміцину сульфат і основу, яка відрізняється тим, що вона додатково містить лінкоміцину гідрохдорид і фурагін, а як основу містить гліцерин, або суміш гліцерину і води, або суміш води, гліцерину і желатину, за наступним співвідношенням вказаних компонентів, мас. %: Винахід відноситься до медицини, зокрема до способу, який може застосовуватися в хірургічній практиці для лікування гнійно-запальних процесів після їх хірургічної обробки. Відома мазь "Фастин", яка містить такі компоненти, %: Прототип збігається з винаходом, у тому, що до їх складу входять гентаміцину сульфат і основа. Але, внаслідок того, що основою мазі є жировий компонент, прототип має ті ж недоліки, що й аналог. Крім того, її не можна застосовувати у фазі репарації (регенерація тканини), тому що вона не містить компонентів, які сприяють загоюванню ран. Тому лікувальна ефективність відомої мазі мала, до того ж вона не є комбінованим засобом (препаратом) для лікування ран і опіків. В основу винаходу поставлена задача створити комбінований засіб (препарат) для лікування ран і опіків, а саме антибактеріальну мазь, в якій шляхом введення до її складу додаткового нітрофурану та іншої основи забезпечити підвищення лікувальної ефективності (фармацевтичної дії) мазі при застосуванні в І фазу гнійно некротичного процесу. Поставлена задача вирішена в антибактеріальній мазі, що містить гентаміцину сульфат і основу, тим, що вона додатково має лінкоміцину гідрохлорид і фурагін, а як основу - гліцерин, або суміш гліцерину і води, або суміш гліцерину, води і желатину, за наступним співвідношенням вказаних компонентів, мас. %: гентаміцину сульфат лінкоміцину гідрохлорид фурагін гліцерин, або суміш води і гліцерину, або суміш води, гліцерину і желатину 0.04-1,0 0,24-5,0 0,08-2,0 решта. Новим у винаході є те, що мазь додатково A (13) 37580 (11) Як основу мазь містить суміш води, ланоліну і стеарину (див. Машковский М.Д., Лекарственные средства, Изд.13-е, Харьков, "Торсинг", 1997 г., т. 2, с. 325-330). Мазь "Фастин" застосовують при опіках І ступеня, свіжих опіках І і II ступенів, гнійних ранах, піодермії. Але до основи відомої мазі входять жирові компоненти (ланолін, стеарин). Вказана мазь не здатна абсорбувати ексудат (виділення з рани) і, як наслідок, її не можна застосовувати в І (гнійнонекротичну) фазу. Найближчою до неї є атибактеріальна мазь, яка містить 0,1% гентаміцина сульфата і основу вазелін (див. Черномордик А.Б., Применение антибиотиков и других химиотерапевтических препаратов, Справочник, 3-е издание, - К.: Вища школа, 1988, - С. 107). Мазь рекомендується до застосування інфікованим синьо-гнійною паличкою при гнійно-запальних процесах. Нею мажуть безпосередньо осередок інфекції. Дана мазь обрана прототипом. UA 0,2 1,6 3 решта 0,04-1,0 0,24-5,0 0,08-2,0 решта. (19) фурацилін синтоміцин анестезін основа гентаміцину сульфат лінкоміцину гідрохпорид фурагін гліцерин, або суміш гліцерину і води, або суміш води, гліцерину і желатину 37580 містить лінкоміцину гідрохлорид і фурагін, а також інший склад основи, а саме: гліцерин, або суміш гліцерину і води, або суміш води, гліцерину і желатину. Лінкоміцину гідрохпорид відноситься до класу лінкосамідів. Він застосовується в медичній практиці при стафілококових і стрептококових інфекціях, а також при інфекції, яку викликають неспороутворюючі анаероби. Препарат малотоксичний (див. Машковский М.Д., Лекарственные средства, Изд. 13-е, Харьков, "Торсинг", І997 г.,т. 2, с. 276). Фурагін. Відноситься до класу похідних нітрофурану. В медичній практиці застосовується як антимікробний засіб. За своєю активністю перевищує фурацилін і фурадонін, але поступається фуразолідону. Має дуже малу гостру токсичність у порівнянні з іншими препаратами цього класу. Для промивання ран і опіків використовують насичений розчин (1:13000) на ізотонічному розчині NaCl. В офтальмології використовується у вигляді крапель (водний розчин 1:13000) (див. Машковский М.Д., Лекарственные средства, Изд. 13-е, Харьков, "Торсинг", 1997 г.,т. 2, с. 330). 3 науково-технічної і патентної літератури невідомо використання фурагіна у складі мазі з іншими похідними нітрофурану або лінкосамідів. Гліцерин. Відноситься до класу неводних гідрофільних розчинників. Трьохатомний спирт. Гігроскопічна речовина, яка змішується з водою в будь - яких пропорціях. Широко застосовується у медичній практиці як основа для мазей (див. Государственная фармакопея СССР, 10 издание, "Медицина", М., 1969, c. 719-720). Крім функції розчинника гліцерин зменшує подразнення шкіри від багатьох ліків. Желатин. Це продукт часткового розкладу коллагену. Широко застосовується у медичній практиці як компонент при виготовленні мазей, емульсій, суспензій (див. Государственная фармакопея СССР, 10 издание,- М.:Медицина, 1969,статья 309). З науково-технічної, медичної та патентної літератури невідомо сумісне використання складної системи, до якої входять похідні нітрофурану (фурагін), аміноглікозид (гентаміцину сульфат), лінкосамід (лінкоміцину гідрохлорид), гідрофільні розчинники (гліцерин і желатин) і вода. Якісний і кількісний склад мазі подібрано експериментально. Явно передбачити можливість сумісного використання перелічених речовин неможливо. Кількість фурагіну, гентаміцина сульфату і лінкоміцину гідрохлориду підібрана, виходячи з фармакологічної дії. Зменшення кількості вказаних компонентів приводить до втрати або зниження фармакологічої (антибактеріальної) дії, а збільшення недоцільне, тому що ефект досягається в межах заявленого. При цьому, не можна виходити за межі, які визначені фармакопейною статтею. Антибактеріальну мазь готують таким чином. Спочатку готують основу. Для цього рецептурну кількість желатину заливають водою і залишають для набухання протягом 3-4 годин. Далі на водяній бані після розтоплення желатину додають гліцерин при постійному перемішуванні до одержання однорідної маси. Після цього до основи при t=50°C додають такі компоненти, мас. %: фурагін гентаміцину сульфат лінкоміцину гідрохлорид 0,08-2,0 0,04-1,0 0,24-5,0. Масу знову перемішують. Мазь готова для використання або фасування з наступним використанням. Приклад 1. Приготували антибактеріальну мазь, як описано вище, компоненти брали у наступному співвідношенні, мас.%: гентаміцину сульфат пінкоміцину гідрохлорид фурагін основа 0,5 2,5 0,5 96,5. До основи входили компоненти у такому співвідношенні між собою, мас.%: желатин вода гліцерин 1,5 3,0 95,5. Приклад 2. Кількісний і якісний склад антибактеріальної мазі, мас. %: гентаміцину сульфат лінкоміцину гідрохлорид фурагін основа 0,04 0,24 0,08 92,64. Склад основи, мас. %: ггліцерин вода 10 90 Приклад 3. Кількісний і якісний склад антибактеріальної мазі. мас.%: гентаміцину сульфат лінкоміцину гідрохлорид фурагін основа (гліцерин) 1,0 5,0 2,0 92,0. Приклад 4. Хвора Т., 62 p. звернулась зі скаргами на болі і почервоніння в області післяопераційного рубця. Температура тіла – 38,6°С. слабкість, нездужання протягом 4-х діб. Анамнез життя без особливостей. Оперована у зв'язку з фібріомою матки місяць тому. У середній треті післяопераційного рубця набряклість, гіперемія. Пальпаторно визначається тугий болючий інфільтрат діаметром ~8 см з розм'ягченням у центрі. локальна гіпертермія. Діагноз: абсцес післяопераційного рубця. 3.03.2000 p. після обробки операційного поля під місцевою анастезією розрізом до 7 см над місцем флуктації по ходу старого післяопераційного рубця розрізаний гнійник. Виділилося майже 50 мл сливкоподібного гною. Некротизовані тканини вилучені. Рана промита розчинами анти 2 37580 септиків, висушена. Через краї рани проведені лігатури. Порожнеча тампонована салфетками, які змочені 430 мл мазі. (приклад 3), накладена поверхнева компресна пов'язка. Антибактеріальна терапія не назначалася. 04.03.2000 p. Стан хворої задовільний, температура тіла 36,8°С. Турбує біль в області післяопераційної рани. Пов'язка сильно промокла серозно-геморагічним ексудатом. Набряклість навколо рани зменшилася. Тампон з порожнечі рани мав незначне промокання серозно-геморагічним ексудатом з нальотом гною. Некротичні тканини вилучені. Рана промита гідропероксидом, просушена, тампонована салфеткою, яка змочена цією маззю,. Накладена поверхнева компресна пов'язка. 05.03.2000 p. Стан хворої задовільний. Температура тіла 36,7°С. Присутні помірні болі в області розрізу. Пов'язка промокла серозно-геморагічним ексудатом. Вилучено тампон з незначним нальотом гною. В рані мають місце грануляції. Рану промито антисептиками, осушено, тампоновано салфеткою з маззю, , накладено компресну пов'язку. 06.03.2000 p. Загальний стан задовільний. Температура тіла нормальна. Скарг не має. Пов'язка промокла серозно-геморагічним ексудатом. Тампон вилучено. Рана без домішки гною, з гарними грануляціями. В рану введено ~20 мл. цієї мазі, , шви добре затягнуті. 07.03.2000 p. Пов'язка промокла серозно геморагічним ексудатом без ознак запалення. Краї рани розведені для вилучення ексудата. Замінено поверхневу пов'язку. 10.03.2000 р. Рана без ознак запалення. Замінено поверхневу пов'язку. 14.03.2000 p. Шви знято. Рана загоїлася. Ефективність запропонованої мазі вивчали на II групах хворих, які мали нагноєння. І група - контрольна (20 чоловік); II група - експериментальна (20 чоловік). До контрольної групи увійшли пацієнти, яким на фоні необхідного загального лікування застосовували препарати для лікування ран під пов'язкою в першу фазу (Левосин, Левомеколь, Нітацид, Офпокаїн). Після стандартної хірургічної обробки рани в порожнину гнійника вводили тампон з препаратом. Перев'язки робили один раз на добу до очищення рани. До експериментальної групи увійшпи пацієнти, які мали те ж захворювання і яким після хірургічної обробки ран застосовували тампони з маззю, що заявляється. Дані наведені в таблиці. Як видно з таблиці, мазь, має більшу ефективність, ніж вище перелічені препарати для лікування гнійних ран. У хворих експериментальної групи раніше приходила у норму температура тіла, рана раніше очистилася від гною і некрозів, а також появилася грануляція. Значно скоротилася тривалість лікування хворих. Таблиця Порівняльні дані клінічних іспитів Групи хворих Контрольна Експериментальна Рівень значення t критерія Ст’'юдента Число хворих 20 20 Клінічні критерії оцінки лікування (діб) нормалізація тем- очищення рани поява гранутривалість ператури тіла ляцій лікування 4,4 ±0,8 5,6 ±0,6 5,1 ±0,5 21,2 ±2,4 1,9 ± 0,2 3,0 ±0,2 2.6 ±0,2 II,0±0,4 p< 0,01 p