Присосок для виконання відеоендоскопічної ехінококектомії легень та печінки і спосіб його реалізації

1. Присосок для виконання відеоендоскопічної ехінококектомії легень та печінки, що містить вакуумну камеру, який відрізняється тим, що він виконаний у ви гляді напівтора, який має по осі отвір 38857 акар, через який видаляють ехінококову рідину, оболонки паразиту і виконуються сколексо- і бактерицидну обробку залишкової порожнини. Присосок 1 (фіг.) виконаний у вигляді напівтора і має у центрі отвір 2 для уведення троакару 3, через який під час операції почергово проводять необхідні хірургічні інструменти 4. Крім того, у тілі напівтора виконаний отвір 5 для відсмоктування повітря з його порожнини. Пристрій використовують наступним чином. Після уточнення локалізації кісти прямо над ній роблять розтин шкіри довжиною 2,0 см і в плевральну порожнину вводять спеціальний присосок з еластичної силікованої гуми з отвором у центрі. Останній щільно підводять до стінки кісти. Після створення негативного тиску в присоску за допомогою електровідсмоктувача або шприца Жане досягається герметичне з'єднання присоска з поверхнею вісцеральної плеври або поверхні печінки над кістою. Потім через це ж отвір уводять троакар діаметром 14-18 мм, з'єднують його з присоском. Через цей троакар роблять пункцію кісти товстою голкою й евакуацію її вмісту за допомогою електровідсмоктувача. Далі в порожнину кісти уводять від 5 до 15 мл стерильного 100% гліцерину і після експозиції в 57 хвилин знову роблять повну аспірацію вмісту кісти. Опрацювання гліцерином роблять двічі. Потім фіброзну капсулу розкривають електрокоагуляційним гачком. Хітинову оболонку видаляють або вакуум-отсосом, або ендоскопічним затискачем. Вільні ділянки фіброзної капсули висікають неодимовим АІГ-лазерним скальпелем. Внутрішню поверхню кісти опрацьовують расфокусованим випромінюванням неодимового АІГ-лазера через світловод, уведений через троакар, що розташовується над кістою. Окреме введення присоску і троакара дозволяє обмежитися мінімальним розтином, довжиною 2 см. Присосок із силіконової гуми можна стиснути і ввести в плевральну або черевну порожнину в стиснутому вигляді. Порожнина з негативним тиском усередині присоска відмежована від робочого каналу троакару. Це дозволяє виконувати хірургічне втручання з невеликим ризиком розгерметизації й засіяння навколишніх тканин сколесами. Приклади конкретного використання способу. Запропонованим способом отримали лікування 26 хворих з ехінококозом легень (12 пацієнтів) та печінки (14 пацієнтів). Їм було виконано відеоендоскопічну ехінококектомію з використанням розробленого нами присоска. Використання ендоскопічних методик лікування ехінококозу дозволило значно зменшити опе раційну травму. За рахунок цього покращився післяопераційних перебіг захворювання. На другу добу хворі могли приймати їжу та ходити. На 46 добу вони виписувалися для амбулаторного лікування. У 5 пацієнтів з ехінококозом печінки спостерігалося тривале (більше 7 діб) підтікання ексудату та жовчі по дренажу з порожнини кісти. Ці хворі були виписані з стаціонару з дренажем, який був видалений на 15-40 добу післяопераційного періоду після ультразвукового дослідження та підтвердження повної облітерації залишкової порожнини. У хворих з ехінококозом легень проводилося контрольне рентгенологічне обстеження через 1 місяць, яке показало повну облітерацію залишкової порожнини у всі х хворих. Приклад 1. Хворий Н., 45 років. При рентгенографії легень знайдено ехінококову кісту з субплевральною локалізацією діаметром 5 см у середній долі правої легені. Йому було виконано торакоскопічну ехінококектомію з використанням запропонованого нами метода. Залишкова порожнина була оброблена разфокусованим випромінюванням неодимового АГГ-лазера з вихідною потужністю 50 Вт і експозицією 5 хвилин. Післяопераційний період перебігав гладко. На другу добу був видалений дренаж з плевральної порожнини. На 4 добу хворий був виписаний для амбулаторного лікування. Рентгенологічний контроль виконаний через один місяць. Діагностовано повну облітерацію залишкової порожнини. На місці кісти - м'який рубець. Приклад 2. Хворий М., 36 років. При ультразвуковому дослідженні діагностовано паразитарну кісту у передніх сегментах правої долі печінки діаметром 7 см. Цьому хворому виконано лапароскопічну ехінококектомію за запропонованим нами пристроєм та способом з використанням дренування залишкової порожнини після видалення кісти. Хворий був виписаний додому на 5 добу. Дренаж був видалений на 16 добу після операції амбулаторне після ультразвукового контролю. Порівняно з прототипом, запропоновані нами пристрій та спосіб його реалізації дозволяють, виконати оперативне втручання через менший розтин та запобігти засіяння навколишніх тканин та порожнин життєздатними ехінококовими сколексами. Відсутність необхідності підтримування негативного тиску у троакарі дозволяє зручно та швидко виконувати видалення вмісту кісти та обробку залишкової порожнини після ехінококектомії. Джерела інформації 1. Кротов Н.Ф., Расулов А.Э., Шаумаров З.Ф. Видеоторакоскопическая эхинококкэктомия легких // Эндоскопическая хирургия. - 1999. - № 1. С. 18-21. 2 38857 Фіг. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3