Спосіб діагностики первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка

Спосіб діагностики первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка, що передбачає проведення клінікоінструментального дослідження, який відрізня 3 39519 них вен, порушення ритму та провідності серця, інфекційний ендокардит. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає у покращенні та спрощенні діагностики первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка. Технічний результат від впровадження винаходу полягає у підвищенні ефективності діагностики первинної правошлуночкової серцевої недостатності у хворих з різними варіантами гемодинамічного перевантаження правого шлуночка. Поставлена задача досягається тим, що передбачає проведення клініко-інструментального дослідження, згідно корисної моделі, коли визначають дистанцію 6-хвилинної тест-ходьби, електрокардіографічні ознаки перевантаження правого шлуночка, кінцево-діастолічний розмір правого шлуночка у парастернальному доступі і, при дистанції 6-хвилинної тест-ходьби менше 500м, наявності ознак перевантаження правого шлуночка на електрокардіограмі та кінцево-діастолічному розмірі правого шлуночка більше 30мм у парастернальному доступі під час проведення ехокардіографії, діагностують первинну правошлуночкову серцеву недостатність у хворих з гемодинамічним перевантаженням правого шлуночка. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворому із гемодинамічним перевантаженням правого шлуночка серця проводять нескладне клінікоінструментальне дослідження, яке включає проведення тесту з 6-хвилинною ходьбою, ЕКГ у 12 стандартних відведеннях та доплер-ЕхоКГ. Тест з 6-хвилинною ходьбою є найпростішим методом оцінки толерантності до фізичного навантаження хворих із серцевою недостатністю, який широко використовують останніми роками і рекомендований для об'єктивізації належності пацієнта до того чи іншого ФК NYHA у хворих із первинною лівошлуночковою серцевою недостатністю та легеневої артеріальної гіпертензії. Суть його полягає в тому, що вимірюють дистанцію, яку пацієнт може пройти за 6 хвилин. Якщо пацієнт піде надто швидко і буде вимушений зупинитись, ця пауза також включається в 6 хвилин. Відстань, яку може подолати хворий за 6 хвилин за умови відсутності суб'єктивних і об'єктивних ознак погіршення загального стану (задишка, слабкість, посилення цианозу, запаморочення та ін.) не тільки характеризує функціональний стан хворого, а й несе прогностичну значимість. З приводу первинної правошлуночкової серцевої недостатності такі розробки не проводилися. Праць, в яких визначали інформативність ЕКГ-ознак гіпертрофії правого шлуночка у хворих саме з верифікованим діагнозом первинною правошлуночковою серцевою недостатністю, практично немає. Вперше критерії для діагностики гіпертрофії міокарда були запропоновані у 1949 році. В подальшому виникло багато модифікацій цих критеріїв, що відображало незадовільність існуючими методами оцінки наявності та вираженості гіпертрофії міокарда правого шлуночка. Більшість цих критеріїв є доволі 4 громіздкими, через що їх клінічне практичне використання обмежується. На базі кардіологічних відділень Центральної міської клінічної лікарні м. Києва запропонованим способом було обстежено 80 хворих із гемодинамічним перевантаження правого шлуночка (з ідіопатичною легеневою артеріальною гіпертензією, хронічною післяемболічною легеневою гіпертензією та де фектом міжпередсердної перегородки). За даними проведеної проби з 6-хвилинною ходьбою було з'ясовано, що у 23 (36,5%) пацієнтів з верифікованою правошлуночковою серцевою недостатністю, за даними сироваткового вмісту NTproBNP, та у 15 (88,2%) хворих з гемодинамічним перевантаженням правого шлуночка без верифікованої серцевої недостатності її дистанція дорівнювала або перевищувала 500м (р