Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Водосховище, розміщене в зоні басейну ріки і виконане як гірнича виробка, дно якої нижче дна ріки і котра з'єднана з рікою трубопроводами або каналами, яке відрізняється тим, що водосховище виконано як декілька чарунок-виробок, з'єднаних в систему сполучених посудин.

Текст

Водосховище, розміщене в зоні басейну ріки і виконане як гірнича виробка, дно якої нижче дна ріки і котра з'єднана з рікою трубопроводами або каналами, яке відрізняється тим, що водосховище виконано як декілька чарунок-виробок, з'єднаних в систему сполучених посудин. (19) (21) u200813719 (22) 28.11.2008 (24) 10.03.2009 (46) 10.03.2009, Бюл.№ 5, 2009 р. (72) СИРОТА АН АТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA (73) СИРОТА АН АТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA 3 39886 об'єм одної чарунки-виробки буде дорівнювати 18,2/100=0,182км 3. Це вже той об'єм, який реальний для здійснення при сучасних технологічних можливостях. Зокрема, цілком реально таку чарунку-виробку виконати за 5 років, створивши для цього потрібну потужність технологічного комплексу. Кожна наступна чарунка-виробка буде з'єднуватись з попередньою трубопроводом з задвижкою, яка буде дозволяти при потребі ізолювати любу чар унку від загальної системи сполучених посудин, що загалом створюють об'єм водосховища. Не важко бачити, що в нашому конкретному випадку забезпечення повного об'єму водосховища потребує 500 років. Але запропоноване рішення звільняє нині живущих від символічного очікування недосяжного для них майбутнього. Тому, що кожну п'ятирічку буде реально вводитись в експлуатацію чарунка-виробка об'ємом 0,182км 3. А далі, наші наслідувачі нехай нарощують темпи виробки та скорочують повне спорудження водосхови ща до терміну, котрий може зменшити 500 років в десятки разів. Отже нереальна задача для традиційної гідротехніки стає абсолютно реальною справою в нашій постановці вирішення цієї задачі. А це означає, що можливо негайно приступати до вирішення цієї задачі, результати котрої неможливо переоцінити. Йдеться про створення стратегічного запасу прісної води, котра в прискореному темпі перетворюється в найважливіший ресурс життєдіяльності. Тому рішення цієї проблеми в нашій постановці набуває в державному масштабі найважливішого значення, актуальність котрого буде постійно підвищуватись. Продовжуючи міркування з цієї позиції, поглянемо на Україну. Починаючи запропоновану діяльність, держава повинна надати їй незворотній характер, постійно нарощуючи об'єм стратегічного запасу води. Головна водна артерія України Дніпро, перетворена в систему гігантських по площі водосхови щ, не вирішує цю задачу. Зокрема, начебто маємо великий сумарний об'єм водонакопичення 54842млн.м 3. Одначе корисний об'єм, котрий можна використовувати, становить менше половини 26344млн.м 3 [см. Справочник по водным ресурсам под редакцией Б.И Стрельца Киев. «Урожай» 1987 стр.94-95]. Але ж під цей корисний об'єм водонакопичення затоплено майже 10 тисяч квадратних кілометрів землі. Чи можна бути цим задоволеним та змиритись з таким становищем, коли більша частина території України не тільки потерпає від дефіциту води, але й він постійно зростає. Значить, об'єм водонакопичення в Україні потрібно нарощувати. Якщо це робити традиційно, то до вказаних 10 тисяч квадратних кілометрів потрібно додати ще більшу територію затоплення землі. Не кажучи вже про те, що очевидна відповідь на питання - чи маються взагалі сьогодні в Україні території, де можна було б здійснювати потрібне затоплення? Виходячи з викладених міркувань, ми стверджуємо, що наша пропозиція дозволяє подвоїти в Україні корисний об'єм водонакопичення, котрий буде розміщений на площі всього 100км 2. При потребі, об'єм акумуляції можна ще більше підвищити. Крім того, можливо вирішити цю задачу таким 4 чином, щоб звільнити понад чотири тисячі квадратних кілометрів вже затоплених земель України, перш за все в басейні Дніпра. Причому, це можна зробити так, щоб зберегти існуючі на Дніпрі ГЕС без пониження їх потужності. Зробити так, щоб забезпечити найвищу якість акумульованої води, без перетворення її на гниючий бульон, з котрого потім неймовірними зусиллями та затратами намагаються утворити рідину, яка все одно залишається небезпечною для життя людини. Це не домисли, а сьогоденна реальність доведена багаточисельними дослідженнями. Зрозуміло, що реалізація запропонованого рішення потребує розробки загальнодержавної програми, розрахованої на десятиліття вперед з постійним оновленням та уточненням по мірі продовження життя Держави. Не важко бачити, що запропонований підхід передбачає розробку скальних порід в об'ємах, які ніколи досі не здійснювались. Примітивно мислячі бюрократи всіх рівнів тільки через це будуть „не пущать”, як було зажди і як продовжується в найгіршому проявленні донині. Тому особливо наголошуємо, що, крім означених основних позитивів запропонованого рішення, його найголовніша перевага полягає в інтенсивній самоокупності з самого початку реалізації даного замислу. Ця теза стосується уваги бізнесових структур, які по визначенню повинні бути більш сприятливі до матеріально-фінансових зисків, ніж чиновнича номенклатура. Так от, мова про те, що гірнича маса скальних порід, яка видобувається в процесі здійснення чарунок-виробок, являється сировиною для вироблення щебеню і всіх інших виробів з каменю, які мають постійний, все зростаючий попит в будівництві всіх видів. Нинішня криза в економіці не довід, бо кризи приходять і уходять, а в загальному і цілому підсумку виробничий потенціал економіки на протязі всієї історії іде по висхідній. Так що, здійснення запропонованого рішення (який звісно потребує початкового фінансового імпульсу) буде інтенсифікуватись, самофінансуючись. Але навіть в цьому випадку скептики будуть заперечувати, доводячи, що передбачувані об'єми видобутку гірничої маси нікуди буде діти. Це типова реакція ретроградів, які з неймовірною легкістю відкривають путі любому глупству та злочинству, і не здібні дивитись на життя, як на процес удосконалення, а не самоудушення, заплутавшого наше буття вздовж і поперек. Росія, і Україна в тому числі, за ствердженням Миколи Васильовича Гоголя має дві біди „дураки и дороги”. Нічого з тих пір не змінилось і не міняється. То може пора на кінець приступати до ліквідації цього ганебного клейма. Не можемо самі, нам допоможуть (і не тільки найближчі) сусіди, хоч би тому, що при таких об'ємах собівартість і відповідно ринкова вартість нашої кар'єрної продукції з скальних порід (переважно гранітних) виявиться поза конкурентною не тільки для Європи, але й далі поза нею. Може на кінець Україна зважиться на серйозні діяння, на котрі не убоялися і не бояться многократно менші держави. Згадаємо лише крихітну Голландію, котра століттями відвойовувала свій 5 39886 життєвий простір у океана. А тут Румунія висуває претензії на острів Зміїний, вважаючи його скалою, через що хоче відірвати від України величезну частину її шельфа в Чорному морі, і всього, щоб під ним хранить Природа. Так давайте із Зміїного скали-острова площею 17 гектарів створимо, використовуючи нашу гірничу масу, повноцінний острів площею в декілька квадратних, можливо і десятків квадратних кілометрів. Умови для цього незрівнянно благосприятливіші, ніж у Голландії в її боротьбі з океаном. Більше того, Україна повинна створювати в Чорному морі на своєму шельфі десятки таких островів, враховуючи перспективу його освоєння з метою добутку газу та нафти. Голландія та інші подібні держави такого шансу ніколи не уп ускають, і давно б почали потрібні роботи. А якщо згадаємо, що Чорне море це не міряна комора для добування водню з сірководню, неважко збагнути фінансово-економічну, екологічну та соціальну привабливість і доцільність запропонованого рішення. Додамо до цього морську вітроенергетику на цих майбутніх островах. Енергетику, котра в Європі (куди так рвемося) вже давно стала масовим явищем, котре динамічно прогресує кількісно і якісно. Тоді, навіть в представленому спрощеному складі, отримаємо комплекс заходів, які стають якісно новим та незрівнянним ні з чим замислом по створенню в Україні економіки, яка перевищить любу економіку Європи. Якщо ж згадаємо головну мету запропонованого рішення - стратегічну акумуляцію прісної во Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 6 ди, стане зрозумілим, що вище зазначені позитиви запропонованого рішення це лише допоміжні інструменти для максимального прояву в глобальному масштабі унікальної переваги України, котрою являються кращі чорноземи планети Земля. Тому грамотна та цілеспрямована стратегія реалізації цієї переваги України можлива тільки при використанні нашої пропозиції, яка дозволяє забезпечити Україну найефективнішим зрошенням та зберіганням її чорноземів. Скільки може продовжуватись реалізація такого проекту? Частково ми торкнулись цього питання. Все буде залежите від потенціалу акумуляції води. Як перший прикид ми зазначаємо його в об'ємі 50км 3, що майже вдвічі перевищує нинішній корисний об'єм водонакопичення в Україні. Але це тільки приклад для ілюстрації. Бо зрозуміло, і про це також сказано, що проблема прісної води стає найважливішим стратегічним ресурсом, вартість якого буде постійно зростати. Тому, зазначений показник буде збільшуватись постійно, що дозволяє стверджувати - актуальність нашої пропозиції з плином часу також буде зростати необмежено не тільки в 21 столітті, але і далі. Одначе цятеза являється правомірною при обов'язковому забезпеченні науково-обґрунтованої збалансованості всіх басейнів стоку України з екологічним станом Чорного моря, куди цей стік попадає. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Syrota's water reservoir

Автори англійською

Syrota Anatolii Vasyliovych

Назва патенту російською

Водохранилище сироты

Автори російською

Сирота Анатолий Васильевич

МПК / Мітки

МПК: E02B 3/00

Мітки: сироти, водосховище

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-39886-vodoskhovishhe-siroti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Водосховище сироти</a>

Подібні патенти