Спосіб лікування хворих з шлунковою кровотечею

Винахід відноситься до медицини, зокрема до хірургії, і може бути використаним при лікуванні кровотеч різної етіології. Відомий спосіб лікування хворих з шлунковою кровотечею шляхом інтрагастрального введення гемостатичних препаратів [1]. Недоліком відомого способу е недостатня ефективність гемостатичної терапії із-за обмеженого часу контактування кровоточної слизової оболонки шлунка з гемостатичним засобом внаслідок швидкої евакуації лікувальної суміші із порожнини шлунка в кишечник через пілородуоденальний канал [2]. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити спосіб лікування хворих з шлунковою кровотечею, в якому шляхом інтрагастрального введення гемостатичних препаратів у вигляді піни з одночасним герметичним перекриттям пілородуоденального каналу досягають підвищення ефективності гемостатичної терапії. Поставлене завдання вирішують тим, що у способі лікування хворих з шлунковою кровотечею, який включає інтрагастральне введення гемостатичних препаратів, у відповідності до винаходу введення гемостатичних препаратів здійснюють у вигляді піни з допомогою зонду з одночасним перекриттям пілородуоденального каналу. На фіг. представлена схема заповнення порожнини шлунка гемостатичним препаратом у вигляді піни. Принцип способу полягає в попередньому введенні у порожнину шлунку дуоденального зонду 1 з гумовим еластичним балоном 2, який має трубку 3 для нагнітання повітря й перекриття пілородуоденального каналу. Наступне введення в шлунок через зонд гемостатичного препарату у вигляді піни відбувається з виповненням усієї порожнини шлунка, що забезпечує повне й тривале за часом контактування препарату з кровоточною слизовою. Спосіб здійснюють таким чином. Після місцевої анестезії тканин ротоглотки хворому в положенні тіла на правому боці вводять в шлунок дуоденальний зонд шляхом поступового заковтування при одночасному обережному просуванні його в дванадцятипалу кишку. Після проходження зонду в пілоричний відділ дванадцятипалої кишки в еластичний балон шприцем нагнітають повітря, добиваючись повного перекриття пілородуоденального каналу. Гемостатичний коктейль, приготований попередньо, в об'ємі 200 мл вводять через зонд у порожнину шлунка з одночасною подачею молекулярного кисню з балону через редуктор під тиском 1 атм. При цьому піна в об'ємі 2000-2500 мл утворюється безпосередньо в порожнині шлунка, виповнюючи весь його об'єм, покриваючи усі складки слизової оболонки. Дію гемостатичної піни з киснем на слизову шлунка переривають шляхом видалення повітря з еластичного балону 2 на кінці дуоденального зонду. Тривалість процедури не перевищує 2 год. Ефективність гемостазу контролюють за характером виділень з дуоденального зонду. Гемостатичний коктейль готують ex tempore за таким прописом: S-амінокапронова кислота 5 % - 100,0, хлорид кальцію 1 % - 100,0, тромбін - 2,0, білок одного свіжого курячого яйця в якості піноутворювача. Приклад здійснення способу. Хворий К., 35 років, іст.хв. № 02215, поступив у хірургічний відділ Тернопільської міської лікарні № 2 з приводу ерозивного геморагічного гастриту, шлункової кровотечі II ст., яка продовжувалась. Хворому призначена загальнозміцнююча, противиразкова й гемостатична терапія. Через 6 год. проведена повторна гастроскопія, під час якої встановлено продовження кровотечі, що стало показанням до проведення інтрагастральної контактної гемостатичної терапії. Після введення зонду і перекриття пілородуоденального каналу інтрагастрально було введено 200 мл гемостатичного коктейлю. Сеанс контактної гемостатичної терапії тривав на протязі 2 год. Шлункова кровотеча припинилася і більше не повторювалася. Запропонований спосіб лікування хворих з шлунковою кровотечею використаний у 26 пацієнтів. Для оцінки ефективності запропонованого способу проведено лікування аналогічних хворих традиційним способом. Результати представлені у таблиці. Таким чином, запропонований спосіб у порівнянні з відомим способом-прототипом забезпечує більш високий рівень ефективності гемостатичної терапії. Джерела інформації, які слід прийняти до уваги. 1. Петров В.П., Ерохин И.А., Шемякин И.С. Кровотечения при заболеваниях пищеварительного тракта.- М.:Медицина, 1987.- С.97-98. 2.Ратнер М.В. Лечение ерозивного гастрита местным медикаментозным воздействием // Клин.медицина.-1989. -№ 10.- С.73-74. Ефективність гемостазу Група хворих кровотеча продовжувалася кровотеча припинилася кровотеча рецидивувала Контрольна (30 чол.) 2 28 6(21,4%) Дослідна (26 чол.) 26 1 (3,8%) Р