Спосіб діагностики добового ритму оптимальної працездатності студента

Спосіб діагностики добового ритму оптимальної працездатності студента, що включає використання тесту Естберга у модифікації Степанової C.I., який відрізняється тим, що проводять тесту 3 чають індиферентний тип, 76-92 бали визначають слабо виражений ранковий тип, 92-100 балів визначають чітко виражений ранковий тип діагностованого. Біоритмологічний статус людини як живої динамічної системи, що включає ритми з найрізноманітнішими періодами, тісно пов'язаний з процесом адаптації та дезадаптації організму. Оптимальна працездатність студента має безпосередній зв'язок з головним реабілітаційним біоритмологічним механізмом - природним сном та його індивідуальними проявами, наприклад "сови" мають вечірній тип працездатності, "жайворонки" ранковий тип працездатності, а для багатьох людей характерним є "проміжний" тип працездатності. Для визначення добових ритмів оптимальної працездатності 79 студентів-медиків (60 осіб жіночої та 19 осіб чоловічої статі) І курсу з шести академічних груп Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медикопрофілактична справа»), вік яких становив 17-20 років було використано тест Естберга у модифікації Степанової C.I. та автоматизована система наукових досліджень. Тестування студента проводять, дотримуючись норм біоетики, зі згоди респондента згідно заяви про участь у експерименті протягом 5 хвилин за допомогою автоматизованої системи дослідження особистості, яка включає тест Естберга у модифікації Степанової C.I. Методика дає 5 градацій оптимальної працездатності: чітко виражений ранковий тип, слабо виражений ранковий тип, індиферентний тип, слабо виражений вечірній тип, чітко виражений вечірній тип. Суть способу діагностики полягає у тому, що студенту пропонується виконати послідовність операцій з вибору варіантів відповідей на запитання тесту за допомогою комп'ютера, здійснюючи свій вибір курсором. Перед початком тестування експериментатор проводить інструктаж, знайомить студента з метою дослідження, правилами проведення тестування. Перед початком роботи на екрані монітора висвітлюється відповідна інструкція щодо тестування. Протягом тестування експериментатор знаходиться в аудиторії, підтримуючи комфортну атмосферу (зокрема зберігаючи тишу, слідкуючи за відсутністю сторонніх осіб в аудиторії), відповідаючи на запитання, які можуть виникати в ході діагностування, при цьому залишаючись на відстані, тим самим не створюючи дискомфортних умов студентові. Одночасно в машинному варіанті фіксується номер кожного вибраного варіанту. Отже, спосіб діагностики типу оптимальної працездатності студента, який здійснюється за допомогою автоматизованої системи дослідження особистості, включає набір технічних і програмних засобів, що забезпечують інструктаж студента про порядок уведення паспортних даних та проведення дослідження; автоматизоване пред'явлення запитань респонденту; проведення аналізу його відповідей, виведення результатів дослідження на екран комп'ютера для вивчення динаміки їх зміни 41330 4 (при систематичних тестуваннях, наприклад, протягом декількох років навчання у вищому закладі освіти); проведення аналізу отриманих результатів з оцінкою типу працездатності обстежуваного студента. За результатами тестування автоматизована комп'ютерна система видає інформацію про: 1) послідовність вибору студентом варіантів відповідей на включені до тесту Естберга запитання; 2) кількісні показники добового ритму, зокрема тип оптимальної працездатності студента у балах, при цьому 0-41 бал свідчать про чітко виражений вечірній тип, 41-57 балів - про слабо виражений вечірній тип, 57-76 балів - про індиферентний тип, 76-92 бали - про слабо виражений ранковий тип, 92-100 балів - про чітко виражений ранковий тип обстежуваного студента; 3) роздруківку з повідомленням про анкетні дані студента, час, який витрачено ним на відповіді, добовий ритм оптимальної працездатності студента за тестом Естберга у модифікації Степанової C.I. Спосіб діагностики типу оптимальної працездатності студента, який здійснюється за допомогою автоматизованої системи дослідження особистості, істотно полегшує роботу з тестами та обробку отриманих результатів, значно скорочує час тестування, підвищує достовірність відповідей респондента за рахунок виключення безпосереднього контакту з дослідником, який міг би створювати певний емоційний фон під час тестування. Зважаючи на те, що в основу запропонованого способу діагностики типу оптимальної працездатності студента покладено об'єктивну та універсальну психодіагностичну методику, яка адекватно відображає добовий ритм оптимальної працездатності студента, можливе ефективне використання даного способу в експериментальній роботі з психології, гігієни, фізіології, екології людини, з метою професійного відбору, для організації навчання і відпочинку студентів. Відмінними особливостями способу, що заявляється, є швидке і зручне проведення діагностики студента за допомогою автоматизованої системи наукових досліджень, яка дозволяє не тільки накопичувати інформацію про добовий ритм оптимальної працездатності студента, але й аналізувати її; збагачувати самого студента знаннями про розвиток його особистості; про пізнання самого себе, що відкриває можливості для подальших рекомендацій спрямованих на коректне управління функціональним станом студента з метою оптимізації його працездатності. За відомими літературними даними такий спосіб діагностики добового ритму оптимальної працездатності студентів не відомий. Отже, наше дослідження є вкрай актуальним і необхідним, оскільки застосування запропонованого способу для діагностики студентів є важливою умовою для збереження здоров'я молоді, вчасного подолання стресів, полегшення адаптації до чинників довкілля, оптимізації працездатності. Результати дослідження сприяють розумінню адаптаційних механізмів студента до інформаційних навантажень, збереження його психоемоційного здоров'я. 5 41330 Наші експериментальні дані щодо встановлення належності людини до певного типу добового ритму оптимальної працездатності (чітко вираженого вечірнього, слабо вираженого вечірнього, індеферентного, слабо вираженого ранкового, чітко вираженого ранкового) дають можливість науково обґрунтувати режими змінної роботи (навчання), адекватність навантаження, профілактику перенапруги, підвищити ефективність навчання студента. Сформування уявлень про індивідуальні біоритмологічні особливості студента відкриває принципово нові можливості для адекватного управління процесом його навчання, збереження його здоров'я. Проведені дослідження підтверджують необхідність побудови режимів навчання та відпочинку студентів на біоритмологічній основі. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Результати проведеного дослідження можуть бути впроваджені в організації навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. Отримані результати дозволяють рекомендувати спосіб, що заявляється, для впровадження у закладах освіти. Джерела інформації: 1. Степанова С.И. Биоритмологические аспекты проблемы адаптации. - М.: Наука, 1986. - 244с. 2. Кузьмина К.И., Семик Т.М., Карпинка Е.С. Тюпанский В.Г. Автоматизированная система для диагностики и управления надежностью пользователя компьютера на основе междисциплинарного социопсихофизиологического подхода // Психолого-педагогічні аспекти освіти. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - Харків. - 2003. №4. - С. 90-96. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601