Спосіб діагностики стійкого порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу

Винахід відноситься до медицини, а саме до кардіології і може бути використаним для оцінки перебігу гіпертонічної хвороби. Артеріальна гіпертензія (АГ), розповсюдженість якої серед дорослого населення України перевищує 30%, є одним з основних факторів ризику розвитку серцево-судинних ускладнень (ССУ) та смертності від них, частка ССУ в структурі загальної смертності складає 20-50% (1993 Guideliness of the management of mild hypertension: Memorandum from the World Health Organization/International Society of H ypertension Meeting Guidelines Subcommittee. J. Hypertens. 1993; 1: 905-918). В останні роки для визначення перебігу АГ, е фективності її лікування і прогнозу захворювання використовують добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), приділяючи особливу увагу вивченню взаємозв'язку між порушеннями добового ритму (ДР) артеріального тиску (AT) і органними ураженнями. Доведено, що порушення ДР AT у вигляді недостатнього зниження AT в період сну асоціюється з високим ризиком ураження органів-мішеней і є самостійним чинником ризику розвитку ССУ (Ciaroni S., Bloch A., Ambulatory blood pressure measurement: clinical significance and prognostic evaluation of nocturnal arterial hypertension. Schweiz. Rundsch. Med. Prax. 1997; 86 (1-2): 17-22). Під час оцінки ДР AT за норму вважають зниження AT вночі (під час сну) на 10-20% порівнянно з його середньоденним рівнем. Такий тип ДР AT має назву ”dipper” (від англійського to dip - заглиблюватися). Тип порушення ДР AT, що характеризується недостатнім (меншим за 10%) зниженням AT в період сну називають - ”non-dipper”. Ступінь нічного зниження AT залежить від ряду обставин, в тому числі якості сну, і може погано відтворюватися при повторних ДМАТ (Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А. Нарушения сна у больных с артериальной гипертензией - возможный фактор риска и предиктор сердечно-сосудистых и цереброваскулярных осложнений. Кардиология 1999; 6: 18-22). Прототипом винаходу є спосіб виявлення нечітких порушень ДР AT, що включає повторення ДМАТ з використанням того ж самого регістратора та однакових інтервалів між вимірами (Ольбинская Л.И., Хапаев Б.А. Нарушения сна у больных с артериальной гипертензией - возможный фактор риска и предиктор сердечнососудисты х и цереброваскулярных осложнений. Кадиология 1999; 6: 18-22). У всіх досліджуваних проводили опрос з метою виявлення часу засипання та пробудження, визначення тривалості нічного сну та наявності хронічного його порушення (більш 1 міс). Аналізували також щоденники самонагляду, заповнені пацієнтами в період ДМАТ для виявлення транзиторних порушень сну (ТПС), які були обумовлені роботою прибору під час вимірювання AT (шум, здавлення плеча манжеткою прибора), або іншими причинами. Недоліком вказаного способу є те, що з метою виявлення стійкого порушення нічного зниження AT у хворих на АГ з ТПС, використовували лише повторну реєстрацію ДМАТ, без впливу на можливі причини ТПС, зокрема, пов'язані з роботою апарата для вимірювання AT. Останні суттєво впливають на добову динаміку AT, особливо зниження AT в період сну, що може стати причиною помилок в діагностиці порушень ДР AT . В основу винаходу поставлено задачу розробки способу діагностики стійкого порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу в якому, шляхом зміни порядку виконання дій, здійснення нових дій та застосування нових для способу речовин забезпечується підвищення достовірності діагностики . Для цього спосіб діагностики стійкого порушення добового ритму артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, передбачає проведення добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) двічі, визначення добового індексу артеріального тиску, та здійснення висновку про стійке порушення добового ритму артеріального тиску при зменшенні добового індексу менш 10%. Новим в способі є те, що повторне моніторування артеріального тиску проводять на фоні призначення золпідему (препарат івадал) в дозі 5мг за 30 хвилин до сну, час якого визначають по щоденнику самонагляду, по першому моніторуванні добового ритму артеріального тиску, а висновок про стійке порушення добового ритму артеріального тиску роблять при повторному зменшенні добового індексу. Як показують результати досліджень застосування даного способу діагностики стійкого порушення добового ритму артеріального тиску сприяє збільшенню точності визначення характеру ДР AT і забезпечує виключення хворих з ТПС із групи ”non-dipper” при повторному ДМАТ. Суть винаходу пояснюється конкретними прикладами застосування способу. Приклад 1. Хворий К. 44 роки, поступив зі скаргами на коливання артеріального тиску, максимальні цифри якого в останні місяці становили для систолічного (CAT) і діастолічного (ДАТ) AT відповідно 172 та 116мм.рт.ст, головний біль в ділянці потилиці, втому. Підвищення артеріального тиску вперше зареєстровано 4 роки тому. Постійну антигіпертензивну терапію не приймав. При підвищенні артеріального тиску використовував епізодично нормотенс. Хворому, окрім обов'язкових методів дослідження, було проведено добове моніторування артеріального тиску. З урахуванням режиму дня пацієнта на час проведення дослідження (період сну з 23-00 до 6-00, який супроводжувався періодами пробудження на момент роботи прибору, та денний період з 6-00 до 2300) вихідні показники ДМАТ становили: середньодобові САТ/ДАТ: 161,2/105,4мм.рт.ст.; добовий індекс CAT 6,19%, ДІ ДАТ 8,26%; середньодобовий індекс часу CAT - 93,99%, ДАТ - 91,89%. Результати ДМАТ свідчать, про наявність у даного хворого порушення добового ритму AT за типом ”non-dipper” (добовий індекс AT менший за 10%). Враховуючи, що хворий до проведення ДМАТ порушень сну не відмічав, а під час проведення ДМАТ декілька разів прокидався вночі внаслідок роботи приладу, було вирішено провести повторне ДМАТ з використанням прийому 5мг. золпідему (½ табл. івадалу) о 22-30, з метою покращення сну цього разу. Під час сн у хворий не відчував роботи прибору, який працював в тому ж режимі (вимірювання AT кожні 15 хвилин з 7-00 до 22-00 та кожні 30 хвилин з 22-00 до 7-00). За даними щоденника самонагляду, хворий заснув в 23-00 та прокинувся о 6 годині 30 хвилин. Розраховані показники повторного ДМАТ становили: середньодобові САТ/ДАТ 160,9/104,9мм.рт.ст.; добовий індекс CAT - 16,49%, ДІ ДАТ - 19,09%; середньодобовий індекс часу CAT -100,0% і ДАТ - 95,58%. Аналіз результатів обох досліджень ДМАТ свідчить на користь того, що порушення добового ритму AT у хворого під час першого ДМАТ було спричинено порушеннями сну внаслідок роботи апарату. Повторне проведення ДМАТ (на тлі прийому золпідему не виявило порушень ДР AT. Таким чином, за результатами досліджень у хворого було діагностовано тип ДР AT ”dipper”. А порушення ДР AT під час першого ДМАТ були розцінені як ТПС. Приклад 2. Хворий Д. 50 років поступив зі скаргами на серцебиття, миготіння мушок перед очима, коливання артеріального тиску, максимальні цифри якого становили для CAT і ДАТ відповідно 182 та 110мм.рт.ст., головний біль в потиличній та тім'яній ділянках, інколи відчуття нудоти. Підвищення артеріального тиску вперше зареєстровано приблизно 6 років тому. Постійну антигіпертензивну терапію не приймав. При підвищенні артеріального тиску використовував епізодично клофелін по 0,075мг 2 рази на добу. Хворому, окрім обов'язкових методів дослідження, було проведено ДМАТ (порушення сну не відмічав до поступлення в стаціонар). З урахуванням режиму дня пацієнта на час проведення дослідження (період сну з 22-00 до 7-00, який супроводжувався відчуттям дискомфорту в р уці в момент роботи прибору, та денний період з 7-00 до 22-00), вихідні показники ДМАТ становили: середньодобові САТ/ДАТ: 153,51/91,6мм.рт.ст.; добовий індекс CAT 1,18%, ДІ ДАТ 1,36%; середньодобовий індекс часу CAT - 92,16% і ДАТ - 74,04%. Виявлення недостатнього зниження AT в ночі (добовий індекс менший за 10%), було вирішено провести повторне ДМАТ з використанням прийому (½ табл. івадалу) 5мг золпідему о 22-30 години, з метою покращення сну. Під час сну хворий не відчував роботи прибору, який працював в тому ж режимі вимірювання AT (кожні 15 хвилин від 7-00 до 22-00 та кожні 30 хвилин з 22-00 до 7-00). За даними щоденника самонагляду, хворий заснув в 22-00 та прокинувся в 7 годині. Розраховані показники повторного ДМАТ становили: середньодобові САТ/ДАТ 146,07/91,83мм.рт.ст.; добовий індекс CAT- 2,44% і ДАТ 2,02%; середньодобовий індекс часу CAT - 72,45% і ДАТ - 60,45%. Аналіз обох досліджень показав, що, незважаючи на покращення сну, порушення добового ритму AT типу ”non-dipper” було зафіксовано і під час повторного проведення ДМАТ. З наведених прикладів можна бачити, що запропонований авторами спосіб дозволяє: - підвищити точність результатів ДМАТ у хворих на ГХ щодо виявлення порушень добового ритму AT. - провести диференційну діагностику між стійким порушенням добового ритму AT типу ”non-dipper” і порушеннями ДР AT, обумовленими транзіторними порушеннями сну; - виявити хворих зі стійким порушенням добового ритму артеріального тиску, а саме з недостатнім його зниженням в період сну - ”non-dipper”.