Спосіб лікування хворих на травматичну енцефалопатію з лікворно-дисциркуляторним та/або вегетативно-судинним синдромом

1. Спосіб лікування хворих на травматичну енцефалопатію з лікворно-дисциркуляторним та/або вегетативно-судинним синдромом, що включає вплив на біоактивні точки магнітолазерним випромінюванням, який відрізняється тим, що додатково до лазерної по черзі через день проводять стимулюючу фізіотерапію при кількості сеансів 10-15 на курс лікування, а лазерним випромінюванням контактно-компресійним способом спочатку одночасно впливають на проекцію великої цистерни і стовбура мозку (І зона) та парасагітальний синус (II зона) в імпульсному режимі (Р імпульсу - 5-10 Вт), в інфрачервоному діапазоні (π=870-890 нм), а потім на біфуркацію сонної артерії (III зона) з двох боків в червоному діапазоні (π=633-637 нм) з магнітною індукцією до 50 мТл, причому всі параметри процесу лазерної терапії модулюють індивідуальною частотою у відповідності з числом серцевих скорочень у конкретного пацієнта терапевтичною дозою лазерного випромінювання на одну зону в одному сеансі 1,0-7,0 2 Дж/см . 2. Спосіб лікування хворих на травматичну енцефалопатію за п. 1, який відрізняється тим, що для хворих з лікворно-дисциркуляторним синдро U 2 41670 1 З UA ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС (19) МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 3 ЛДС прогресує з інвалідизацією хворих, особливо це стосується осіб з ЧМТ, які знаходились під впливом факторів радіоекологічної катастрофи. Відомим є спосіб відновлювального лікування хворих на ТЕ з ЛДС та/або ВСС з використанням медикаментозної терапії [1]. Основними недоліками цього способу є його недостатня ефективність, а тривалий прийом медикаментів може приводити до різноманітних ускладнень. Найбільш близьким до запропонованого, а тому прийнятий нами за прототип є спосіб лікування хворих з черепно-мозковою травмою по патенту України №29731 [2]. Спосіб включає медикаментозну терапію, а також вплив на біоактивні точки магнітолазерним випромінюванням, яке виконують одночасно і контактно, причому вплив випромінюванням здійснюють на загальні специфічні біоактивні точки (БАТ) T14, Т16, Т20 послідовно. Для проведення магніто-лазерної терапії використовують інфрачервоне випромінювання в імпульсному режимі. Використання описаного способу лікування за допомогою магніто-лазерного випромінювання на загальні специфічні БАТ дозволяє досить активно впливати в гострому періоді на метаболічні процеси головного мозку, його гемодинаміку та водноіонний обмін, який порушується внаслідок ЛЧМТ. Однак, використання зазначеного способу, найбільш доцільно в гострому періоді ЧМТ, тоді як при ТЕ з ЛДС та або ВСС є малообґрунтованим і при апробації нами в клініці ефективність його була на рівні 55% за градацією покращення, без змін. В основу розробленого нами рішення поставлено задачу удосконалення відомого способу лікування ТЕ з ЛДС та/або ВСС, який заперечує вплив лазерного випромінювання на основі патогенної ланки розвитку ЛДС чи ВСС (ліквороциркуляцію, гемодинаміку та метаболізм мозку) і стимулює саногенетичні процеси. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що у відомому способі лікування хворих на ТЕ, що здійснюється з використанням магнітолазерної терапії шляхом впливання випромінювання на біоактивні точки, згідно з запропонованим рішенням додатково до лазерної терапії по черзі день проводять стимулюючу фізіотерапію при кількості сеансів 10-15 на курс лікування, а лазерним випромінюванням контактнокомпресійним способом спочатку одночасно впливають на проекцію великої цистерни і стовбура мозку (І зона) та парасагітальний синус (II зона) в імпульсному режимі (Р імпульсу - 5-10Вт), в інфрачервоному діапазоні (π=870-890нм), а потім на біфуркацію сонної артерії (III зона) з двох боків в червоному діапазоні (π=633-637нм) з магнітною індукцією до 50мТл, причому всі параметри процесу лазерної терапії модулюють індивідуальною частотою у відповідності з числом серцевих скорочень у конкретного пацієнта при терапевтичній дозі лазерного випромінювання на одну зону в 2 одному сеансі 1,0-7,0Дж/см . Для хворих з ЛДС фізіостимулюючу терапію здійснюють шляхом проведення електроакупунк 41670 4 тури в зоні проекції верхнього шийного симпатичного ганглію і акупунктурної точки Т(ХІІІ) 14. Для хворих з вегетативно-судинним синдромом в якості фізіостимулюючої терапії здійснюють регулюючу пунктурну фізіотерапію, для чого попередньо виконують електропунктурний стандартний вегетативний тест з визначенням функціонального стану меридіанів (каналів) за градацією «гіпер», «гіпо» чи стан «ейтонії» і на меридіани, що знаходяться угіпофункціональному стані впливають лазерним випромінюванням червоного діапазону при щільності потужності на виході світловода 510мВт/см через «тонізуючу», «пособлюючу», «глашатай» та «співчутну» точки акупунктури з терміном впливу на кожну точку 20-30 сек при загальній тривалості часу перших сеансів не більше 3-х хвилин із збільшенням її на 1 хвилину в наступних сеансах, а на меридіани, що знаходяться гіперфункціональному стані, впливають електромагнітними хвилями міліметрового діапазону (КВЧпунктура) на «седативну», «пособлюючу» та «стабілізуючу» точки акупунктури тривалістю впливу на одну точку 5-10 хвилин при загальній тривалості цієї частини процедури до 30 хвилин. Запропонований спосіб здійснюється згідно з формулою детальних пояснень не потребує. Зазначимо лише, що електропунктура в зоні в зоні проекції верхнього шийного симпатичного ганглію і акупунктурної точки Т(ХІІІ) 14, що здійснюється введенням акупунктур них голок в зазначеній зона на глибину 2-3с і під'єднанням до них електроапарату, проводиться з урахуванням величини сили струму, який регулюється в залежності від почуттів та реакції пацієнта, але у всіх випадках вона повинна бути не більше 500мкА. Імпульси струму біполярні з тривалістю 0,5-2,0мс, а частотна модуляція повинна відповідати індивідуальній частоті альфаритму пацієнта (8-12Гц за ЕЕГ). Тривалість електропунктури не повинна перевищувати 20 хвилин. Спосіб лікування і медичної реабілітації хворих на ТЕ з ЛДС або ВСС може проводитись в сидячому або в лежачому положеннях. Розпочинати лікування бажано в лежачому положенні, а після 2-3х сеансів - краще в сидячому положенні. Спосіб може використовуватись в умовах стаціонару, поліклінічно-амбулаторних та санітарнокурортних закладах в різні періоди ЧМТ, починаючи з гострого періоду (через 10-12 днів після травми) і має попереджуючу профілактичну дію по відношенню лікворно-дисциркуляторних та вегетативно-судинних порушень та у віддалені строки для медичної реабілітації пацієнтів на ТЕ з ЛДС та/або ВСС. Технічним результатом, що досягається запропонованим рішенням є підвищення ефективності лікування хворих на ТЕ за рахунок активного впливання на резорбцію ліквору і його перерозподіл у субарахноїдальному просторі головного та спинного мозку, на стан судин головного мозку і стан вегетативної нервової системи. Спосіб опробовано в умовах Київської обласної клінічної лікарні і рекомендований для широкого застосування. Приклад Хворий П-ко, 39 років, історія хвороби 5 41670 №2852205720/514 Клінічний діагноз: травматична енцефалопатія з лікварно-дисциркуляторним порушенням і елементами астенії. Три роки тому (9.02.2005) потрапив в дорожньо-транспортну пригоду, отримав забій мозку середнього ступеня з помірним субарахноїдальним крововиливом. Лікувався в неврологічному стаціонарі, був консультований нейрохірургом і іншими спеціалістами (офтальмологом, терапевтом). Після санації ліквара (через 8 діб) і при задовільному стані на 19 добу був виписаний додому з рекомендацією прийому нейромидіну, парацетамолу та хавінтону протягом 3 тижнів. Приблизно півроку почував себе задовільно, однак поступово з'явився головний біль, став швидко втомлюватись на роботі (працює слюсарем), лікування в райлікарні давало тимчасовий ефект. 11.XI.2008 поступив в неврологічне відділення обласної лікарні. При надходженні скарги на розпираючий головний біль, нудоту, інколи блювання, швидку втомлюваність, втрату працездатності та ін. При огляді: AT 140/85мм рт. ст., ЧСС 87уд./хв., легкий синдром Горнера зліва, рефлекси D>S, патологічний симптом Штрюмпеля справа. Офтальмологом виявлено: розширені вени сітківки, відсутня спонтанна пульсація центральної вени, зоровий нерв блідого кольору, visus OD > 0,6 не корегується ЕЕГ - десинхронний тип з OS ≤ 0,5 помірним порушенням функціонального стану; МРТ - помірне розширення шлуночкової системи мозку, гіподенсне вогнище невеликих розмірів в лівій височно-тем'яній ділянці, потовщення базальних оболонок мозку; Люмбальна пункція - тиск 160мм водн. стовпчика, білок - 0,4%, в полі зору 3 клітини (лімфоцити). Після обстеження хворому було розпочато лікування за розробленим способом (14.ХІ - 28.ХІ Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 2008, 10 сеансів). Згідно корисної моделі МЛТ (магнітно-лазерна терапія) проводиться на проекцію великої цистерни і стовбура мозку (І зона), парасагитальний синус (II зона) та біфуркацію сонної артерії (III зона) з двох боків. МЛТ проводиться послідовно контактно-компресійною методикою спочатку одночасно на І і II зони лазерним випроміненням (ЛВ)в інфрачервоному діапазоні (π=870-980нм), імпульсному режимі (Р імпульсу = 5-10Вт), а потім на III зону з двох боків, ЛВ червоного діапазону (π=633637нм), магнітна індукція до 50мТл, при чому всі фактори модулюються індивідуальною частотою у відповідності з ЧСС у конкретного пацієнта і терапевтична фаза ЛВ на зону в одному сеансі скла2 дає 1,0-7,0Дж/см . На наступний день, згідно розробленої моделі, проводяться електропунктура в зоні проекції верхнього шийного симпатичного ганглію і акупунктурної точки Т (XIII) 14, що здійснюється введенням акупунктур них голок в зазначені зони на глибину 2-3см і під'єднання їх до електроапарату. Електростимуляція проводиться з урахуванням сили струму, що регулюється за відчуттями пацієнта, але не більше 500мкА, імпульси струму біполярні, їх тривалість 0,5-2,0мс і частотна модуляція відповідала індивідуальній частоті альфа-ритму пацієнта (812Гц за ЕЕГ), тривалість електропунктури складала 10-20 хвилин. Курс МЛТ та ЕАП складав від 10 до 15 процедур, один день проводиться МЛТ, на наступний - ЕАП; субота і неділя перерва в лікуванні. Після проведеного лікування суб'єктивних скарг немає, AT - 130/80, PS - 75уд/хв.; на очному дні вени сітківки стали нормальними; Люмбальна пункція: тиск ліквора - 120мм вод. ст., білок - 0,32 %, 2 клітини в полі зору. 1. XII - 2008 виписаний додому в задовільному стані. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601