Спосіб лікування епілепсії

СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ППЛНИСІЇ. М1ік"лб1 В 17,00 Винахід відноситься до клінічної медицини, а саме до неврології га нейрохірургії. На сьогодняшній день трансплантація ембріональної нервовоії тканини (ЕПТ) досить відома і застосовується при деяких малокурабельних хворобах людини. Відомий спосіб лікування епілепсії з використанням гране плантації КИТ. Він здійснюється в ході відкритого нейрохірургічного втручання, як його є ran, коли трансплантація виконується в спеціально підготовлену порожнину або на місце деструкції мозкової тканини /Цимбалюк В.І. та ін. Український медичний часопис !998p.№4(6)-VTI-Vin, ст.5-16: Лапоігогов О А и др.-Ьюл УАН, І998р.-№5 ст, 103: Антонснко В.Г и др. -БюлУАІІ, 1998р.-Ж сі. 97-100; Берснев В.ІІ. и др. Доклад на її национальном симпошумс :"Трансплатация фетальных тканей и клеток человека4*. Москва апрель ) 998г.. Овечко В.Н. Автореф. на соискание уч. степ, к.м.н. С-Пб. 1995г./. Недоліком прототипів є пов'ятанність можливості трансплантації FHT з наявністю показань або протипоказань до основної операції по лікуванню епілепсії, коли необхідно чітко визначити локалізацію епілептичного вогнища та можливість його хірургічного видалення. Трансплантація ЇІНТ при цих операціях була допоміжним методом лікування епілепсії. В основу винахіду поставлено задачу створення такого способу лікування епілепсії, при якому трансплантація YAW. с основним лікувальнім фактором, і виконується шляхом малошвазивної паратоиічної трансплантації суспензії ембріональних нервових клітин, завдяки чому доеягапься відновлення власної протишілептичної системи мозку, що призводи іь до зменшення частоти та тяжкості перебігу епілептичних нападів. Запропонований спосіб належіть до малоінвазивних нейрохірургічних втручань, та доповнює існуючи методи лікування епілепсії, коли можливості медікаментозної терапії вичерпані. Введення життєздатних, активних клітин, які знаходяіься в стадіі активною функціотїуванпя забезпечує тривалий гераиевтичннй вплив, який обмежуєтся терміном жтлтя пвсдснних клітин і може простягатися, у разі приживлиння трансплантата, на усе життя хворого. Результат операції, обновлений безпосередньою близкістю трансплантату до головного мозку га впливом біологічно активних речовин (нейромедіатори, нейрогрофіни та нейропротектори і некрогормони, які виділяютея під час загибелі та росту ембріональних нервових клітин), що призводить до запуску власних ренаративних процесів мозку реніпієнта, його захисту від пошкоджуючих факторів та відновленню клітинного та нейромеді горного дефіциту, обумовленного хворобою. Препарату ЕНТ, також. властивий розсмоктуючий еффект, який притаманний більшості біогенних препаратів. Такий багатосторонній вплив на 1{НС призводить до зменшення частоти та тяжкості перебіту епілептичних нападів шляхом відновлення власної протиепілептичної системи мозку та прямому протиепілептичному еффекгу. Спосіб реалізується слідуючим чином. Перед оперативним втручанням виконується премедикація, з використанням протигістаміниик препаратів у звичайній дозіровці га преднізолону в дозі Імг/кг. Для ірамимлшїтаїш використовується суспензія ембріональних нервових клііин людини терміном гестації 6-12 тиж., клітинність суспензії 20-80 млн./мл. Суспензія тестована на Bwcvniicrb бакгеріальних та вірусних інфекцій. Трансплантація виконується паратопічно з використанням того чи іншого доступа до субарахноідальних просторів (1іат.22345А, M1JKA61 В 17/00. Спосіб трансплантації ембріональних тканин. 'Черненков В.Г.. Задорожний В.В./; Пат.22346Л. МПК А 61 В 17/00. Спосіб трансплантації ембріональних тканин. /Черненков В.Г., Задорожний В.В./). При трансплантації з використанням транскутанної пункціонної техніки спосіб здійснюється таким чином. В положенні хворого лежачи на боці або сидячи, з юлоною у стані максимального огинання кпереду, в зоні кранюнертебрального переходу, після відповідної" обробки операційного поля, під місцевою анестезією, ro:nc:w ': з мандреном виконується гранскутанний прокол атланюокціпітальної мембрани і проведенням кінця голки в велику цистерну мозку. Правильне положення голки контролюється течінпям ліквора по краплям в положенні лежа, або отриманням ліквора шприцем в положенні сидя. Виконується вимір лікворного тиску. Потім, шприцем через пункційну голку виконується трансплантація суспензії ЕН'Г в велику цистерну мозку. Об'єм матеріалу, який вводиться визначається концентрацією суспензії. За звичай використовується доза Fin,' отримана від одного ембріону. Після виконання трансплантації хворий розташовується на операційному с голі лежачи на животі або спині з опущсиним головним кінцем. З метою додаткового впливу на топіку розповсюдження трансплантату доцільно періодичне виконання відомої проби Стуккея. Тривалість експозиції 20-30 хв. Бажано також дотримання хворим відповідного положення на протязі 2 годин після операції. Мала травматичність, відсутність потреби в деструкції мозкової речовини та добра переносимость операції без серйозних клініко-лабораторних ускладнень дозволяє, у разі необхідпісті (з метою підсилення або пролонгації прогисудомної дії), виконувати трансплантацію ЕНТ повторно. Приклад. Хвора К. 1971 р.н. з діагнозом:ч'Еиілепсія з великими судомними нападами.", зі скаргами на часті (не менш як 3-4 рази на місяць) складні парціальні судомні напади з вторинною генералізацією, переважно при засинанні. Хворіє 12 років. Медікаментозна терапія, на частоту нападів та важкість їхперебіїу не впливала. При додатковому дослідженні, на ЕЕГ, на фоні загальної дезорганізації біоелектричної активністі з переважанням попільних коливань та низькочастотного, великоамплітудіюго а-ритму, реєструвались і рунові розряди високоамплітудних комплексів пік-хвиля, частотою 3-4Гц. тривалістю 4-6 аж, н^ ІІСІМ відведенням. На протязі 2,5 місяців, після операції'трансплантації ЕНТ, нападів не було. За час подальшого нагляду за хворою (те З місяці") було до 5 нападів, але вони вперш протікали без втрати свідомості. 4 При ЕЕГ-дослідженні в строки 1-3 міс. після трансплантації, спостерігалась тенденція до зникнення описанних вище епіфеноменів з фонової ЕЕГ, зростання часу функциональных навантажень (гіпервентіляція), після якого реєструвалась судомна активність, та зменшення тривалості групових розрядів пік-хвиля з 4-6 сек., у середньому, до 2-4 сек.