Спосіб хірургічного лікування раку молочної залози

Спосіб хірургічного лікування раку молочної залози, що включає вилучення пухлини, малого 30405 місці аплікації внаслідок хімічного опіку тканин тетрацикліном, що вимагало додаткового використання анальгетичних засобів. Винахід, що пропонується, вирішує задачу фізіологічної стимуляції проліферації сполучної тканини після радикальної мастектомії. Досягнутий технічний результат полягає у зниженні частоти виникнення сером, лімфорей, крайового некрозу та інших ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на РМЗ. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування раку молочної залози, що включає вилучення пухлини, малого грудного м'яза, пакета аксилярних лімфатичних вузлів, зупинку кровотеч, введення у простір між субдермальним шаром шкіри та грудною клітиною препарату, що стимулює проліферацію сполучної тканини, згідно з винаходом, в простір між субдермальним шаром шкіри та грудною клітиною вводять у вигляді аерозолю фібриноген у фізіологічному сольовому розчині з доданням інгібітору протеаз і після отримання рівномірної плівки негайно нашаровують, також у вигляді аерозолю, тромбін у розчині кальцію хлориду, причому кількісне співвідношення препаратів повинно складати 4:1. Відмінними ознаками способу, що пропонується є те, що досягається фізіологічна стимуляція проліферації сполучної тканини за допомогою фібрину та тромбіну, що сприяє скорішому загоєнню післяопераційної рани. Крім того, фібрин, що утворюється з фібриногену під дією тромбіну призводить до обтурації простору пошкоджених під час операції лімфатичних судин та перешкоджає таким чином виникненню лімфореї та сероми. Це дозволяє зменшити частоту виникнення, або зовсім уникнути, ранніх ускладнень хірургічного лікування РМЗ. Спосіб здійснюють таким чином. Після видалення пухлини, малого грудного м'язу, пакета аксилярних пасокових вузлів, зупинки кровотеч на усю ранову поверхню послідовно рівномірно у вигляді аерозолю наносять фібриноген та тромбін, розчини яких готуються безпосередньо перед використанням таким чином. Інгібітор протеаз (наприклад, 2000 АТрОд контрикалу) розчиняють у 0,9% розчині NaCI та переносять у флакон з фібриногеном, розміщують у термостаті при температурі 37°С на 10 хв; тромбін розчиняють у 0,44% розчині СаСl2. Застосування інгібітору протеаз необхідне для того, щоб запобігти розщепленню молекули фібрину тканьовими протеазами. Кальцію хлорид використовується в якості активатора серинової протеази тромбіна. Після повного розчинення препаратів на флакони надягають розприскувачі та наносять, намагаючись рівномірно покрити усю ранову поверхню, спочатку фібриноген, а потім без затримки розчин тромбіну. Для одного пацієнта достатньо 7-8 мл фібриногену та 1-2 мл тромбіну (кількість препаратів, що наносяться, залежить від площі ранової поверхні). Після цього накладаються шкіряні лігатури та асептична пов'язка. Приклад Хвора Б., 1939 р/н з діагнозом рак молочної залози зліва (T2N1M0) прооперована 15 травня 1997 року. Хід операції: після видалення пухлини, малого грудного м'язу, пакету аксилярних лімфа тичних вузлів, зупинки кровотеч на усю ранову поверхню рівномірно, послідовно були нанесені 8 мл фібриногену та 2 мл тромбіну, попередньо розчинені вищеописаним чином. Після цього накладені шкіряні лігатури та асептична пов'язка. У післяопераційному періоді на першу добу кількість ранового ексудату складала 120 мл, рана чиста, виділення серозні. На 3, 7, 14 добу кількість ексудату складала відповідно 70, 30, 0 мл. Інших післяопераційних ускладнень на спостерігалося. Шкіряні лігатури зняті на 10 добу. Хвора виписана після проходження курсу променевої терапії на 40 добу після операції. В період з травня 1997 року по наступний час хвора проходила обстеження кожні три місяці. Будь-яких ускладнень хірургічного лікування не спостерігали. Використання даного способу дійсно дає можливість зменшити частоту виникнення ранніх післяопераційних ускладнень хірургічного лікування РМЗ. Нижче наведено результати застосування способу в Українському лікувально-діагностичному маммологічному центрі НДІ онкології та радіології. Дослідження проведено на 34 хворих на РМЗ, що були розділені на наступні групи: 1 - хворі на РМЗ, котрим була проведена радикальна мастектомія за даним способом (18 хворих, середній вік 58,3 роки, стадія Т1-3N1-2М0, клінічна група II); 2 - контрольна група хворих на РМЗ, яких лікували традиційним способом (16 хворих, середній вік 57,6 роки, стадія T1-3N1-2M0, клінічна група II). Усі хворі перед операцією були обстежені клінічно, інструментально та лабораторно (загальний аналіз крові, сечі, коагулограма). Про розвиток ранніх післяопераційних ускладнень судили по кількості ранового ексудату, швидкості загоєння рани та інших критеріях. Кількість ранового ексудату визначали за допомогою баночного дренажу за добу на 1, 3, 7, 14 день після операції. При цьому також зазначали стан рани: вираженість набряку, гіперемії, а також суб'єктивні почуття хворої (біль, почуття тиску, свербіння і т. ін.). Результати проведених досліджень (таблиця) вказують на те, що використання даного методу має позитивний вплив на перебіг післяопераційного періоду у хворих на РМЗ. В дослідній групі хворих на РМЗ значно зменшувалася вираженість лімфореї та сероми. Сумарна кількість ранового ексудату з рани зменшилася порівняно з контрольною групою, Тривалість лімфореї також зменшилася у 1,7 рази порівняно з контролем (10,6±0,8; 18,8±1,1 відповідно). Отже, наш досвід застосування даного методу при лікуванні хворих на РМЗ дозволяє зробити наступні висновки: 1) спосіб позитивно впливає на перебіг ранового процесу, загоєння рани, зменшує вираженість лімфореї та сероми; 2) профілактика ранніх ускладнень, в свою чергу, дозволяє зменшити частоту виникнення пізніх ускладнень мастектомії, досягається оптимізація перебігу післяопераційного періоду, що дозволяє значно скоротити строки перебування хворих у стаціонарі; 3) спосіб може бути рекомендованим в якості ефективного методу для покращання показників комбінованого лікування хворих на РМЗ. 2 30405 Джерела інформації 1. Aitken D.R., Hunsaker R,, James A.G. Prevention of seromas following mastectomy and axillary dissection // Surgery Gynecology Obstetrics. 1984. - Vol. 158. - P. 327-330. 2. Sitzmann J.V., Dufresne C., Zuidema G.D. The use of sclerotherapy for treatment of postmastectomy wound seromas // Surgery. - 1983. - Vol. 54. P. 345-347. Таблиця Кількість та тривалість ранової секреції після радикальної мастектомії у хворих на рак молочної залози Групи хворих Дослідна (n=18) Контрольна (n=20) Середня кількість ранового ексудату (мл) 1-а доба 3-я доба 7-а доба 14-а доба 120 100 30 0 (52,2%) (55,6%) (42,9%) 230 180 70 30 Тривалість ранової секреції (доби) M±m __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 35 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 3 10,6±0,8 18,8±1,1