Спосіб комплексного лікування тяжких постгеморагічних анемій при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках

Спосіб комплексного лікування тяжких постгеморагічних анемій при гострокровоточивих гастро 3 Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі комплексного лікування постгеморагічних анемій при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках, що включає замісну гемотрансфузію та введення препаратів заліза, згідно корисної моделі, після ургентної замісної гемотрансфузії еритроцитарної маси або відмитих еритроцитів виконують внутрішньовенну трансфузію суспензії гемопоетичних стовбурових клітин ембріонального походження 4-8-тижневої гестації, при цьому суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин вводять в об'ємі від 0,1мл до 3,5мл, з кількістю клітин, що містять ядра, не меншою за 0,1×108/мл, та вмістом прогеніторних клітин CD34 від 1 до 20×106/мл. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є доповнення замісної гемотрансфузії та введення препаратів заліза внутрішньовенною трансфузією суспензії гемопоетичних стовбурових клітин ембріонального походження 4-8 тижня гестації з вказаними параметрами. Це дозволяє зменшити кількість посттрансфузійних ускладнень, притаманних частим трансфузіям еритроцитарної маси та відмитих еритроцитів, а також забезпечує більш швидку та ефективну корекцію анемій, що важливо для хворих з гастродуоденальними виразковими кровотечами в постгеморагічному періоді, де тривала за часом гіпоксія в значній мірі погіршує репаративні процеси в зоні виразкового субстрату, збільшуючи строки загоєння гастродуоденальних гострокровоточивих виразок. За доступними літературними даними такий спосіб комплексного лікування постгеморагічних анемій при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках невідомий. Спосіб здійснюється наступним чином Виконують трансфузію еритроцитарної маси або відмитих еритроцитів при тяжкій постгеморагічній анемії один чи два рази в залежності від характеристики дози в об'ємі від 200мл до 400мл. Потім, на наступну добу, проводять однократну трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин. Контейнер з суспензією, що містить стовбурові клітини ембріонального походження (печінки трупа ембріону людини) 4-8 тижня гестації, безпосередньо перед трансплантацією виймають з рідкого азоту, занурюють у водяну баню при 40°С і витримують до появи рідкої фази. Вказаний термін гестації обумовлюється Законодавством України щодо трансплантації органів, тканин та інших анатомічних матеріалів людини. Подальші маніпуляції проводять при кімнатній температурі з суворим дотриманням правил асептики. Час перебування розмороженого матеріалу при кімнатній температурі не повинен перевищувати 2год. Після внутрішньовенної премедикації - 10мг димедролу і 30мг преднізолону через систему для переливання крові - на тлі фізіологічного розчину вводять суспензію кріоконсервованих стовбурових клітин. Об'єм лікувальної дози підбирається індивідуально, але він не має бути меншим за 0,1мл. Введення доз, менших за 0,1мл, є технічно важким, оскільки частина клітин завжди залишається у флаконах, трубках, голках. Спираючись на клініч 42374 4 ний досвід, можна стверджувати, що збільшення дози не має прямого зв'язку з вираженістю та стійкістю лікувального ефекту. Кількість клітин, що містять ядра, в об'ємі клітинної суспензії, що вводиться, має бути не меншою ніж 0,1×108/мл (меншої кількості клітин, як правило, не буває і залежить від природних особливостей суспензії). Вміст прогеніторних клітин CD34 складає від 1 до 20×106/мл (зазвичай така кількість забезпечує якість суспензії та є достатньою для отримання клінічного ефекту); Швидкість внутрішньовенного введення становить 20-40 крапель за хвилину. В подальшому - через 3, 7 ,14, 28 днів контролюють процес корекції постгемо-рагічної анемії за клінічними та лабораторними показниками, такими як кількість еритроцитів, рівень гемоглобіну, величина гематокриту та вміст протеїну в периферичній крові. Приклад конкретного виконання Хворий Б., 52р. поступив в клініку 11.10.03 з діагнозом: Виразка шлунку, шлунково-кишкова кровотеча тяжкого ступеня, постгеморагічна анемія. При поступленні скарги на слабкість, запаморочення, випорожнення чорного кольору протягом п'яти діб, багатократну блювоту шлунковим вмістом схожим на «кавову гущу». Виразковий анамнез у пацієнта відсутній, кровотеча виникла вперше. Після ФГДС в ургентному порядку виявлена виразка в пре-пілоричному відділі шлунку на малій кривині розміром 0,6см глибиною 0,2см під фібрином з дрібними трамбованими судинами (FIIC). Ендоскопічний гемостаз закріплено за допомогою «Капрофера». За даними біопсії - гостра виразка шлунку. Застосована консервативна тактика лікування пацієнта, враховуючи розміри виразки, ступень гемостазу та вперше виявлення патології. Явища постгеморагічної анемії тяжкого ступеня підтверджено в лабораторними показниками кількості еритроцитів - 1,8×1012/л, при референтних значеннях норми для дорослих 3,8-5,8×1012/л, рівня гемоглобіну 58г/л, при референтних значеннях норми для дорослих 110-165г/л та показником гематокриту 0,18 при референтних значеннях норми для дорослих 0,35-0,50 зафіксованих на аналізаторі CELL-DYN 3700 (ABBOTT, USA). Хворому була проведена ургентна трансфузія еритроцитарної маси, яка скоригувала явища анемії несуттєво - еритроцити зросли до 2×1012/л, рівень гемоглобіну до 63г/л. Продовжуючи консервативну противиразкову, антацидну терапію та введення препаратів заліза, пацієнту була проведена повторна трансфузія еритроцитарної маси, після якої на третю добу перебування в стаціонарі показники кількість еритроцитів були на рівні 2,11×1012/л, рівень гемоглобіну - 69г/л. З метою зменшення ризику посттрансфузійних ускладнень та досягнення більш якісного та швидкого відновлення показників червоної крові, хворому була проведена трансплантація суспензії гемопоетичних стовбурових клітин ембріонального походження 14.10.2003р. Контроль лабораторних показників на 3, 7, 14, 28 добу показав наступну динаміку корекції постгеморагічної анемії (дивись Таблицю). 5 42374 В подальшому стан хворого покращився, клінічних проявів рецидиву кровотечі з виразки не було. Явища анемії скоригован, на 7-14 добу після трансплантації хворий виписаний із клініки 11.10.03. Кількісні та якісні показники червоної 6 крові досягли референтних значень норми на 28 добу після трансплантації, що дозволило хворому значно менше знаходитись в стаціонарі (2 тижні) та скоротити термін його непрацездатності до трьох тижнів. Таблиця Гемоглобін, г/л 12 Еритроцити ×10 /л Гематокрит Після поДо транс Після 3 доба 7 доба 14 доба 28 доба Референтні вторної При плантації після після після після трансфузії значення трансфузії поступ4 доба в транс транс транс транс норм для 1 доба в ленні 3 доба в стаціонарі плантації плантації плантації плантації дорослих стаціонарі стаціонарі 58 63 69 69 81 88 105 125 110-165 1,8 2,0 2,11 2,11 2,58 2,89 3,69 4,65 3,8-5,8 0,18 0,18 0,20 0,20 0,25 0,27 0,28 0,33 0,35-0,5 В період з 2006 по 2008pp. в КМЦ шлунковокишкових кровотеч на базі МКЛ №12 запропонований спосіб лікування постгеморагічних анемій при гострокровоточивих гастродуоденальних виразках було використано у 16 хворих, яким було здійснено внутрішньовенну трансфузію гемопоетичних стовбурових клітин додатково до трансфузії еритроцитарної маси або відмитих еритроцитів. В той самий період, 35 хворим лікування постгеморагічної анемії було проведено за способомпрототипом. При трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин за заявленим способом ніяких небажаних реакції або ускладнень не було, а корекція постгеморагічної анемії здійснювалась протягом 24-48 годин і досягала суттєвих результатів на протязі 7-28 діб з нормалізацією показників червоної крові. Завдяки розробленому способу реалізовано комплексний підхід в лікуванні післягеморагічних анемій, який направлений на заміщення Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко різних ланок гемопоезу. В той же час, у 16,7% хворих, лікування постгеморагічної анемії у яких було проведено за способом-прототипом спостерігався розвиток гіпертермічного синдрому. Більш менш суттєві результати корекції постгеморагічної анемії досягались на протязі 14-31 добу, причому в ці терміни фізіологічна норма показників червоної крові не досягалась. Спосіб може бути рекомендований для використання в практиці хірургічних відділень міських та обласних лікарень, Центрах шлунково-кишкових кровотеч. Джерела інформації: 1. Братусь В.Д. Дифференциальная диагностика и лечение острых желудочно-кишечных кровотечений. - Киев, «Здоровья», 1991. - 272с. 2. Гаврилов O.K. Справочник по переливанию крови и кровезаменителей. - М.: Медицина, 1982. 304с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601