Спосіб профілактики ускладнень з боку рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота

Спосіб профілактики ускладнень з боку рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота, що включає внутрішньовенне введення антибактеріального препарату 3 дренування не відбувається. Накопичення виділень в рані призводить до серозного та/або гнійного запалення. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб профілактики ускладнень з боку післяопераційної рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота, який включає внутрішньовенне введення антибактеріального препарату за 30 хвилин до операції, продовження антибактеріальної терапії впродовж 5-7 днів після операції, промивання рани розчином антисептика під час операції дренування рани вакуумними дренажами з використанням гармошки [7] .Цей спосіб дещо ефективніший за рахунок тривалішої дії дренажу, більшої ємності останнього. Однак і в цьому випадку рівень вакууму змінюється в залежності від ступеня наповнення гармошки, дія дренажу недостатньо тривала, що потребує частого випорожнення гармошки; після наповнення гармошки не відбувається ні активного, ні пасивного дренування. Отже, і цей спосіб не забезпечує ефективної профілактики ускладнень з боку рани. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу вдосконалення профілактики ускладнень з боку рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота за рахунок більш ефективного дренування післяопераційної рани. Технічний результат від впровадження способу профілактики ускладнень з боку рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота, що заявляється, буде полягати в значному зменшенні частоти ускладнень з боку рани. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики ускладнень з боку рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота, що включає внутрішньовенне введення антибактеріального препарату за 30 хвилин до операції, продовження антибактеріальної терапії впродовж 5-7 днів після операції, промивання рани розчином антисептика під час операції та дренування рани з використанням вакуумного дренажу, згідно корисної моделі, вакуумне дренування рани виконують за допомогою аспіраційної системи “UNOVAC”, довжину дренажної трубки якої роблять співвідносною довжині рани і яку встановлюють постійно на весь період до припинення виділень з рани з максимальним використанням режиму активного дренування. Відмінною особливістю способу профілактики ускладнень з боку рани е виконання дренування за допомогою аспіраційної системи “UNOVAC”, яка забезпечує постійне та рівномірне розрідження в післяопераційній рані. Це зменшує ризик пошкодження тканин і не порушує гемостатичні процеси в рані. Автоматичне переключення на пасивне дренування при повному наповненні вакуумної камери, велика загальна ємність та герметичність системи мінімізують ризик інфекційних ускладнень в рані, чому сприяють і спеціальні незворотні клапани, які попереджують ретроградний закид виділень. За відомими літературними даними такий 12255 4 спосіб профілактики ускладнень з боку рани невідомий. Запропонований спосіб профілактики ускладнень з боку післяопераційної рани після герніопластики з приводу велетенської післяопераційної грижі живота здійснюється наступним чином. За 30 хвилин до операції внутрішньовенне вводять антибактеріальний препарат та продовжують його введення впродовж 5-7 днів після операції. Під час операції рану промивають розчином антисептика та виконують дренування рани: дренажну трубку роблять співвідносною довжині рани і виводять її за допомогою стилету окремо від рани, фіксують до шкіри та приєднують до аспіраційної системи “UNOVAC”, яка приводиться в дію натисненням на мембрану вакуумної камери, здійснюючи активне дренування. При наповненні вакуумної камери відбувається пасивне дренування в мішок для збору. Повторне натиснення на мембрану вакуумної камери приводить до переходу вмісту з вакуумної камери в мішок для збору та відновлення активного дренування. Випорожняють систему по мірі наповнення (раз на добу), максимально використовуючи режим активного дренування. Видаляють дренаж після припинення виділень (на 5-7 добу). Дренажна система “UNOVAC” складається з рівномірно перфорованих дренажних трубок, стального троакару, для їх проведення, вакуумної камери (300мл), мішка для збору виділень (600мл) з градуюванням, спеціальний коннектор забезпечує герметичність з'єднання. При надавлюванні на мембрану вакуумної камери рідина переливається в мішок для збору одночасно встановлюється висхідний рівень вакууму. Незворотні клапани попереджують зворотній рух рідини. При заповненні вакуумної камери дренування стає пасивним. Для заміни мішка для збору виділень потрібно повернути коннектор на 90 градусів. Вказана система випускається у вигляді готового до використання стерильного набору. Приклад конкретного виконання Пацієнт В., 58 років поступив 08.04.05 з діагнозом: Післяопераційна верхньо-середньосерединна вентральна грижа велетенських розмірів (24 15см). Грижа виникла чотири роки тому після холецистектомії. Виконано відповідне обстеження та проведено передопераційну підготовку. За 30 хвилин до операції внутрішньовенне введено 1,2г амоксиклаву та впродовж п'яти днів після операції по 0,6г цього ж антибіотику. 12.04.05: Радикальна операція післяопераційної грижі, герніопластика з використанням поліпропіленової сітки "Ethicon" за методикою "sublay". Під час операції рану промивали розчином антисептика (Декасан). Дренування рани здійснювали дренажною системою "UNOVAC". Дренажні трубки довжиною, співвідносною довжині рани, розміщували в ділянці імплантованої сітки та в підшкірній клітковині. З допомогою стилетів дренажні трубки виводили окремо від післяопераційної рани і після з'єднання спеціальним трійником підключали до вакуумної системи. Систему випорожняли раз на добу, весь час дренування відбувалось в активному режимі. Видалили дренажі після припинення виділень - на 5 п'яту добу. Рана зажила первинним натягом. 20.04.05: пацієнт виписаний додому в задовільному стані. За період 2004-2005pp. в Київському міському центрі хірургії гриж живота з приводу післяопераційних вентральних гриж великих та велетенських розмірів було прооперовано 246 пацієнтів в віці від 30 до 78 років. Жінок було 194 (78,8%), чоловіків 52 (21,2%). Післяопераційні вентральні грижі великого розміру діагностовано у 167 пацієнтів (67,9%), велетенські - у 79 (32,1%). Лігатурних нориць черевної стінки не було. Оперативні втручання виконувались після спеціальної передопераційної підготовки, спрямованої на максимальне очищення кишечнику та підвищення резервів серцево-судинної і дихальної систем. В якості антибіотикопрофілактики використовували амоксиклав 1,2г внутрішньовенне за 30 хвилин до операції та через 12 годин після її проведення. У всіх пацієнтів для герніопластики використовували проленову сітку "Ethicon". При післяопераційних вентральних грижах великого розміру герніопластику виконували за методиками "inlay" та "sublay", а при грижах велетенських розмірів використовували модифіковану в нашій клініці операцію Раміреза. В залежності від способу дренування післяопераційної рани пацієнти були рандомізовані на 2 групи. Ці групи були співставними за віком, статтю та розміром грижі. В першій групі (123 пацієнти) дренування післяопераційної рани виконувалось традиційним способом з допомогою двох поліхлорвінілових трубок: одна з них розміщувалась над проленовою сіткою, інша - в підшкірній клітковині. З метою відсмоктування вмісту з рани до трубок приєднували гумові груші. В другій групі (123 пацієнти) дренування післяопераційної рани здійснювалось спеціальною вакуумною дренажною системою "UNOVAC". Дренажні трубки розміщувались в ділянці імплантованої проленової сітки та в підшкірній клітковині. З допомогою стилетів дренажні трубки виводились окремо від післяопераційної рани і після з'єднання спеціальним трійником підключались до вакуумної системи. Контроль ефективності вакуумного дренування післяопераційних ран в обох групах виконувався допомогою ультразвукового дослідження. В першій групі серозна ексудація з рани протягом 3-5 днів спостерігалась у 96 (78%) пацієнтів. Серед них у 18 (18,8%) утворилась серома з тривалою ексудацією з рани (протягом 14-16 днів). При ультрасонографії в підшкірній клітковині визначалось накопичення серозної рідини в об'ємі від 60 до 100мл, що потребувало виконання множинних пункцій. Дренажі видалялись на 7-9 день. Інфільтрат післяопераційної рани спостерігався у 5 (4,1%) пацієнтів. З протизапальною метою використовували Діклоберл 3мл в.м. та УВЧ на ділянку післяопераційної рани. Нагноєння післяопераційної рани спостерігалось у 7 (5,7%) пацієнтів, причому, у 2 нагноєння рани було глибоким підапоневротичним, що потребувало видалення проленової сітки на 12-й та 14-й день після операції. У цих пацієнтів протягом 6 місяців після операції виник рецидив грижі. Строки перебування в 12255 6 стаціонарі пацієнтів першої групи склали в середньому 16±2 дні. Інфільтрат в ділянці післяопераційної рани спостерігався у 5 (4,1%) пацієнтів. В другій групі пацієнтів серозна ексудація протягом 3-4 днів спостерігалась у 74 (60,2%), серед них серома утворилась у 5 (6,7%) пацієнтів з ексудацією з рани протягом 5-7 днів. При проведенні контрольної ультрасонографії обмежених накопичень серозної рідини не спостерігалось. Вакуумна дренажна система видалялась на 5-7 день. Нагноєння рани в цій групі пацієнтів не спостерігалось. Інфільтрат в ділянці післяопераційної рани мав місце у 2 (1,6%) пацієнтів і був ліквідований консервативними засобами. Рецидивів грижі протягом 1,5 років після операції в цій групі пацієнтів не спостерігалось. Як видно з отриманих результатів, тривалість серозної ексудації з рани у пацієнтів першої групи з традиційним вакуумним дренуванням була більшою на 2-3 дні порівняно з другою групою, де використовували дренажну систему “UNOVAC”. Це свідчить про перевагу дренажної системи “UNOVAC” порівняно з традиційним дренуванням, що можна віднести на рахунок рівномірного та постійного розрідження по всій довжині рани, а також адекватної евакуації виділень з рани. Завдяки високій ефективності дренажної системи частота розвитку сероми в ділянці післяопераційної рани в другій групі пацієнтів зменшилась в 3 рази порівняно з першою групою, а частоту нагноєння рани було зведено до нуля. Частота виникнення інфільтрату в ділянці післяопераційної рани у пацієнтів другої групи зменшилась в два рази порівняно з першою групою. Крім цього, строки перебування в стаціонарі пацієнтів другої групи після операції були майже вдвічі меншими. Джерела інформації 1. Головко Н.Г., Завгородний С.Н., Макарченко Ю.И., Ру-санов И. В. Профилактика осложнений после грыжесечения. - Клінічна хірургия. - 2003. №11. - 12с. 2. Лыхман Β.Η., Голобородько H.H. Бойко B.B., Криворучко H.A., Далавурак В.П., Савви С.А., Грищенко И.Ю., Профилактика гнойносептических осложнений при хирургическом лечении больных с послеоперационной грыжей брюшной стенки. - Клінічна хірургия. - 2003. - №11. -40с. 3. Жебровский B.B., Мохамед Том Эль Башир. Хирургия грыж живота и эвентраций. - Симферополь: Бизнес Информ, 2002. - 440с. 4. Демидов В.M., Демидов С.M., Левитський A.B., Куліш С.О. Профілактика лімфореї у хворих після алопластики грижі передньої черевної стінки. - Клінічна хірургія. - 2003. - №11. - 15с. 5. Фелештинский Я.П., Піотрович С.М., Чиньба О.В., Кузнецов О.О., Мамонов O.B. Ускладнення після алогерніопластики: їх профілактика та лікування. Матеріали II Всеукраїнської науковопрактичної конференції з міжнародною участю "Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів", 24-25 вересня 2004, с.65-69. 6. Мохамед Том Эль-Башир, Боровский С.Н., Кисляков B.B. Применение современных технологий в прогнозировании, профилактике и лечении 7 12255 гнойно-воспалительных послеоперационных осложнений у больных с вентральными грыжами живота. - Вестник Физиотерапии и курортологии. Евпатория. - 2001. - Том 7 №3. - 65с. 7. Ильченко Φ. Η., Салах Ахмед М. С. Профилактика раневых осложнений после эксплантации Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 8 у больных с послеоперационными грыжами брюшной стенки. Матеріали II Всеукраїнської науковопрактичної конференції з міжнародною участю "Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів", 24-25 вересня 2004., с 98-100. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601