Спосіб лікування серозних менінгітів ентеровірусної етіології

Спосіб лікування серозних менінгітів ентеровірусної етіології шляхом проведення депдратаційної, дезштоксикаційної та симптоматичної терапії, який відрізняється тим, що додатково призначають індуктор ендогенного інтерферону аміксин перорально у першу добу 0,250 г (2 таб), а у 2, 4, Ю т а 11 добу - по 0,125 г (1 таб ) щоранку, натще Спосіб відноситься до медицини, а саме - до інфекційних хвороб, і може бути застосований для комплексного лікування серозних ентеровірусних менінгітів Запропоновано багато засобів специфічної терапії ентеровірусних захворювань, таких як анальгін, саліцилат натрію, рибонуклеази, проте вони не знайшли широкого застосування в практичній медицині Найбільш близьким технічним рішенням, яке було вибране в якості прототипу [1], є спосіб лікування ентеровірусних менінгітів, що полягає у призначенні хворим депдратаційної терапії (манітол, лазикс), дезштоксикаційної (гемодез, стандартні сольові розчини), а також симптоматичні засоби (анальгін, димедрол) Однак наведений спосіб має ряд недоліків - він не має безпосередньої противірусної дії, - не забезпечує повної елімінації вірусів, Спосіб здійснюється таким чином Під час встановлення діагнозу серозний менінгіт ентеровірусної етіології з лікувальною метою хворим призначають загальноприйняту терапію, яка включає постільний режим, полівггамши Крім того, хворі одержують депдратаційну терапію (внутрішньовенні крапельні інфузм 10% манітолу по 200 мл та внутрішньовенне введення лазиксу по 2-4 мл щодня, 5-7 діб), дезштоксикаційну (внутрішньовенні крапельні шфузм гемодезу по 200-400 мл та стандартні сольові розчини по 200-400 мл з 10 мл 5% розчину аскорбінової кислоти через день, 5-7 діб), а також симптоматичні засоби (анальгш, димедрол) - КЛІНІЧНО є менш ефективним В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу лікування ентеровірусних менінгітів шляхом призначення індуктора ендогенного інтерферону - аміксину, що дозволить збільшити його терапевтичну ефективність зменшить виразність та тривалість симптомів захворювання, призведе до більш ранньої санації ліквору, зниження частоти ускладнень та скорочення термінів одужання Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, хворим на ентеровірусний менінгіт поряд із проведенням депдратаційної, дезштоксикаційної та симптоматичної терапії додатково призначають аміксин перорально у першу добу 0,250 г (2 таб), а у 2, 4, Ю т а 11 добу - по 0,125 г (1 таб ) щоранку, натще Зоя Додатково призначають аміксин перорально у першу добу 0,250 г (2 таб ), а у 2, 4, 10 та 11 добу - по 0,125 г (1 таб ) щоранку, натще Цей препарат має широкий спектр противірусної дії, як безпосередньої, так і через значне посилення синтезу альфа-, бета- і гама-інтерферонів клггинами організму хворого Також він нормалізує систему ПОЛ/АОС, підвищує імунологічну резистентність макроорганізму, тобто має імуномодулюючий ефект стимулює стовбурні клггини кісткового мозку, посилює антитілоутворення, зменшує ступінь імунодепресії, здійснює корекцію співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів Доведено спроможність аміксину проникати через гематоенцефалічний бар'єр, що припускає високу ефективність препарату під час нейрошфекцій У запропонованих дозах препарат не викликає побічних ефектів, не має протипоказань Приклади конкретного виконання способу Проведено обстеження 57 хворих із діагнозом ентеровірусний менінгіт, 29 з яких отримували тільки загальноприйняту терапію (контрольна гру (О 00 ю со 43586 па), а 28 додатково отримували аміксин за запропонованою схемою Результати проведених обстежень свідчать, що аміксин впливає на тривалість менінгеального синдрому Так, під час середньоважкого перебігу менінгіту, у контрольній групі менінгеальні симптоми виявлялися більш довгостроково ригідність м'язів ПОТИЛИЦІ - на 25%, симптом Керніга - на 22%, симптом Брудзинського - на 24%, в порівнянні з хворими, що отримували аміксин Під час важкого перебігу захворювання в осіб, що одержували загальноприйняту терапію й аміксин, також відзначалося скорочення тривалості менінгеальних симптомів ригідності м'язів ПОТИЛИЦІ - на 29%, симптому Керніга - на 35%, симптому Брудзинського - на 31% Встановлено, що тривалість плеоцитозу також залежала від ступеню важкості хвороби і методу лікування і була вірогідно (р