Спосіб лікування посттравматичної нейропатії серединного нерва передпліччя

Спосіб лікування посттравматичної нейропатії, що включає виділення серединного нерва передпліччя, невроліз, висікання рубцево-зміненої частини епіневрію по передньому півколу нервового стовбура на ділянці компресії, формування васку 3 ваного шматка та фіксацію вузловими швами, у відповідності з котрим, васкуляризований шматок на судинній ніжці формують з підшкірно-жирової клітковини, узятою разом із поверхневою фасцією, задаючи йому П-подібну форму й габарити, відповідні габаритам дефекту зовнішньої оболонки, перфорують його поза судинними ділянками та укладають у пучки [3]. На відміну від наданих аналогів, заміщення рубцево-зміненого епіневрію васкуляризованим шматком П-образної форми попереджує розростання рубцевої тканини, що разом з опрацюванням його підведення до серединного нерва виключає ушкодження епі-, периневральних судин, зовнішньої оболонки, оголених пучків нервового стовбура і частково сприяє декомпресії нервового стовбура. Від того, декілька поліпшується васкуляризація на ділянці ішемії. Однак задіяні приймання не вичерпують реалізацію більш високої васкуляризації нервового стовбура. Це пояснюється тим, що рубцево-змінену частину епіневрію висікають по задньому півколу нервового стовбура, що стримує можливість повної декомпресії, а перфорація шматка призводить до підвищеного тромбоутворення, його набряку, що, як і мобілізація неушкодженого епіневрію, запобігає забезпечення повноцінного кровопостачання. Зпоза цих вад існує висока ймовірність рубцевої перебудови та посилення рубцевого процесу з тривалим періодом загоєння. До основи дійсної корисної моделі поставлена задача винайти спосіб лікування посттравматичної нейропатії, застосування котрого сприяло б на основі опрацювання приймань формування васкуляризованого шматка і його підведення до серединного нерва поліпшити васкуляризацію на ділянці невролізу. Поставлена задача досягається тим, що при здійсненні у відомому способі лікування посттравматичної нейропатії, що включає виділення серединного нерва, невроліз, висічення рубцевозміненої частини епіневрію, по передньому півколу нервового стовбура на ділянці компресії, формування васкуляризованого шматка на судинній ніжці, підведення серединного нерва до васкуляризованого шматка та їх фіксацію вузловими швами, відповідно до корисної моделі, додатково висікають рубцево-змінені частини епіневрію по задньому півколу нервового стовбура, розкривають м’яз круглого пронатора та формують з нього васкуляризований шматок, розшаровуючи тканини пронатора у фронтальному напрямі, утворюють в нім ложе, частково відсікають нижню частину пронатора поблизу променевої кістки, а при підведенні до васкуляризованого шматка, серединний нерв укладають у ложе, позиціюючи його уздовж розшарованих тканин васкуляризованого шматка, з можливістю повного закриття дефекту. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності відмітних ознак дійсної корисної моделі з вищезазначеним технічним результатом полягає в наступному. Додаткове висічення частин епіневрію, які мають рубцеві зміни, по задньому півколу нервового стовбура допускає можливість досягнення повної декомпресії. 45198 4 Формування васкуляризованого шматка з м'яз круглого пронатора дозволяє поліпшити кровопостачання пошкодженого нерву. Розшаровування тканин пронатора у фронтальному напрямі здійснюється з необхідністю розташування його вздовж нерву та формування ложа. Утворення ложе у тканинах круглого пронатора забезпечує умови для нормальної регенерації пошкодженого нерву та достатню його васкуляризацію. Часткове відсічення нижньої частини пронатора поблизу променевої кістки зумовлює можливість формування васкуляризованого шматка. Укладання серединного нерва в ложе васкуляризованого шматка допускає покращення васкуляризації тим, що лоскут достатньо кровопостачається, що зумовлює формуванню судинної сітки між-шматком і пошкодженим нервом. Позиціювання розшарованих тканин васкуляризованого шматка уздовж серединного нерва, з можливістю повного закриття дефекту запобігає перегинання кровопостачальних судин, що обумовлює достатнє кровопостачання. Тож, запропоновані відмітні ознаки корисної моделі є суттєвими, адже за сукупністю вони необхідні і достатні для поліпшення васкуляризації на ділянці невролізу, як поставленої задачі. Сукупність загальних І відмітних суттєвих ознак, що характеризує винайдений спосіб, невідома з рівня техніки, а від того є новою, поширюється на усі випадки його багаторазової реалізації і розповсюджується на затребуваний об'єм його правового захисту. Відомості, які підтверджують можливість відтворення дійсного способу лікування посттравматичної нейропатії з можливістю перевершення вищезазначеного технічного результату, полягають в наступному. Для здійснення способу залучають мікрохірургічну техніку. Сутність. З волярного (переднього) боку передпліччя виробляють хвилеподібний розріз шкіри і підшкірно-жирової клітковини. Надалі виділяють серединний нерв, визначають локалізацію невроми та за допомогою мікрохірургічної техніки відтворюють невроліз, висікаючи повністю (по передньому й задньому півколам нервового стовбура) рубцево-змінені тканини епіневрію. З розкритого м'яза круглого пронатора формують васкуляризований шматок, піддаючи тканини останнього розшаровуванню у фронтальному напрямі. Потім у м'язах круглого пронатора утворюють ложе. Відсікають частковим чином його нижню частину, поблизу променевої кістки. Серединний нерв укладають в ложе круглого пронатора, позиціюючи його уздовж розшарованих тканин з можливістю повного закриття дефекту. Фіксують крайки шматка вузловими швами без натягу та напруги. Оперовану ділянку піддають активному дренуванню, а кінцівку до зняття швів імобілізують за допомогою гіпсової лонгети. За цих умов досягається повна декомпресія серединного нерва, а за рахунок використання м'язів круглого пронатора, з найбільш прийнятним 5 45198 кровопостачальним ресурсом, як васкуляризованого шматка на живильній ніжці - поліпшення васкуляризації на ділянці невролізу. У свою чергу, адекватна васкуляризація, реалізована заміщенням дефекту епіневрію м’язовим ложем, збільшує чутливість ушкодженого нерва, а відтак прискорює відновлення рухових функцій кінцівки. Клінічними показниками покращення васкуляризації, які мають перевагу над прототипом, є покращення чутливості в автономних зонах інервації серединного нерву та рухових можливостей кисті. Приклад Хвора В., 37р. Перебувала в УкрНДІ МСПІ з приводу лікування нейропатії (ушкодження серединного нерва с/з правого передпліччя, помірні рухові й чутливі порушення правої кисті) (і/хв. №2130 від 13.04.09г.). При надходженні у хворої констатували болі й простріли 1-3 пальців, парестезію в області іннервації серединного нерва, помірну атрофія м’язів групи thenar, позитивний симптом Тинеля, зниження сили схоплювання та дискримінаційної чутливості (8мм на 2 пальці). Хворій була надана медична допомога за умов винайденого способу. З волярної сторони передпліччя здійснювали хвилеподібний розріз шкіри та підшкірно-жирової клітковини. Виділяли серединний нерв, визначали локалізацію невроми та здійснювали невроліз. При цьому, по передньому й задньому півколам нервового стовбура повністю висікали рубцево-змінені тканини епіневрію. Розкривали м’яз круглого пронатора і формували з нього васкуляризований шматок. Тканини пронатора піддавали розшаровуванню у фронтальному напрямі, а потім в них утворювали ложе. Перед укладанням в нього серединного нерва, частково відсікали його нижню частину поблизу променевої кістки. Серединний нерв позиціювали уздовж розшарованих тканин з можливістю повного закриття дефекту. Крайки васкуляризованого шматка фіксували вузловими Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 швами без натягу та напруги. Оперовану ділянку піддавали активному дренуванню, а кінцівку до зняття швів імобілізували за допомогою гіпсової лонгети. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Відзначено купірування болючого синдрому, покращилася чутливість і збільшилася сила захоплення. Наведений клінічний приклад лікування Хворої 3. дозволяє дійти висновку про поліпшення васкуляризації при досягненні повної декомпресії серединного нерва. Таким чином, запропоноване рішення задачі відповідає умові «промислова придатність», як таке, що може бути використаним в травматології, нейрохірургії, а також хірургії кисті, з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату на основі засобів, що стали відомими за подією пріоритету. При цьому характеристика заявленого способу, що зазначена у н.п. Формули, визначає відмінність його від об'єктів аналогічного призначення і допускає можливість набуття правового статусу як корисної моделі процесу. Аналоги: 1. Н.М. Мосийчук, В.И. Соленый, И.Г. Передерко. Хирургическое лечение тунне-льних нейропатий // Ж. вопросы нейрохирургии им.Н.Бурденко. 1989. - №6. - С.37-38. 2. Р.Т. Думбере, Ю.Э. Берзиныш. Хирургическое лечение туннельных поражений нервов рук // Ж. вопросы нейрохирургии им.Н.Бурденко. - 1988. - №4. - С.53. 3. Способ замещения рубцово-измененного эпиневрия периферического нерва при его локальной компрессии и ишемии: Пат. 2241385 С1 России, МПК7 А61В17/00 / Носов О.Б., Петров С.В. (Россия); Государственное учреждение «Нижегородский научно-исследовательский институт травматологии и ортопеди» (Россия). №2003114591/14; заявл. 16.05.03; опубл. 10.12.04. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601