Спосіб корекції рівня базальної глікемії при алоксановому діабеті

Спосіб корекції рівня базальної глікемії при алоксановому діабеті гіпоглікемічним засобом, 3 45552 білітації та курортології. - № 20040503505; заявл. 11.05.2004; опубл. 17.01.2005.- Бюл. "Промислова власність" №1.). В основу способу-прототипу покладено визначення рівня глюкози сироватки та порушення толерантності до глюкози в крові щурів за умов алоксанового діабету. Недоліком найближчого аналогу є те, що не вивчено процес впливу алоксану моногідрату і досліджуваного гіпоглікемічного засобу на стан вуглеводного обміну в печінці та рівень глікозильованого гемоглобіну. Для з'ясування причин підвищення рівня базальної глікемії насправді найбільш принципово вияснити співвідношення між процесами синтезу та розпаду глюкози та глікогену у тканині печінки. В прототипі досліджували лише кров. Недоліком вищезгаданого методу також є те, що спосіб-прототип для інших тканин, окрім крові, не апробований, тому може бути для них неадекватним. Нами пропонується спосіб, який усуває вказані недоліки, тобто дозволяє провести біохімічний аналіз тканини печінки та крові щурів і визначити вміст глікогену, активності: глюкозо-6фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, піруваткінази, глюкозо-6-фосфатази - в печінці; рівні: базальної глікемії, глікозильованого гемоглобіну та вмісту пірувату - в крові, а, отже, і судити про ступінь порушення вуглеводного обміну при алоксановому діабеті та введенні засобу з гіпоглікемічною дією. 4 В основу корисної моделі поставлене завдання зниження рівня базальної глікемії при її підвищенні внаслідок руйнування b-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози шляхом внутрішньоочеревинного введення алоксану моногідрату щурам. Поставлена задача вирішується шляхом використання препарату мелатоніну, який впливає на обмін вуглеводів, що оцінювали за допомогою визначення вмісту глікогену, активностей: глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (вимірюють за приростом НАДН2), лактатдегідрогенази (вимірюють за зменшенням НАДН), піруваткінази (вимірюють за зростанням пірувату), глюкозо-6фосфатази (вимірюють за кількістю фосфору) - в печінці; рівнів: базальної глікемії (глюкозооксидазним методом), глікозильованого гемоглобіну (методом іонообмінної хроматографії) та вмісту пірувату (в реакції з 2,4-динітрофенілгідразином) - в крові щурів. Спільними ознаками найближчого аналогу та корисної моделі, що пропонується є використання гіпоглікемічного засобу при експериментальному пошкодженні органів щурів алоксану моногідратом. Відмінність корисної моделі та прототипу полягає у визначенні вмісту ГЛ, активностей: Г-6-ДГ, ЛДГ, ПК, Г-6-Ф - в печінці; рівнів: БГ, НbА1с та вмісту пірувату - в крові для визначення стану вуглеводного обміну в печінці та його корекції. Таблиця Ознаки Експериментальна модель Об'єкт дослідження Препарат Що досліджували Прототип Алоксановий діабет Кров Мінеральна вода Вуглеводний стан в крові Теоретичною передумовою здійснення корисної моделі є експериментальна інтоксикація алоксану моногідратом, в структурі якого є карбонільні групи і атоми азоту, які забезпечують можливість взаємодії з SH-групами b-клітин і вільне проникнення його по глюкозним каналам, що веде до руйнування інсулінопродукуючого апарату та наступним порушенням вуглеводного обміну з послідуючим вивченням рівня базальної глікемії та корекцією мелатоніном, який є гормоном епіфізу, що синтезується з амінокислоти триптофану переважно у темновий період доби та стимулює поглинання глюкози тканинами, збільшує концентрацію АТФ та стимулює депонування глікогену в тканинах. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Алоксановий діабет у щурів викликають шляхом внутрішньоочеревинного введення 5% розчину алоксану моногідрату з розрахунку 17 мг на 100 г маси тварини. Починаючи з 4-ї доби, на фоні інтоксикації алоксану моногідратом внутрішньоочеревинно вводиться розчин мелатоніну ("Sigma", США) у дозі 10 мг/кг маси тварини впродовж 6-ти тижнів. В 5% супернатантах печінки щу Спосіб, що заявляється Алоксановий діабет Печінка і кров Мелатонін Вуглеводний стан в печінці та крові рів, які готують на трис-НСІ буфері (рН = 7,4), визначають вираженість процесів обміну вуглеводів за вмістом глікогену, активностями: глюкозо-6фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, піруваткінази, глюкозо-6-фосфатази - в печінці; рівнями: базальної глікемії, глікозильованого гемоглобіну та вмістом пірувату - в крові. Використання способу пояснюється конкретними прикладами. Приклад використання способу №1. Отримано супернатанти печінки щурів, яких впродовж всього експерименту утримували в умовах природного освітлення (досліди виконані в березні - квітні 2009 року). Для відтворення алоксанового діабету (експериментальна модель патології b-клітин) вводили алоксану моногідрат внутрішньо-очеревинно одноразово в дозі 17 мг на 100 г маси тварини. Паралельно була відібрана група тварин, які утримувались за таких же умов освітлення, без інтоксикації алоксану моногідратом. На восьму добу після останньої затравки проводили евтаназію контрольних та інтоксикованих тварин (декапітація під легкою інгаляційною ефірною анестезією). 5 45552 В 5% супернатантах печінки, які готують на трис-НСІ буфері (рН = 7,4) визначають вміст глікогену, активності: глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, піруваткінази, лактатдегідрогенази, глюкозо-6фосфатази - в печінці; рівні: базальної глікемії, глікозильованого гемоглобіну та вміст пірувату - в крові. В неінтоксикованій групі тварин вміст ГЛ становив - 3194,4±67,27 мг%, активності: Г-6-ДГ 6,5±0,20 нмоль/хв. х мг білка, ПК - 50,7±2,18 мкмоль/хв. х мг білка, ЛДГ - 2,5±0,03 нмоль/хв. х мг білка, Г-6-ф - 22,0±1,81мкг (Р)/хв. х мг білка в печінці; рівні: БГ 5,5±0,40 ммоль/л, НbА1с - 4,7±0,77% та вміст пірувату -53,1±6,49 мкмоль/л. В той час в діабетній групі вміст ГЛ становив 2586,3±91,39 мг%, активності: Г-6-ДГ - 3,6±0,47 нмоль/хв. х мг білка, ПК - 30,8±2,13 мкмоль/хв. х мг білка, ЛДГ 4,1±0,06 нмоль/хв. х мг білка, Г-6-ф - 65,7±4,10 мкг (Р)/хв. х мг білка в печінці; рівні: БГ 13,8±2,70 ммоль/л, НbАІс - 15,1±1,13% та вміст пірувату 159,5±18,99 мкмоль/л. Приклад використання способу №2. Отримані супернатанти печінки від двох груп тварин, яких утримували в умовах освітлення та моделювали гепатит за описаною вище методикою, а також від тварин третьої групи, яким на фоні алоксанового діабету вводили розчин мелатоніну. Визначають вміст глікогену, активності: глюкозо-6 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 6 фосфатдегідрогенази, пірувткінази, лактатдегідрогенази, глюкозо-6-фосфатази - в печінці; рівні: базальної глікемії, глікозильованого гемоглобіну та вміст пірувату - в крові, проводили як описано в прикладі № 1. Визначено, що у групі тварин яким вводили мелатонін на фоні алоксанового діабету підвищився вміст ГЛ - 3612,8±54,98 мг% та нормалізувалися активності: Г-6-ДГ - 6,8±0,50 нмоль/хв. х мг білка, ПК - 50,9±2,48 мкмоль/хв. х мг білка, ЛДГ - 2,5±0,04 нмоль/хв. х мг білка, Г-6-ф - 21,7± 1,38 мкг (Р)/хв. х мг білка - в печінці, рівень БГ 5,8±0,68 ммоль/л, зменшився рівень НbА1с 8,3±1,08% та вміст пірувату - 37,5±11,18 мкмоль/л - в крові. Це свідчить про збільшення активації гліколізу, пригнічення глюконеогенезу, нормалізації інтенсивності перебігу ПФШ окиснення глюкозо6-фосфату, а також про гіпоглікемічні можливості гормону пінеальної залози - мелатоніну. Також можна рекомендувати застосування даної речовини в комплексній терапії гіперглікемічних станів. Технічний результат: вищеописаний спосіб дозволяє визначити вміст глікогену, глюкозо-6фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази, піруваткінази, глюкозо-6-фосфатази - в печінці; рівня базальної глікемії, глікозильованого гемоглобіну та вмісту пірувату - в крові щурів на фоні алоксанового діабету та корегувати показники за допомогою препарату мелатоніну. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601