Спосіб ранньої діагностики тироїдного мікрораку

Спосіб ранньої діагностики тироїдного мікрораку шляхом сцинтиграфії, який відрізняється тим, що хворому з виявленою вузловою доброякісною тироїдною патологією щитоподібної залози 3 46078 Однак даний спосіб має низьку специфічність, що не дозволяє виявити прихований РЩЗ з розміром пухлини менше 10мм і метастатичні ураження лімфовузлів, що не пальпуються. В основу корисної моделі поставлене завдання створення способу ранньої діагностики тироїдного мікрораку, в якому за рахунок поетапного 99m проведення тиросцинтиграфії з Тспертехнетатом і лімфосцинтиграфії з 99m Тснаноколом забезпечується раннє виявлення прихованого РЩЗ із розміром пухлини менше 10мм і непальпованих метастатичне уражених лімфовузлів, що дозволяє провести своєчасне лікування злоякісної патології ЩЗ. Спосіб, що заявляється реалізується таким чином: Хворому з виявленою та доведеною вузловою доброякісною тироїдною патологією ЩЗ проводять ультразвукове дослідження шиї для виявлення підозрілих лімфовузлів, що не пальпуються. При встановленні таких лімфовузлів спочатку гфоводять тиросцинтиграфію з 99mТс-пертехнетатом для виявлення злоякісних пухлин ЩЗ значних розмірів (більше 2,0см). При візуалізації вогнища з відсутністю накопичення радіофармпрепарату (РФП) у паренхімі ЩЗ діагностують тироїдний рак. За дифузного накопичення РФП в паренхімі ЩЗ проводять лімфосцинтиграфію з 99m Тс-наноколом, який вводять по контуру ЩЗ з боку збільшеного лімфовузла, що не пальпується. При отриманні його зображення діагностують тироїдний мікрорак з регіонарними метастазами. Нижче наведені конкретні приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора Т., 1989 р.н., звернулася до ендокринолога зі скаргами на почуття „комка" у горлі. Їй було проведено діагностику згідно способу, що заявляється. При ультразвуковому обстеженні шиї в ЩЗ -картина, що відповідає аутоімунному тироїдиту - вогнища до 8мм, що чергуються з полями сполучної тканини. На шиї справа візуалізувалися кілька лімфовузлів звичайної будови діаметром до 3-5мм. Спочатку було проведено тиросцинтиграфію з 99m Tс-пертехнетатом, в результаті якої патологічного вогнища з відсутністю накопичення РФП в тироїдній паренхимі не виявлено. Хворій проведено лімфосцинтиграфію з 99m Тс-наноколом. На екрані гамма-камери було візуалізовано два лімфовузли шиї справа, розцінені як метастатичне уражені. Провести їх пунк 4 ційну біопсію було неможливим через особливість розташування лімфовузлів на судинному колекторі та малий розмір. У зв'язку з відсутністю чіткого ураження ЩЗ злоякісною пухлиною та відсутністю новоутворів інших локалізацій, які би могли бути джерелом метастатичного ураження шийних лімфовузлів, що не пальпуються, хворій було проведено хірургічне лікування - видалення ЩЗ та змінених лімфовузлів шиї з ревізією. Під час останньої чітких даних на користь неопластичної трансформації ЩЗ не виявлено. Під час проведення гістологічного дослідження - папілярний мікрорак ЩЗ діаметром 7мм з метастазами у лімфовузли шиї справа. Таким чином, використання розробленого нами способу дозволило діагностувати мікрорак ЩЗ, з перебігом як у прихованого раку, що уразив лімфовузли шиї, недоступні пальпації й ідентифіковані як метастатичні лише завдяки використанню розробленого нами способу діагностики. Приклад 2. Хвора Л., 1957 р.н., відзначає існування пухлини на шиї протягом 10 років. При зверненні до онколога під час обстеження при ультразвуковому дослідженні виявлено пухлину в правій частці ЩЗ діаметром 24мм та збільшені лімфовузли шиї справа розміром 24 ´ 10мм. При тиросцинтиграфії з 99m Тс-пертехнетатом відзначено наявність патологічного вогнища з відсутністю фіксації РФП у вузлі правої частки, що розцінено як наявність злоякісного новоутвору ЩЗ з метастатичним ураженням лімфовузлів шиї справа. Проведення АПБ пухлини ЩЗ та збільшених лімфовузлів підтвердило наявність папілярного раку залози з ураженням лімфовузлів шиї, які пальпувалися. У цьому випадку необхідності проведення лімфосцинтиграфії з 99m Тс-наноколом не було, оскільки тироїдна пухлина була діаметром понад 24мм та лімфовузли шиї пальпувалися, а дослідження з 99m Тс-пертехнетатом відразу ідентифікувало рак ЩЗ. Діагноз, встановлений під час догоспітального обстеження, було підтверджено гістологічно - папілярний рак ЩЗ з метастазами у лімфовузли шиї справа. Щоб довести переваги нового способу ранньої діагностики тироїдного мікрораку, що заявляється, перед відомим способом було проведено порівняльний аналіз результатів діагностики за обома способами. Дані порівняльного аналізу наведено в таблиці. Таблиця Порівняльна характеристика способу ранньої діагностики тироїдного мікрораку, що заявляється та способу-прототипу Найменування показників 1. Візуалізація непальпованих лімфовузлів шиї 2. Можливість рано запідозрити й діагностувати прихований рак ЩЗ 3. Можливість вчасного лікування злоякісної патології ЩЗ Спосіб діагностики тироїдного мікрораку відомий спосіб діагностиспосіб, що заявляється ки ні так ні так ні так 5 46078 6 Продовження таблиці Спосіб діагностики тироїдного мікрораку відомий спосіб діагностиспосіб, що заявляється ки Найменування показників 4. Мінімальний розмір лімфовузлів, що візуалізуються на екрані гамма-камери 5. Можливість проведення хірургічного лікування (тироїдектомії) у один етап Дані, наведені в таблиці, свідчать про можливість візуалізації непальпованих лімфовузлів розміром 20мм діаметр > 5мм ні так лімфовузлів шиї, завдяки чому з'являється можливість своєчасно почати лікування злоякісної патології ЩЗ. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601