Спосіб ранньої діагностики внутрішньочеревинних абсцесів

Спосіб відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використований в хірургічних відділенях обласних, міських та районих лікарень. Є відомий спосіб діагностики внутрішньо черевинних абсцесів [Боровий Е.М., Семенюк Ю.С., Денищук В.Ф., Вовк С.В."Клінічна хірургія". -2003.-№ 4-5.С. 11-13] шляхом оцінки клінічних даних: біль,підвищення температури тіла,біль при пальпації животу, виявлення інфільтрату в животі. Найбільш близьким за технічною суттєвістю о голошуємому способу є спосіб ранньої діагностики внутрішньочеревинних абсцесів [Томашук И. П., Беломор И.Д., Отурин Е.П. "Ранняя спаечная непроходимость кишечника." -К.: Здоров’я - 112с.] шля хом оцінки клінічних даних: (біль, підвищення температури тіла, біль при пальпації животу), а також оцінки перистальтики кишечнику, і по змінам перистальтичної активності судять можливу наявність абсцесу. Головними недоліками способу-протоипу є слідуючі: - суб'єктивізм способу; - уловлювані зміни характеру перистальтики можуть бути пізніми проявами хвороби; - немає документального підтвердження знаходжених фактів. Задача корисної моделі полягає в усуненні приведених недоліків прототипу та в забезпеченні об'єктивних критеріїв ранньої діагностики внутрішньочеревинних абсцесів та документального підтвердження виявлених фактів. Суть способу полягає в тому, що після оцінки клінічних даних (біль, підвищення температури тіла, біль при пальпації животу), а також характеру перистальтики за допомогою спеціального апарата здійснюють оцінку змін функції кишки, що прилягає до місця патологічного процесу (можливого абсцесу). Новим у способі, що заявляється є те, що при ньому виявляються об'єктивні критерії, що дозволяють судити про наявність внутрішньочеревинного абсцесу. Таким чином, сукупність суттєвих ознак формули надає змогу виконати головну задачу та забезпечити об'єктивну діагностику абсцесу черевної порожнини. Спосіб реалізують таким чином. За допомогою ректороманоскопу датчики розробленого в клініці шпитальної хірургії Донецького медуніверситету електрофізіологічного пристрою вводили у пряму кишку або за допомогою фіброколоноскопу в інші відділи товстої кишки, або через дефект стінки тонкої кишки (при наявності кишкової нориці). Неактивний електрод закріплювали на шкірі животу. Для реєстрації використовували трьохканальний самописець. В процесі дослідження вивчали такі параметри: внутрішньопорожнинний тиск, тиск стінки кишки, скорочувальна здатність кишки. Результати дослідження інтерпретували слідуючим чином: якщо на фоні стабільної скорочувальної здатності та внутрішньопорожнинного тиску відмічається зниження тиску стінки кишки більш ніж на 27-29% по відношенню до початкового, слід думати про наявність абсцесу черевної порожнини. Таке припущення було підтверджене клінічними спостереженнями, одне з них ми надаємо. Хворий В. 45років. Діагноз: Гнійно-деструктивне ураження тонкої кишки з наявністю дефекта її стінки. Окрім симптомів основного захворювання, скаржиться на постійний біль в середній частині животу, підвищення температури тіла до 38,9-39,0. При огляді виявлено : через кишковий отвір (норицю) хімус витікає нерівномірними порціями, при пальпації передньої черевної стінки виявляється легке напруження м'язів зліва від пупка; нориця розташована в правій пахвинній зоні. При аускультації виявляється декілька знижена перистальтика кишок. Через норицевий отвір у тонку кишку введено датчики електрофізіологічного пристрою, неактивний електрод закріплено на шкірі передньої черевної стінки, в зоні лівого підребер'я. Записані такі параметри: внутрішньопорожнинний тиск, тиск стінки кишки, скорочувальна здатність кишки. В результаті дослідження виявлено зниження тиску стінки кишки на 25% по відношенню до початкового, яка була позначена 11 днів тому, при госпіталізації до клініки. При цьому, два інші параметри залишились незмінними по відношенню до початкових. Хворому виконане ультразвукове дослідження, яке патології не виявило. При повторних електрофізіологічних дослідженнях на протязі слідуючи х трьох днів знайдено зниження тиску стінки кишки відповідно на 28%, 28%, 29%. Інші параметри залишились незмінними. Повторне ультразвукове дослідження виявило тільки на третю добу від першого дослідження наявність запального інфільтрату. Температура тіла досягла показників 39,9-40,0. Хворого було прооперовано, виконано розкриття міжкишкового абсцесу, дренування його порожнини. Поліпшення стану хворого. Через два тижня-операція; видалення кишкової нориці. Пропонований спосіб ранньої діагностики внутрішньочеревинних абсцесів дозволяє добитися необхідного результату.