Спосіб діагностики мотивації патологічної схильності до азартних ігор

Спосіб діагностики мотивації патологічної схильності до азартних ігор, що здійснюють шля 3 угруповуючи їх за диференційно-діагностичними шкалами та підраховують отримані бали, враховуючи частоту акту гри. Опитувальник має наступний вигляд: Я грав в азартні ігри: 1) щоб отримувати однакові відчуття із друзями; 2) у компанії, щоб не зіпсувати відносин; 3) це зараз потрібно спробувати хоча б для загального розвитку; 4) подобаються відчуття, що виникають при грі; 5) щоб забутися, відволіктися від усього неприємного; 6) це змінює все навколишнє, надає сенс життю; 7) гра полегшує самопочуття; 8) усі мої думки тільки про гру, як я не намагався відволіктися; 9) у мене паралізується воля, і я не усвідомлюю нічого, крім бажання азарту; 10) при зустрічах із друзями для спільної радості; 11) краще грати потрохи, чим залишитися без друзів; 12) не хочу, щоб наді мною жартували у компанії; 13) для одержання приємних відчуттів; 14) гра рятує від гірких думок і переживань; 15) гра та відчуття азарту робить мене сильнішим, активнішим, веселішим; 16) тільки для того, щоб відновити «рівновагу»; 17) не можу ні на що інше відволіктися, усі думки про гру; 18) часто перебуваю в такому стані, коли не керую собою, поки не пограю; 19) для отримання відчуття свята при зустрічі із друзями; 20) не прийнято відмовлятися, коли всі друзі грають; 21) якщо відмовлюся від гри, тo повинен піти з компанії друзів; 22) для отримання незвичайних і приємних відчуттів; 23) якщо не граю, то все навколишнє мене гнобить; 24) час при грі проходить швидше та цікавіше, а без неї довго й нудно; 25) без гри стан моєї душі - жахливий; 26) бажання грати переслідує мене в думках постійно; 27) увесь мій організм живе цілодобово тільки одним бажанням грати; 28) без гри зустріч із друзями нудна й нецікава; 29) інакше мене виженуть із компанії; 30) тому, що більшість друзів грає у азартні ігри; 31) відчуття такі, що відмовитися практично неможливо; 32) гра знімає напругу; 33) щоб як слід розважитися, загострити почуття, мати інтерес до життя; 34) щоб зняти «ігрову абстиненцію»; 47406 4 35) не можу перебороти тягу до гри, хоча постійно пручаюся цьому бажанню; 36) для мене немає життя без гри, заради гри можу віддати все; 37) для полегшення побачень, зав'язування знайомств; 38) мене змушують грати мої друзі; 39) не бачу шкоди в тому, щоб пограти у дружньому колі; 40) гра сприяє гарному настрою й, взагалі, приємним відчуттям; 41) гра дозволяє розслабитися; 42) щоб відчувати мир яскравіше, бути активним і радісним; 43) щоб уникнути болісних відчуттів, які долають мене у періоді поза грою; 44) не можу встояти, коли з'являється можливість пограти; 45) гра для мене ближче й дорожче рідних, потрібніше повітря і їжі. Відповідь на кожне питання оцінювалась у балах: «часто» - 3 бали; іноді, «рідко» - 2 бали; «майже ніколи» - 1 бал; ніколи - 0 балів. Розподіл стверджень по шкалах був наступним: І шкала - ствердження 1,10,19,28,37; II 2,11,20,29,38; III - 3,12,21,30,39; IV - 4,13,22,31,40; V - 5,14,23,32,41; VI - 6,15,24,33,42; VII 7,16,25,34,43; VIII 8,17,26,35,44; IX 9,18,27,36,45. Де, І - група соціально-психологічних мотивів, що включають: 1) комунікативні мотиви, пов'язані зі спілкуванням із групою - діяльність, спрямована на створення нових знайомств, зустрічі та ін.; 2) субмісивні - відбивають приймання участі у грі в результаті тиску з боку; 3) соціально-інтегративні свідчать про бажання за допомогою гри інтегруватися у референтну групу, долучитися до тих або інших цінностей групової субкультури. II - мотиви, пов'язані, в основному, з бажанням змінити власний стан: 1) гедоністичні - прагнення отримати відчуття ейфорії або стимулювати фізичний і психічний стан; 2) мотиви перемикання афекту - бажання нейтралізувати негативні емоційні переживання; 3) мотиви гіпермотиваційної напруги - прагнення підсилити з метою фіксації позитивні психічні відчуття. III - властиво патологічні мотиви, що констатують хворобливий потяг: 1) мотив відновлення вітальної активності - прагнення відновити загальний життєвий тонус на початку абстиненції, коли одержання ейфорії є неможливим у зв'язку з високою «толерантністю» й складністю подальшого збільшення «дози»); 2) мотив залежності - фіксація у свідомості обсесивного потягу до гри; 3) мотив компульсивного потягу - нескориме прагнення грати; один з компонентів - прагнення ліквідувати за допомогою ігрової діяльності прояви синдрому відміни (абстиненції). Запропонованим способом проведено діагностику 36 хворих з одержанням результатів на відповіді, які дали змогу провести адекватну та ефективну корекцію патологічного потягу до гри та сформувати стійку тривалу ремісію. 5 47406 Приклад. Хворий П., 37 років, поступив до клініки з діагнозом «патологічна схильність до азартних ігор». Раніше декілька разів проходив лікування з цього приводу у різних спеціалістів та різних установах. Після проведеної діагностики аналіз результатів дав змогу провести адекватну та ефективну корекцію патологічного потягу до гри за допомогою когнітивно-біхевіоральної терапії на тлі фармакотерапії та сформувати тривалу ремісію. Жодних ускладнень у хворого, синдрому відміни не спостерігалось. Протягом 1,5 років він повністю утримувався від участі у азартної грі. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє виявляти патологічну мотивацію у хворих на патологічну схильність до азартних ігор та у наступному дає можливість проводити адек Комп’ютерна верстка Л. Купенко 6 ватну фармако- і психотерапевтичну корекцію поведінкових порушень, які є еквівалентами нехімічних форм залежності, що призводить до формування стійкої тривалої ремісії, а також дозволяє скоротити термін лікування та проводити ранню профілактику загострення патологічного потягу до гри. Література: 1. Завьялов В.Ю. Психологические аспекты формирования алкогольной зависимости / В.Ю. Завьялов. - Новосибирск: Наука, 1988. - 198с. 2. Битенский B.C. Патопсихологические характеристики подростков - больных опиатной наркоманией / B.C. Битенский, К.В. Аймедов, О.В. Кривоногова // Вісник Харківського університету. 2002. - №550 - частина 2. - С. 17-22. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601