Електродний нагрівач рідини

Електродний нагрівач рідини, що містить циліндричний корпус, оснащений двома фазними 3 них електрохімічних реакцій протягом ділянки електроду на якій спостерігається більша щільність електричного струму. Вздовж коротшого електроду спостерігається незначна зміна температури, а відповідно і щільності струму. Другим недоліком є те що, електрод виготовляється з металу. Для металевих електродів спостерігається швидкі електрохімічні реакції по переносу металу з електроду, які призводять до швидкого виходу з ладу. Третім недоліком є розташування ввідного та вивідного патрубків з різних кінців корпусу нагрівача, що призводить до нераціонального використання об'єму нагрівального пристрою в цілому, у складі якого використовується електродний нагрівник рідини. У відповідності з вищевикладеним, задачею даної корисної моделі є створення високоефективного компактного, простого по конструкції, технології виготовлення та ремонту, надійного і довговічного в експлуатації нагрівального пристрою, в якому відсутні неоднорідності щільності струму, подовжено довговічності електродів та застосовано раціональне розташування ввідного та вивідного патрубків. Зазначена задача досягається тим, що в електродному нагрівачі рідини, якій складається з циліндричного корпусу, якій виконує роль нагрівальної камери, ввідний та вивідний патрубки розташовані на одному рівні у верхній частині корпусу з різних боків, вивідний патрубок під'єднано безпосередньо до нагрівальної камери, роль якої виконує корпус, ввідний патрубок під'єднано до додаткової прямокутної провідної камери, яка у нижній частині має спільний отвір із нагрівальною камерою, застосовано у верхній частині нагрівальної камери короткий циліндричний електрод виготовлений з щьоточного графіту, у нижній частині нагрівальної камери застосовано конічний електрод з відсіченою вершиною виготовлений з щьоточного графіту, довжина якого в два рази довша за короткий електрод, до електродів під'єднано фазний провід, електроди встановлено в отвори діелектричних ізоляторів, які в свою чергу з'єднано з корпусом, для ущільнення з'єднання використано еластичний гідроізолюючий шар та різьбове кріплення, для захисту частини циліндричного електроду від протікання електричного струму, застосовано діелектричну втулку, для центрування фазних електродів використано діелектричну центруючу втулку Корисна модель пояснюється кресленнями, на якому представлене наступне: Фіг. 1, 2 - загальний вигляд електродного нагрівача рідини у розрізі: позицією 1 позначений циліндричний корпус нагрівача, який виконує роль нульового електрода та нагрівальної камери; позицією 2 позначений конічний електрод, якій виконує роль фазного електроду; позицією 3 позначений короткий циліндричний електрод, який виконує роль фазного електроду; позицією 4 діелектрична втулка; позицією 5 позначений еластичний гідроізоляційний шар, призначений для герметизації конструкції; 47788 4 позицією 6 позначені діелектричні ізолятори, в які вставлено електроди 2 та 3; позицією 7 та позицією 8 позначені шайба та гайка призначені для закріплення електроду у отворі діелектричного ізолятору; позицією 9 позначений вхідний патрубок; позицією 10 позначений вихідний патрубок; позицією 11 позначена прямокутна провідна камера; позицією 12 позначені діелектрична центруюча втулка. Електродний нагрівач рідини працює наступним чином. Рідина, як теплоносій під тиском поступає через вхідний патрубок 9 в прямокутну провідну камеру 11, по якій проходить, і через отвір в нижній частині камери поступає в циліндричний корпус 1 та без збурень проходить у напрямку вихідного патрубку 10. Електричний струм, що проходить між корпусом 1 (нульовий електрод) та конічним електродом 2 та циліндричний електродом 3 (фазні електрод), нагрівають рідину. Під'єднання одного, або другого, або обох разом електродів за допомогою комутуючих пристроїв, дозволяє задавати три різних значення потужності споживання електродного нагрівача. В наслідок нагрівання створюється надлишковий тиск, який приводить до виштовхування нагрітої рідини через вихідний патрубок. В наслідок зміни температури вздовж нижнього електроду та рівномірного звуження досягається однаковий розподіл щільності струму вздовж електроду. Верхній електрод виконано циліндричної форми і він має довжину 1/2 від довжини нижнього електроду, внаслідок чого нерівномірність розподілу температури вздовж нього є незначною, і, відповідно, розподіл щільності струму вздовж нього можна вважати рівномірним. Діелектрична втулка 12 фіксує фазній електроди 2 та 3 в положенні що забезпечує співпадіння їх центральних осей із віссю корпусу. Електродний нагрівач рідини, що заявляється, на відміну від відомих пристроїв має більш раціональну конструкцію, внаслідок застосування додаткової прямокутної провідної камери, що дозволило розташувати вхідний та вихідний патрубки на одному рівні, а також використання одного конічного електроду та циліндричного електроду з довжиною 1/2 від довжини конічного електроду які встановлені всередині корпусу через діелектричні ізолятори, дозволяють забезпечити рівномірність розподілу щільності струму вздовж робочих частин електродів та зменшити спрацювання електродів в процесі експлуатації. Джерела інформації: 1. Електродний нагрівник рідини. Варяга М.М. Патент України UA 9862, F24H 1/20. Опубл. 17.10.2005, Бюл. №10. 2005 р. 2. Електродний нагрівник рідини саморегульований. Варяга М.М. Патент України UA 9860, F24H 1/20. Опубл. 17.10.2005, Бюл. №10. 2005 р. 3. Електродний нагрівач рідини. Любчик В.Р., Рибалко О.П., Гуляєва В.О. Патент України UA 36065, F24H1/20. Опубл. 10.10.2008, Бюл. № 19. 2008 р. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 47788 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601