Спосіб пункційного перкутанного доступу до трійчастої порожнини через овальний отвір

Спосіб пункційного перкутанного доступу до трійчастої порожнини через овальний отвір, що включає визначення пункційної точки і напрямку руху голки у фронтальній та сагітальній площині, який відрізняється тим, що пункційною точкою є внутрішній кут нижньої щелепи, а рух голки у фронтальній площині спрямовують у напрямку відрізку, що з'єднує початкову точку з серединою нижньої ПОВІКИ Винахід відноситься до медицини і може бути використаний при нейрохірургічних перкутанних малошвазивних втручаннях з приводу невралгії трійчастого нерва Вперше спосіб пункційного перкутанного доступу до овального отвору був запропонований F Hartel у 1912 році [8,9] Пропонувались способи доступу до вузла трійчастого нерва, що знаходиться в трійчастій порожнині і його корінців шляхом накладання трепанаційного отвору, проте через високу травматичність і низьку ефективність такі операції не завоювали широкого визнання [5] Л Я Лившиц (1965, 1968 рр), Rovit (1979) вдосконалили спосіб перкутанного пункційного доступу до трійчастої порожнини через овальний отвір, що на протязі вже багатьох років застосовується при малошвазивних операціях у хворих з невралгією трійчастого нерва [1, 3, 8] Внаслідок складності доступу до овального отвору рекомендують проводити рентгенологічний та електрофізіологічний контроль місця знаходження голки після перкутанної пункції [2, 7] Однак, данні способи настільки складні у практичному застосуванні, що в ряді випадків, через складність пункції овального отвору, не дозволяють потрапити в трійчасту порожнину, що являється основним ключем до отримання позитивних результатів лікування трійчастого нерва шляхом перкутанних малошвазивних нейрохірургічних втручань [4, 7] Недоліками вказаних способів доступу до трійчастої порожнини шляхом перкутанної пункції ова льного отвору є технічна складність виконання, яка пов'язана з індивідуальними анатомічними особливостями хворих в кожному конкретному випадку, а це не рідко призводить до ускладнень (крововиливи в м'які тканини) під час проведення операції та и припинення Найближчим до заявленого аналогом є спосіб пунктування овального отвору по методиці розробленій в 1979 році Rovit Пунктування проводили наступним чином Голка вводиться в шкіру на 2,5см латерально від кута роту Напрямок руху голки визначається двома площинами, фронтальною і сагітальною У фронтальній площині орієнтиром ходу голки є умовна (топографічна) лшнія, що простягається від місця вколу голки до ЗІНИЦІ прямо фіксованого ока У сагітальній площині хід голки направлений на відстань 1/3 всього відрізка від наружного слухового проходу до латерального кута ока [8, 9] Недоліками цього способу є низька топографічна об'єктивність розрахунку місця вколу голки за рахунок індивідуальних анатомічних особливостей будови черепа, відсутність чггкої фіксації очного яблука в певному положенні під час оперативного втручання, що значно ускладнює пункцію овального отвору та доступу до трійчастої порожнини, а в ряді випадків дана методика взагалі не дозволяє пунктувати овальний отвір [4, 6, 7] Задачею заявленного способу є анатомотопографічна об'єктивність пункції овального отвору, полегшення проведення хірургічного втручання, скорочення тривлості операції, гарантія пункції овального отвору не залежно від індивідуальних 00 47998 анатомічних особливостей хворого та зниження трав матичн ості Поставлена задача вирішується тим, що в способі пункційного перкутанного доступу до трийчастої порожнини через овальний отвір, що включає визначення пункційної точки і напрямку руху голки у фронтальній та сагітальній площинах, пункційною точкою є внутрішній кут нижньої щелепи, а рух голки у фронтальній площині спрямовують по напрямку відрізку з'єднюючому точку пункції з серединою нижньої повіки Зміна точки топографії пункційного отвору і напрямку руху пункційної голки у фронтальній площині підвищує точність попадання у овальний отвір, що покращує ефективність нейрохірургічних малошвазивних перкутанних операцій На креслеені зображена схема перкутанного пункціного доступу до овального отвору, де 1 внутрішній край кута нижньої щелепи, 2 - середина нижньої повіки ока, 3 -точка, що лежить на відстані 1/3 відрізку від козелка вушної раковини до латерального кута ока, 4 - козелок вушної раковини, 5 - латеральний кут ока Спосіб виконують слідуючим чином(див, креслення), Пальпаторно знаходять внутрішній край кута нижньої щелепи на боці доступу до трійчастої порожнини, що являється місцем введення голки (1) Голкув шкіру вводять по краю внутрішнього кута нижньої щелепи (максимально приближено до кістки) (1) У фронтальній площині хід голки дотримується лінії проведеної від місця вколу голки (1) до точки на рівні середини нижньої повіки ока на боці втручання (2) У сагітальній площині хід голки спрямований на точку (3), що лежить на відстані 1/3 відрізку від козелка вушної раковини (4) до латерального кута ока (5) Відстань від місця вколу голки (1) до овального отвору дорівнює довжині відрізків від точки вколу голки до середини нижньої повіки (1-2), або до козелка вушної раковини (1-4) (вказані відрізки тотожні) Приклад 1 Хвора В 68 років Діагноз Невралгія трійчастого нерва зправа, важка форма Анамнез захворювання - 20 років, початок болю в зоні інервацм третьої гілки, за причину вважає - видалення зуба „мудрості", лікувалась консервативно - проводились медикаментозні блокади переферичних гілок трійчастого нерва Стан хворої не покращувався, біль росповсюдився на всю праву половину обличчя Через 2 роки від початку захворювання була проведена алкоголізація трійчастого вузла - біль зник на 1 добу Хвора продовжувала лікуватись консервативно, а ще через 7 років було виконано перерізку гілок трійчастого нерва зправа - біль зменшився частково, оніміла права половина обличчя, а після зменшення ОНІМІННЯ біль знову посилився В 1999 році хворій проводилось нейрохірургічне малошвазивне перкутанне втручання з метою крюнейротомм чутливої порції корінця трійчастого нерва зправа, у зв'язку з технічними складностями пункції овального отвору, чому сприяли раніше проведені втручання (алкоголізація трійчастого вузла), утворилась масивна гематома м'яких тканин в ДІЛЯНЦІ проведення операції, що привело до її припинення Хвора була виписана за власним бажанням для продовження консервативного лікування під наглядом невролога за місцем проживання В 2000 році хвора, з метою проведеня крюнейротомм чутливої порції корінця трійчастого нерва, госпггалізована повторно Для виконання операції, пункція овального отвору проводилась слідуючим чином Пальпаторно знаходили внутрішній край кута нижньої щелепи на боці доступу до трійчастої порожнини, що являється місцем введення голки Голку в шкіру вводили по краю внутрішнього кута нижньої щелепи (максимально приближено до кістки) У фронтальній площині хід голки дотримувався лінії проведеної від місця вколу голки до точки на рівні середини нижньої повіки ока на боці втручання У сагггальній площині хід голки спрямовувався на точку, що лежить на відстані 1/3 відрізку від козелка вушної раковини до латерального кута ока Пункційна голка досягала овального отвору на глибині, що дорівнює відстані від місця вколу голки до середини нижньої повіки ока на боці операції, або від, місця вколу голки до козелка вушної раковини (вказані відстані рівні) Тривалість операції 1 година 50 хвилин, ускладнень не було Після операції на протязі двох років біль не відмічався Приклад 2 Хворий Г 73 роки Діагноз Невралгія другої і третьої гілок трійчастого нерва зліва, важка форма Хворіє з 1991 року, виникнення захворювання раптове, безпричинне Неодноразово лікувався в неврологічному стаціонарі На початку захворювання консервативне лікування давало короткочасний ефект, що з часом зменшувався Медикаментозні блокади і алкоголізація переферичних гілок малоефктивні Хворому на початку 1999 року проведено крюнейротомію чутливої порції корінця трійчастого нерва зліва Тривалість операції становила 2 години 10 хвилин В післяопераційний період відмічався виражений набряк м'яких тканин в ДІЛЯНЦІ проведення хірургічного втручання, хворий скаржився на незначний біль і відчуття важкості в ЛІВІЙ ПОЛОВИНІ обличчя На момент виписки стан хворого задовільний, біль не відмічається Кінець 1999 року, хворий з рицедивом болю госпггалізується повторно Проводиться повторна крюнейротомія чутливої порції корінця трійчастого нерва зліва Пункція овального отвору виконується наступним чином Пальпується внутрішній край кута нижньої щелепи на боці наміченої операції, що являється місцем введення пункційної голки Голка вводиться в шкіру по краю внутрішнього кута нижньої щелепи максимально приближено до кістки У фронтальній площині хід голки дотримується лінії проведеної від місця вколу голки до точки на рівні середини нижньої повіки ока на боці втручання У сагітальній площині хід голки спрямовуваться на точку, що лежить на відстані 1/3 відрізку від козелка вушної раковини до латерального кута ока Голка входила в овальний отвір на глибині, що відповідає довжині відрізків, від точки вколу голки до середини нижньої повіки, або від місця вколу до козелка вушної раковини (вказані відрізки тотожні) Тривалість операції 1 година ЗО хвилин, ускладнень не було Після операції біль зник відразу і на протязі останніх 28 МІСЯЦІВ не вадмічався 47998 Спосіб використовується для хірургічного лікування хворих з невралгією трійчастого нерва в Інституті нейрохірурги їм акад А П Ромоданова АМН України м Київ Використання запропонованого способу виявили переваги, а саме 1 Розрахунки виконуються швидко 2 Підвищується анатомотопографічна об'єктивність проведення перкутанної пункції овального отвору 3 Спосіб дає гарантоване пунктування овального отвору не залежно від анотомічних особливостей хворого 4 Скорочується загальний час проведення хірургічного втручання 5 Знижується травматичнїсть виконання оперативного втручання 6 Покращуються результати хірургічного втручання Таким чином даний спосіб дає змогу підвищити ефективність нейрохірургічних малошвазивних перкутанних операцій, що застосовуються при лікуванні хворих на невралгію трійчастого нерва важкої форми, шляхом зменшення операційної травми та післяопераційних усладнень і продовження періоду ремісії захворювання Література 1 Лившиц Л Я Капустин С А , Белов В Г , Скулович С 3 Анатомическое обоснование пункционного доступа к средней черепной части тройничного нерва через овальное отверстие // Тр Сарат мед ин-та -1971 -Т75.-С 419-424 2 Лившиц Л Я , Капустин С А Место и значение рентгенологического контроля в доступе к чувствительному корешку тройничного нерва через овальное отверстие // Вопр Нейрохир, ,1968 №1—С 34-38 3 Лившиц Л Я , Кругман Е С Дифферинциальная диагностика и лечение болевых синдромов головы и лица Метод Рекомендации —Саратов, 1982—21С 4 Могила В В , Литвиненко С В Особенности гидротермической деструкции при невралгии тройничного нерва // Український нейрохірургічний журнал К —2000 —№2—С 129 5 Сиротина Е И Хирургическое лечение тяжелых форм невралгий тройничного нерва по методу проф Павлонского //Дис к м н —К ,1959 —337С 6 Духовской А Э , Скиба Ю Н , Воронцов П М , Артеменко В С Электрофизиологический контроль при стереотаксических операциях на сенсорном корешке по поводу невралгии тройничного нерва//Прогресс в хирургии Тезисы М 1990 С 24 7 Ronald I Apfelbaum, M D Glycerol Trigemmal Neurolysis // Techmguis in Neurosorgen 1999 Vol 5, №3P 225-23 8 Rovit R L Radiofrequency thermocoagulation of the Gassenan ganglion for the treatment of trigemmal neuralgia In Ransohoff J (ed) Modern Techniques in Surgery Neurosurgery Installment 1,— 1979 P 12-14 Mount Kisco NY Futura 9 Zakrzewska J M Trigemmal neuralgia — Londppetc Saunders, 1995 — 229p ФІГ. ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна ( 0 4 4 ) 4 5 6 - 2 0 - 90 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)216-32-71