Спосіб визначення об’єму гемоперитонеуму у жінок з апоплексією яєчника

Спосіб визначення об'єму гемоперитонеуму у жінок з апоплексією шляхом трансвагінального 3 - наявність і об'єм вільної рідини в малому тазі визначають, виконуючи трансвагінальне УЗдослідження в сагітальній площині; - всі ультразвукові зображення, виконані в сагітальній площині, поділяють на 4 типи залежно від рівня стовпа рідини відносно матки: - тип 1 - висота рівня рідини нижча або на рівні перешийка матки (об'єм вільної крові в Дугласовому просторі, тобто гемоперитонеуму, мінімальний, або не перевищує 150мл); - тип 2 - ехогенна смужка рідини досягає середини тіла матки (об'єм гемоперетоніуму від 150 до 300мл); - тип 3 - на рівні дна тіла матки (гемоперетонеум за об'ємом більше 300мл); - тип 4 - вільна рідина на рівні або вище ніж дно тіла матки, також визначається навколо яєчників та/або в міхурово-матковому просторі (симптом «плаваючої матки», внутрічеревна кровотеча масивна, сягає 1000мл та більше і виходить за межі малого тазу); - за результатами проведеного діагностичного трансвагінального УЗ-дослідження пацієнток лікували або консервативно, або оперативнолапароскопічно або відкрито, залежно від стану гемодинаміки та об'єму внутрічеревної кровотечі. Запропонованим способом проведено клінічних спостережень та досліджень гемоперитонеуму у 90 жінок із внутрішньоабдомінальними крововтратами. Приклади конкретного виконання способу. 1. Хвора Н., 25 років. Самостійно надійшла до відділення гінекології зі скаргами на гострі болі унизу живота у другій половині менструального циклу. При загальному обстеженні - стан задовільний, шкіра блідо-рожевого відтінку, пульс - 74 удари за хв.., артеріальний тиск - 110/70мм рт. ст., Нв крові - 123г/л. При пальпації живіт хворобливий в нижніх відділах, але симптоми подразнення очеревини відсутні. Вагінально: тіло матки не збільшене. Шийка матки чутлива при зміщенні. Додатки справа збільшені, хворобливі. Заднє склепіння піхви не нависає. Біль унизу живота розвився у другій половині менструального циклу. В анамнезі у хворої 1 вагітність, яка закінчилась штучним абортом. Хворій було виконане діагностичне трансвагінальне УЗ-дослідження, протягом якого було визначено наявність в малому тазу вільної крові, об'єм якої не перевищував 150мл. Для пояснення способу наведена ехограма, на якій видно, що ехогенна смужка рідини досягала лише внутрішнього зеву (Фіг.1). Діагноз: Больова клінічна форма апоплексії правого яєчника з незначною (до 150мл) кровотечею у малий таз. Зважаючи на дані У3-дослідження, задовільний клінічний стан хворої, стабільну гемодинаміку та відсутність анемії за даними загального аналізу крові, вона була під наглядом у динамічному режимі, призначене консервативне лікування. Упродовж 2 тижнів після амбулаторно проведеного консервативного лікування скарг не виникало, контрольне ультразвукове дослідження патології органів малого тазу не виявило. 48080 4 2. Хвора О., 29 років. Самостійно надійшла до відділення гінекології зі скаргами на гострі болі унизу живота з іррадіацією у пряму кишку. При загальному обстеженні - стан задовільний, шкіра блідого відтінку, пульс - 82 удари за хв.., артеріальний тиск - 110/60мм рт. ст., Нв крові - 121г/л. При пальпації живіт хворобливий, в особливості в нижніх відділах, але симптоми подразнення очеревини відсутні. Вагінально: тіло матки не збільшене. Симптом Промтова - позитивний. Додатки справа збільшені, хворобливі. Заднє склепіння піхви чутливе при пальпації. Гострий, різкій біль унизу живота в пацієнтки розвився після фізичного навантаження. Мочевий тест на вагітність - негативний. В анамнезі у хворої 2 вагітності, одні фізіологічні пологи. Хворій було виконане діагностичне трансвагінальне УЗ-дослідження, протягом якого було визначено наявність вільної рідини в малому тазу. Для пояснення способу наведена ехограма, на якій видно, що ехогенна смужка рідини досягала середини тіла матки (Фіг.2). Діагноз: Апоплексія правого яєчника. Внутрішньоочеревна кровотеча. Зважаючи на дані УЗ-дослідження та клінічний стан хворої, було виконано лапароскопічне оперативне втручання, під час котрого було виявлено розрив кісти жовтого тіла з внутрічеревною кровотечею об'ємом 250мл. Виконано резекцію правого яєчника з видаленням кісти яєчника, санацію дренування черевної порожнини. У післяопераційному періоді хворій було призначено гормональну контрацепцію низькодозованими комбінованими оральними контрацептивами. Упродовж 6 місяців спостереження після проведеного оперативного втручання хвора скарг не пред'являла. 3. Хвора В., 26 років. Ургентно поступила до відділення гінекології зі скаргами на гострий біль внизу живота з іррадіацією у пряму кишку і ліве плече, загальну слабкість. При клінічному обстеженні: загальний стан середньої важкості, колір шкірних покривів - блідий, пульс - 94 ударів на хв., артеріальний тиск - 105/55мм рт. ст., Нв крові 95г/л. При пальпації живіт хворобливий. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Вагінально: тіло матки не збільшене. Шийка матки різко чутлива при зміщені. Додатки пропальпувати не вдалося через напруження черевної стінки. Заднє склепіння різко хворобливе та нависає. Біль унизу живота виникла одразу після статевого акту. В анамнезі у хворої одні фізіологічні пологи. Лабораторне та клінічне обстеження виконано ургентно. Хворій було виконане діагностичне трансвагінальне УЗ-дослідження, протягом якого було визначено наявність у малому тазу великої кількості ехогеннонеоднорідної вільної рідини. Для пояснення способу наведена ехограма, на якій видно, що ехогенна смужка рідини була розташована на рівні дна тіла матки, а також навколо яєчників та в міхурово-матковому просторі - «плаваюча матка» (Фіг.3). Діагноз: Апоплексія яєчника. Масивна внутрішньоочеревна кровотеча. 5 48080 За невідкладними показаннями, хворій було виконано оперативне втручання. Проведено лапароскопічну резекцію лівого яєчника, інтраопераційну аутогемореінфузію, санацію та дренування черевної порожнини. Об'єм гемоперітонеуму у даному випадку склав 1300мл. Післяопераційний термін перебував без ускладнень. Хвора виписана із стаціонару на 3 добу після операції. Упродовж 6 місяців спостереження після проведеного оперативного втручання хвора скарг не пред'являла. Перевагою запропонованого способу в порівняні з найближчим аналогом є можливість швидко та точно визначити об'єм інтраабдомінальної крововтрати у випадках внутричеревних кровотеч яєчникової етіології, своєчасно призначити адекватне лікування, що дає можливість уникнути оперативного втручання при кількості вільної рідини, накопиченої в Дугласовому просторі, нижче 150мл. Комп’ютерна верстка М. Ломалова 6 Література: 1. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстренных состояниях в гинекологии / Э.К.Айламазян, И.Т.Рябцева. - Н. Новгород: НГМА, 2003. - 183с. 2. Запорожан В.Н. Акушерство и гинекология / В.Н.Запорожан. - Кн. 2: Гинекология: Учебник. - К.: Здоров'я, 2001. - 328с. 3. The use of a pretherapeutic, predictive score to determine inclusion criteria for the non-surgical treatment of ectopic pregnancy / H. Fernandez, С Lelaidier, V. Thouvenez, R. Frydman // Hum. Reprod. - 1991. - Vol. 6. - P. 995-998. 4. Role of endovaginal sonography in the diagnosis and management of ectopic pregnancy / Atri M, Leduc C, Gillett P. et al. // Radiographics. 1996. - Vol. 16. - P. 755-774. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601