Реактор для одержання вуглецевих наноструктур

Реактор для одержання вуглецевих наноструктур, що містить корпус, заповнений робочою рі 3 49039 рахунок цього збільшити в декілька разів ресурс реактора. Суть корисної моделі полягає в тому, що в реакторі для одержання вуглецевих наноструктур, що містить корпус, заповнений робочою рідиною, розміщений в корпусі співвісно його осі позитивний електрод, робоча частина якого виконана у вигляді диска, розташовані на бічній поверхні корпусу патрубки підведення й зливу робочої рідини, позитивний і негативний, яким є корпус, електроди з'єднані з джерелом високої напруги, згідно з корисною моделлю, внутрішня поверхня корпусу виконана у вигляді зворотнього зрізаного конуса, з кутом нахилу твірної поверхні від 15° до 20°, а позитивний електрод встановлено з можливістю осьового переміщення. Розкриваючи причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю істотних ознак і технічним результатом, необхідно відзначити таке. Ознака «внутрішня поверхня корпусу виконана у вигляді зворотнього зрізаного конуса, з кутом нахилу твірної поверхні від 15° до 20°, а позитивний електрод встановлено з можливістю осьового переміщення» дозволяє триваліший час забезпечувати стабільність пробою міжелектродного проміжку. Ресурс реактора залежить як від виробки, що виникає через електроерозію бічної поверхні диска позитивного електрода, так і від виробки внутрішньої поверхні циліндра, що розташована навпроти бічної поверхні диска позитивного електрода. Висота бічної поверхні диска з міркувань створення сприятливих умов для виникнення електричного пробою робочої рідини повинна бути якомога меншою, але з міркувань міцності повинна дорівнювати від 5 до 8 мм. Висота виробки внутрішньої поверхні реактора, як показали експериментальні дослідження, приблизно в півтора рази ширша за висоту бічної поверхні диска позитивного електрода, тобто досягає від 8 до 12 мм. За 280 тис. імпульсів діаметр диска позитивного електрода товщиною бмм зменшується за рахунок електроерозії від 100 до 97 мм, а внутрішній діаметр корпусу реактора навпроти бічної поверхні диска позитивного електрода збільшується на 2 мм. При цьому з'являється нестабільність роботи реактора. Для відновлення його ефективної роботи необхідно опустити диск на 9 мм, при цьому внутрішній діаметр корпусу, який виконаний у вигляді зрізаного конуса в новому місці розміщення диска повинен зменшитись на 3 мм, що компенсує зменшення діаметра диска позитивного електрода. Тобто звуження поверхні зрізаного конуса треба виконувати з кутом 18°. Кількість робочих позицій диска позитивного електрода за цих умов 4 технологічно становить 7. Це визначається висотою зрізаного конуса і припустимим зменшенням діаметра диска. Корисна модель пояснюється кресленням, де зображено реактор у розрізі. Реактор містить циліндричний зовні корпус 1 з днищем 2 та кришкою 3. Внутрішня поверхня корпусу виконана у вигляді зворотнього зрізаного конуса з кутом нахилу твірної поверхні від 15° до 20°. Позитивний електрод 4, що розміщено всередині корпусу 1, співвісно його осі, виконано з трьох частин: робочої у вигляді диска 5, струмопровідного стрижня б і ізолюючої оболонки 7. Позитивний електрод 4 встановлено з можливістю осьового переміщення вздовж вертикальної вісі реактора за допомогою технологічного вузла 8, закріпленого на кришці 3. Негативним електродом є корпус 1. Корпус 1 і струмопровідний стрижень б з'єднано з джерелом високої напруги (на креслені не показано). На бічній поверхні корпусу розміщено патрубок 9 підведення робочої рідини і патрубок 10 для її зливу. На кришці розміщено патрубок 11 відведення газу. Реактор заповнено робочою органічною рідиною 12, наприклад етиловим спиртом. Реактор працює таким чином. Корпус 1 через патрубок 9 частково заповнюють робочою органічною рідиною 12, наприклад етиловим спиртом. На корпус 1 і диск позитивного електрода 5 через струмопровідний стрижень 6 подають високу напругу, величина якої забезпечує електричний пробій міжелектродного проміжку між внутрішньою поверхнею корпуса 1 і бічною поверхнею диска 5, при цьому в процесі виробки цих поверхонь місце пробою постійно мігрує між ними. При порушенні стабільності пробою міжелектродного проміжку, що спостерігається після приблизно 280 тисяч розрядів, позитивний електрод за допомогою технологічного вузла 8 переміщується вниз в осьовому напрямку, та проводиться подальша обробка робочою рідини. Дія високих температур і тисків, що виникають в результаті електричного пробою робочої рідини 12, призводить до її деструкції та зародженню кластерів вуглецю. При подальшому охолоджені та зменшенні тиску, внаслідок розширення парогазової порожнини з кластерів вуглецю відбувається синтез вуглецевих наноструктур. Робочу рідину після обробки зливають через патрубок 10 для подальшого виділення матеріалу, що містить вуглецеві наноструктури. Використання реактора для одержання вуглецевих наноструктур, що заявляється, дозволить триваліший час забезпечувати стабільність пробою міжелектродного проміжку і за рахунок цього збільшити в декілька разів ресурс реактора. 5 Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 49039 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601